Рішення

від 17.10.2024 по справі 757/25871/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25871/23-ц

пр. 2-3544/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/25871/23-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбіта»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» про стягнення грошових коштів, -

представник позивача - адвокат Базилевський С.Б.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» (далі - ТОВ «Орбіта») на користь ОСОБА_1 390 836, 63 грн з яких: 46 104, 21 грн інфляційних втрат та 7 328, 54 грн 3% річних, а також 337 403, 88 грн пені за прострочене зобов`язання згідно із Законом України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позову зазначено, що 09.06.2021 між ним та ТОВ «Орбіта», в особі турагента ПрАТ «ТК «АйТі Тур» та субтурагента ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання туристичних послуг № 1106041, з перевезення, розміщення, харчування, надання інформаційних та супутніх туристичних послуг. На виконання цього договору ним сплачено 255 000, 00 грн, проте подорож була анульована з вини Туроператора.

05.07.2021 року він звернувся до ТОВ «Орбіта», через субтуроператора ФОП ОСОБА_2 , яка діяла на підставі агентського договору №17-547 від 15.08.2017 року, укладеного з ПрАТ «ТК «АйТі Тур», яке в свою чергу діяло, як турагент, на підставі агентского договору №228/17 від 25.07.2021 року, укладеного з ТОВ «Орбіта», з вимогою про повернення коштів, сплачених за договором про надання туристичних послуг №1106041 від 09.06.2021 року.

16.07.2021 року він отримав відмову від ТОВ «Орбіта» в поверненні коштів, із посиланням на відсутність своєї вини у скасуванні подорожі.

Вважає, що починаючи з 14.07.2021 року у відповідача виникло прострочення грошового зобов`язання щодо повернення коштів за тур, який не відбувся.

13.10.2021 року відповідач сплатив йому 80 000 грн, як повернення частини коштів. Наступну виплату відповідач здійснив 15.09.2022 року, в сумі 80 000 грн

19.09.2022 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі 757/41215/21 було затверджено мирову угоду між ним та ТОВ «Орбіта», відповідно до якої 23.12.2022 року товариство повернуло йому решту суми - 90 406 грн. Таким чином, 23.12.2022 року відповідач повністю виконав своє зобов`язання.

Отже, в зв`язку з повним виконанням обов`язку повернути кошти, він не має претензії до відповідача щодо основної суми заборгованості, в той же час, вважає, що відповідачем було допущено прострочення зобов`язання, а тому слід застосувати до нього штрафні санкції у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, які виникли не на підставі договору, а в силу закону.

Штрафні санкції підлягають стягненню з відповідача за наступні періоди та в таких розмірах: за період з 14.07.2021 по 12.10.2021 на суму 250 406 грн: інфляційні втрати - 2 750,95 грн, 3% - річних 1 872,90 грн; за період з 13.10.2021 по 14.09.2022 на суму 170 406 грн: інфляційні втрати - 38 005,85 грн, 3% - річних 4 720,01 грн; за період з 15.09.2022 по 22.12.2022 на суму 90 406 грн: інфляційні втрати - 5 347,41 грн, 3% - річних 735,63 грн.

Загальний розмір нарахованих інфляційних втрат складає 46 104,21 грн, 3% річних 7 328,54 грн.

Крім того, просить застосувати п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3 % від загальної вартості замовлення за кожен день прострочення, з урахуванням часткового повернення сум та строку позовної давності:

170 406 грн х 3% = 5112,18 грн - за кожен день прострочення.

Період нарахування: з 09.05.2022 по 13.07.2022 року.

66 днів х 5112,18 грн = 337 403,88 грн.

Посилаючись на наведені обставини просить позов задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а. с. 67).

Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками (а. с. 68).

На адресу суду повернувся лист з копією ухвали про відкриття провадження, направлений на адресу позивача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 70).

На адресу суду повернувся лист з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, направлений на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 69).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 25.07.2017 року між ТОВ «Орбіта», як Туроператором та ПрАТ «Туристична компанія «АйТі-тур», як Турагентом було укладено агентський договір № 338/17 від 25.07.2017року.

Відповідно до п. 2.1. договору № 338/17 від 25.07.2017 року ПрАТ «ТК «Айті-тур» зобов`язується за винагороду надати ТОВ «Орбіта» послуги з реалізації сформованого Туроператором турпродукту туристу шляхом укладення договору на туристичне обслуговування в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені умовами цього договору. Договори з туристами ПрАТ «ТК «АйТі-тур» укладає самостійно від свого імені.Згідно з п. 2.6. агентського договору № 338/17 від 25.07.2017 ПрАТ «АйТі-тур» може укладати субагентські договори, пов`язані із реалізацією туристичного продукту ТОВ «Орбіта», при цьому Турагент несе відповідальність за Субагента перед туроператором в повному обсязі.Відповідно до п. 5.12 агентського договору № 338/17 від 25.07.2017року кошти, отримані ПрАТ «ТК «АйТі-тур» від туристів не є власністю ПрАТ «ТК «АйТі-тур», а є транзитними коштами та підлягають перерахуванню Туроператору, за винятком суми комісійної винагороди Турагента та коштів, отриманих ним за надання власних послуг. Комісійна винагорода Турагента вираховується та отримується ним самостійно із суми коштів, фактично сплачених третьою особою (Туристом) у вигляді плати за надання Туроператором або його контрагентами туристичної послуги.З наведеного слід зробити висновки. що ТОВ «Орбіта» несе відповідальність за завдані туристу збитки та в розмірі перерахованої суми грошових коштів за наслідком укладення договору про надання туристичних послуг.

15.08.2017 року на підставі агентського договору № 338/17 від 25.07.2017 року ПрАТ «ТК «АйТі тур» уклало з ФОП ОСОБА_2 , як субагентом, агентський договір на реалізацію туристичних продуктів № 17-547.Відповідно до п. 2.1. цього договору, ПрАТ «ТК-«АйТі тур» - уповноважений турагент, який діє в інтересах та від імені Туроператора, доручає, а ФОП ОСОБА_2 приймає на себе за винагороду права й обов`язки агента з реалізації Турпродукту на умовах даного договору в інтересах та від імені Туроператора (список туроператорів зазначений у Додатку 1, до якого також входить ТОВ «Орбіта»). Згідно з п. 4.6. цього ж договору кошти, що отримані ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ «ТК «АйТі-тур» від реалізації Турпродукту не є їх власністю, за винятком турагентської винагороди ФОП ОСОБА_2 та ПрАТ «ТК «АйТі-тур», і ввірені їм на тимчасове зберігання до здійснення взаєморозрахунків між сторонами.Тобто ФОП ОСОБА_2 на підставі агентського договору № 17-547 від 15.08.2017року, укладеного з ПрАТ «ТК «АйТі-тур», має право здійснювати реалізацію Турпродукту в інтересах туроператора - ТОВ «Орбіта». Розрахунки з ТОВ «Орбіта» за Турпродукт згідно договору про надання туристичних послуг, ФОП ОСОБА_2 здійснює через ПрАТ «ТК «АйТі-тур».

09.06.2021 року між ТОВ «Орбіта», від імені та в інтересах якого діяла ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання туристичних послуг № 1106041.Відповідно до п. 1 якого, ТОВ «Орбіта» зобов`язується забезпечити надання за замовленням ОСОБА_1 комплексу туристичних послуг (туристичного продукту), а саме послуг з перевезення, розміщення, харчування та інших туристичних послуг, а також надавати Туристу інформаційні та супутні туристичні послуги, а Турист зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити вартість цих послуг.Згідно п. 4.2. договору у випадку анулювання поїздки з вини Туроператора Туристу через Турагента повертаються кошти перераховані відповідно до розділу 4 цього договору.Пунктом 6.1. договору визначено, що претензії та заяви приймаються Туроператором через Турагента безпосередньо від особи, що уклала договір.

09.06.2021 року ОСОБА_1 на виконання п. 5.1. договору № 1106041 від 09.06.2021 сплачено 255 000 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 (а. с. 28).

ФОП ОСОБА_2 сплачено вартість Туристичного продукту ПрАТ «ТК «АйТі-тур»(а. с. 29), яке в свою чергу повністю розрахувалось із ТОВ «Орбіта», як туроператором(а. с. 30).

В той же час, поїздка не відбулась. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 05.07.2021 року звернувся з письмовою вимогою до ТОВ «Орбіта» про повернення суми коштів за ненадану послугу (а. с. 31-33).

16.07.2021 року ТОВ «Орбіта» відмовило ОСОБА_1 у повернення коштів, посилаючись на відсутність своєї вини у скасуванні туру (а. с. 34-35).

В той же час, за твердженнями позивача, відповідач 13.10.2021 року та 15.09.2022 року перерахував по 80 000 грн, як повернення частини оплати за договором. Решту суми, 90 406 грн, відповідач сплатив 23.12.2022 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі 757/41215/21-ц (а .с. 11-12, 14).

Таким чином, 23.12.2022 року відповідач повністю виконав своє грошове зобов`язання щодо повернення 250 406, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь часпрострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Як видно з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі 757/41215/21-ц питання стягнення штрафних санкцій за ст. 625 ЦК України не вирішувалось.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, який суд вважає вірними, з відповідача за прострочення грошового зобов`язання, належить стягнути інфляційні втрати та 3 проценти річних:

-за період з 14.07.2021 по 12.10.2021 на суму 250 406, 00 грн: інфляційні втрати - 2750, 95 грн, 3% - річних 1872, 90 грн;

-за період з 13.10.2021 по 14.09.2022 на суму 170 406, 00 грн: інфляційні втрати - 38005, 85 грн, 3% - річних 4720, 01 грн;

-за період з 15.09.2022 по 22.12.2022 на суму 90 406, 00 грн: інфляційні втрати - 5347, 41 грн, 3% - річних 735, 63 грн.

Загальний розмір нарахованих штрафних санкцій складає - 46104, 21 грнта 3% річних 7328, 54 грн.

За ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи(послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, прострочення боржника виникло з 14.07.2021 року.

У справі № 757/41215/21-ц пеня не стягувалась.

У разі ненадання виконавцем послуги, він сплачує споживачу неустойку у розмірі 3 % загальної вартості замовлення за кожен день прострочення.Позивачем на виконання договору №1106041 від 09.06.2021 року було сплачено ТОВ «Орбіта» 250 406 грн, проте послугу не отримав, в зв`язку з чим відповідач повертав суму частинами.

Зокрема 13.10.2021року повернув позивачу - 80 000, 00 грн. В такому разі пеня розраховується із залишку суми: 170 406, 00 грн х3% = 5 112, 18 грн - за кожен день прострочення.

В той же час, суд не погоджується з періодом нарахування цієї пені.

Так за ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 ЦК України передбачені спеціальні строки позовної давності, зокрема до позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) становлять один рік.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 09.05.2022 року по 13.07.2022 року, проте не зрозуміло якими критеріями позивач користувався при цьому розрахунку; враховуючи дату подання позову - 21.06.2023 року, пеня підлягає стягненню за рік (з 21.06.2022 року), при цьому позивачем означено кінцеву дату стягнення - 13.07.2022 року. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому бере в розрахунок період з 21.06.2022 по 13.07.2022 року, який становить 23 дні. Саме за цей період підлягає стягненню з відповідача пеня, згідно п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

23 дні х 5 112,18 грн = 117 580, 14 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

У статті 6 Конвенції проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічний принцип закріплено й у національному законодавстві, а саме ст. 2 ЦПК України, згідно з якою завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною другою вказаної статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Позивач довів, що його права було порушено відповідачем, в зв`язку з несвоєчасним повернення грошових коштів за договором, за що законодавцем передбачені штрафні санкції у вигляді пені, а також враховано інфляційні втрати.

За таких обставин, позовні вимоги знайшли підтвердження в ході судового розгляду, проте позивачем не вірно розрахований період і сума пені, що було виправлено судом в цьому рішенні.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із частковим задоволення позову судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 710, 30 грн (43, 76%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 256, 258, 530, 625, 627 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 46 104, 21 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 7 328, 54 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочене виконання у розмірі 117 580, 14 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» на користь держави судовий збір у розмірі 1 710, 30 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбіта», адреса: вул. Ділова, 6, офіс 1, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 22900141

Повний текст рішення складено 17.10.2024 року.

Суддя Г.О.Матійчук