Рішення

від 14.10.2024 по справі 160/21820/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуСправа №160/21820/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №11162552/45088078 від 04.06.2024 року, №11162532/45088078 від 04.06.2024, №11162548/45088078 від 04.06.2024, №11162554/45088078 від 04.06.2024 року, №11162556/45088078 від 04.06.2024 року, №11162557/45088078 від 04.06.2024 року, №11162547/45088078 від 04.06.2024 року, №11162537/45088078 від 04.06.2024 року, №11162553/45088078 від 04.06.2024 року, №11162544/45088078 від 04.06.2024 року, №11162536/45088078 від 04.06.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» наступні податкові накладні: №1900091 від 19.03.2024 року, №2500171 від 25.03.2024 року, №2500170 від 25.03.2024 року, №2500172 від 25.03.2024 року, №2600007 від 26.03.2024 року, №2600142 від 26.03.2024 року, №2700027 від 27.03.2024 року, №2800016 від 28.03.2024 року, №2800047 від 28.03.2024 року, №2800050 від 28.03.2024 року, №2800054 від 28.03.2024 року, датою їх первинного подання на реєстрацію;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисячі сто сорок) гривен 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривен 00 коп.

- стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисячі сто сорок) гривен 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривен 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані рішення є протиправними, незаконними та таким, що підлягають скасуванню. Такі рішення не містять інформації, які саме документи складені із порушенням законодавства, контролюючим органом не надано оцінку тим документам, що фактично подано платником податку. Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів. Додаткове зазначення в оскаржуваних рішеннях про наявність у податкового органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій є грубим порушенням Порядку, так як така підстава для відмови в реєстрації ПН / РК відсутня. Крім того, податковим органом було проігноровано пояснення позивача та надані ним документи до пояснень.

Ухвалою від 15.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

02.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Наголошено, що за результатами розгляду Комісією контролюючого органу прийнято оскаржувані рішення з причини наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчать про здійснення платником податків ризикових операцій. Положеннями законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначити конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Натомість, обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особистостей. Тобто, платнику податку надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації ПН), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації ПН. Окрім іншого, платником податків не було надано повідомлення щодо додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначених у ПН. Наголошено на дискреційних повноваженнях ДПС України щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

02.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника ДПС України, яким просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви. Наголошено, що положеннями законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Натомість, обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлено Порядком. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особистостей. Тобто, платнику податку надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації ПН), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації ПН. Наголошено на дискреційних повноваженнях ДПС України щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

Ухвалою від 05.09.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.09.2024 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів. Наголошено, що контролюючим органом недотримано чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанціях та оскаржуваних рішеннях. Процедура реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є тотожною процедурі проведення перевірки контролюючим органом під час здійснення податкового контролю. Також, наведені аргументи на позицію відповідачів щодо дискреційних повноважень ДПС України, пов`язані з реєстрацією ПН/РК у ЄРПН.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом, основним видом діяльності ТОВ «УКРНОР» є неспеціалізована оптова торгівля (код класифікації КВЕД 46.90).

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2023 року між ТОВ «УКРНОР» (постачальник) та ТОВ «ДІСІ ЛІНК СХІД», код в ЄДРПОУ 44577747 (покупець) укладено договір поставки №13944066/056УН, з урахуванням додаткової угоди №2 від 09.10.2023 року, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві термінали мобільних телефонів, цифрову фототехніку, електротехнічні товари, обладнання та аксесуари в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору.

Поставка товару покупцю - ТОВ «ДІСІ ЛІНК СХІД» підтверджується наступними видатковими накладними: №24004372 від 28.03.2024 року на суму з ПДВ 28826,40 грн., №24017320 на суму з ПДВ 182556,72 грн., №24018187 від 26.03.2024 року на суму з ПДВ 599296,38 грн., №24018225 від 26.03.2024 року на суму з ПДВ 1017612,66 грн., №24018228 від 26.03.2024 року на суму з ПДВ 84883,92 грн., №24018656 від 27.03.2024 року на суму з ПДВ 244231,68 грн., №24019048 від 28.03.2024 року на суму з ПДВ 111765,60 грн., №24019108 від 28.03.2024 року на суму з ПДВ 244839,66 грн., №24019315 від 28.03.2024 року на суму з ПДВ 208254,12 грн.

За наслідками вищезазначених господарських операцій позивачем складено та подано до реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні: №1900091 від 19.03.2024 на суму 182556,72 грн., №2500171 від 25.03.2024 на суму 84883,92 грн., №2500170 від 25.03.2024 на суму 1017612,66 грн., №2500172 від 25.03.2024 на суму 11819,76 грн., №2600007 від 26.03.2024 на суму 517570,80 грн., №2600142 від 26.03.2024 на суму 244231,68 на суму 203526,40 грн., №2700027 від 27.03.2024 на суму 69905,82 грн., №2800016 від 28.03.2024 на суму 208254,12 грн., №2800047 від 28.03.2024 на суму 28826,40 грн., №2800050 від 28.03.2024 на суму 111765,60 грн., №2800054 від 28.03.2024 на суму 244839,66 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «УКРНОР» направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні.

Однак, позивач отримав квитанції, згідно яких реєстрацію вишезгаданих податкових накладних було зупинено з підстав відповідності позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу «надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З метою реєстрації спірних податкових накладних позивач 31.05.2024 року надіслав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення №3105 про надання пояснень та копії документів щодо вказаних податкових накладних. До Повідомлення прикріплені 85 додатків.

Також, позивач подавав пояснення, які оформлені листом №3105 від 31.05.2024 року, в якому викладено аргументацію про неправомірність зупинення реєстрації податкових накладних, необхідності їх реєстрації, надані копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій по вказаним податковим накладним, та документи на усунення відповідностей по пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

- зовнішньоекономічні договори поставки №0111SDUK від 01.11.2023 та №0509SDUK від 05.09.2023,

- митні декларації №23UA209120023674U0 від 29.09.2023, №23UA209120026754U9 від 05.11.2023, №23UA209120027980U4 від 18.11.2023, №23UA209120027996U3 від 19.11.2023, №23UA209120028163U8 від 20.11.2023 із аркушем коригування до неї, №23UA209120028183U7 від 21.11.2023, №23UA209120028582U7 від 25.11.2023, №23UA209120029723U7 від 09.12.2023, №23UA209120029728U2 від 10.12.2023, №23UA209120029883U1 від 12.12.2023 із аркушем коригування до неї, №23UA209120029984U8 від 13.12.2023, №23UA209120030009U0 від 13.12.2023 із аркушем коригування до неї, №23UA209120030104U2 від 14.12.2023, №23UA209120030310U5 від 16.12.2023 із аркушем коригування до неї, №23UA209120030497U2 від 19.12.2023, №23UA209120030865U0 від 24.12.2023, №23UA209120030866U9 від 25.12.2023, №23UA209120031159U4 від 30.12.2023, №23UA305060012117U4 від 01.12.2023, №23UA305240001766U3 від 10.12.2023, №23UA305240001837U6 від 15.12.2023, №24UA209120000013U7 від 02.01.2024, №24UA209120000016U4 від 02.01.2024, №24UA209120000017U3 від 02.01.2024, №24UA209120000286U0 від 06.01.2024, №24UA209120000462U0 від 09.01.2024 із аркушем коригування до неї, №24UA209120000855U1 від 13.01.2024, №24UA209120000856U0 від 13.01.2024, №24UA209120000889U1 від 15.01.2024, №24UA209120001650U5 від 23.01.2024, №24UA209120001847U9 від 23.01.2024, №24UA209120001851U9 від 23.01.2024, №24UA209120002135U9 від 25.01.2024, №24UA209120002386U5 від 27.01.2024 із аркушем коригування до неї, №24UA209120002388U3 від 27.01.2024, №24UA209120002389U2 від 27.01.2024, №24UA209120002846U3 від 01.02.2024, №24UA209120002847U2 від 01.02.2024, №24UA209120003084U9 від 03.02.2024, №24UA209120003763U1 від 10.02.2024, №24UA209120003959U6 від 13.02.2024, №24UA209120004467U0 від 17.02.2024, №24UA209120004651U5 від 20.02.2024, №24UA209120004652U4 від 20.02.2024, №24UA209120004765U3 від 1.02.2024, №24UA209120005192U0 від 26.02.2024;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку №632,

- договір поставки №УТ010923 від 01.09.2023,

- видаткові накладні, що підтверджують закупку товару у постачальника ТОВ «ТД ЦИФРОТРЕЙДИНГ»: №48347 від 17.11.2023, №48545 від 01.11.2023, №49405 від 01.11.2023, №49406 від 01.11.2023, №49411 від 01.11.2023; №49412 від 01.11.2023, №50016 від 01.11.2023.

- договір поставки №13944066/056УН від 09.10.2023 із невід`ємними його частинами, видаткові накладні: №24004372 від 28.03.2024, №24017320 від 19.03.2024, №24018187 від 26.03.2024, №24018225 від 19.03.2024, №24018228 від 26.03.2024, №24018656 від 27.03.2024, №24018690 від 27.03.2024, №24019048 від 28.03.2024, №24019108 від 28.03.2024, №24019315 від 28.03.2024;

- реєстр платіжних доручень за квітень 2024р.

- оборотно - сальдову відомість по рахунку 361.

- штатний розклад,

- наказ про призначення директором,

- договір суборенди нежитлового приміщення №1З086848 від 13.12.2023р.,

- форму №20-ОПП від 29.12.2022,

- договір комплексного логістичного обслуговування №У-1072023 від 30.06.2023.

У подальшому, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті спірні рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням документів, які складені з порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податкові ризикових операцій».

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннямистатті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимогЗакону України«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.7 статті 201 ПК Українипередбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт201.16 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165(далі - Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність спірних податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 7 Критеріїв здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

У Додатку 1 Порядку №1165 визначено пункти Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, платник податку відповідає пункту 7 Критерію ризиковості платника податку, коли платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

У матеріалах справи міститься річна податкова декларація позивача за 2023 рік, подана 07.02.2022 року, та фінансова звітність за 2023 рік, як додаток до річної декларації з податку на прибуток підприємства, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №13167891 від 10.04.2024 року про оплату грошових зобов`язань у сумі 170,00 грн. за несвоєчасну подачу Декларації з податку на прибуток підприємства №9385742494 від 04.04.2024 року.

При цьому, відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «УКРНОР» не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в обґрунтування відповідності позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відповідачами не надано належних доказів щодо прийняття рішення про відповідність позивача п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 року по справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 року по справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Разом з тим, квитанції не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірних податкових накладних.

Як зазначено судом вище, на підтвердження цих обставин, доказів у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу, в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Натомість, в якості додаткового показника зазначені такі показники, як Р та D. Однак, такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкових накладних напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановленонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймає комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначеніпунктом 9цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»і«Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

У постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

У постанові від 03.11.2021 року по справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 року по справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 року по справі №140/4162/21, від 28.06.2022 року по справі №380/9411/21, від 29.06.2022 року по справі №380/5383/21, від 16.09.2022 року по справі №380/7736/21).

Судом встановлено, що контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях зазначено підставу відмови у реєстрації спірних ПН: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додатково інформація: «Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

Однак, в оскаржуваних рішеннях не вказано, які з наданих платником податку копій документів складені із порушенням законодавства та які невідповідності законодавству.

Більш детальної інформації, оскаржувані рішення не містять, відповідач не зазначає і не розкриває суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірних рішень, не ідентифікує конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, якими супроводжувались відповідні операції. Контролюючим органом не спростовано того, що первинно надані позивачем документи в повній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

В ухвалі від 16.11.2020 року по справі №640/17687/19 Верховний Суд зазначив, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган запропонував платнику податку надати пояснення та/або копії документів, достатні для реєстрації податкових накладних, не вказавши, однак, через недостатність яких саме документів реєстрацію податкових накладних зупинено. На виконання вимоги контролюючого органу, в електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надати копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, позивач надав пояснення та копії документів. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної.

Однак, у квитанціях не вказано конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних. Крім того, судом досліджено, що позивач із поясненнями надав Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області документи, що слугують підставою для виключення позивача, з переліку платників, які відповідають пункту 7 Критерію ризиковості платника податку.

Тож, суд зауважує щодо необґрунтованості тверджень контролюючого органу про наявність ризиковихоперацій, оскільки у спірних рішеннях не містяться визначення того, яка саме операція є ризиковою, та хто з контрагентів, або сам позивач здійснює, або здійснював ризикову операцію.

На переконання суду, подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних №1900091 від 19.03.2024 року, №2500171 від 25.03.2024 року, №2500170 від 25.03.2024 року, №2500172 від 25.03.2024 року, №2600007 від 26.03.2024 року, №2600142 від 26.03.2024 року, №2700027 від 27.03.2024 року, №2800016 від 28.03.2024 року, №2800047 від 28.03.2024 року, №2800050 від 28.03.2024 року, №2800054 від 28.03.2024 року в повній мірі підтверджують господарські операції позивача з ТОВ «ДІСІ ЛІНК СХІД» щодо реалізації товарів, а подані позивачем річна податкова декларація за 2023 рік, фінансова звітність за 2023 рік, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №13167891 від 10.04.2024 року про оплату штрафу слугують підтверджують усунення відповідностей по пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних податкових накладних.

Таким чином, у даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних обумовлене наданням контролюючому органу документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 року №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 року№К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами) передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні/розрахунки коригування реєструються у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних у цій справі рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності їх скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані ПН в ЄРПН, датою їх первинного подання на реєстрацію.

Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно достатті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2ст. 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3ст.134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7ст.139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; (4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ятастатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги №18/07 від 18.07.2024 року;

- додаткову угоду №2 від 22.07.2024 року до договору про надання правничої допомоги №18/07 від 18.07.2024 року;

- Акт прийому-передачі виконаних послуг №2 від 30.07.2024 року;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1307521 від 06.08.2024 року.

У матеріалах справи міститься також платіжна інструкція №13174090 від 30.07.2024 року, відповідно до якої ТОВ «УКРНОР» сплатило Адвокатському бюро «Олександра Шевченка» суму у розмірі 5000,00 грн. Призначення платежу: оплата адвокатських витрат на підставі акту №2 від 30.07.2024 року по договору №18/07 від 18.07.2024 року та додаткової угоди №2 від 22.07.2024 року.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6статті 12 КАС Україниє справою незначної складності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтована, а також співмірна обсягу послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності дост. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (49107, м. Дніпро, проспект Гагаріна будинок 74, офіс 316, код ЄДРПОУ 450888078) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №11162552/45088078 від 04.06.2024 року, №11162532/45088078 від 04.06.2024, №11162548/45088078 від 04.06.2024, №11162554/45088078 від 04.06.2024 року, №11162556/45088078 від 04.06.2024 року, №11162557/45088078 від 04.06.2024 року, №11162547/45088078 від 04.06.2024 року, №11162537/45088078 від 04.06.2024 року, №11162553/45088078 від 04.06.2024 року, №11162544/45088078 від 04.06.2024 року, №11162536/45088078 від 04.06.2024 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» наступні податкові накладні: №1900091 від 19.03.2024 року, №2500171 від 25.03.2024 року, №2500170 від 25.03.2024 року, №2500172 від 25.03.2024 року, №2600007 від 26.03.2024 року, №2600142 від 26.03.2024 року, №2700027 від 27.03.2024 року, №2800016 від 28.03.2024 року, №2800047 від 28.03.2024 року, №2800050 від 28.03.2024 року, №2800054 від 28.03.2024 року, датою їх первинного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 140 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 140 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко