Рішення

від 23.07.2024 по справі 160/24165/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Справа № 160/24165/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Кудрявцева Д.В. Кононової О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОКРОВЛЯ" до Дніпровської митниці про про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОКРОВЛЯ" (ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 року №UA110130/2023/000093/1.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням її митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Позивач вважає, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обгрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено перейти до розгляду справи №160/24165/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засідання представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2023 року між ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" (покупець) та L.I. INVEST COMPANY SP.Z.O.O., (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23-09К щодо продажу товару (кран), який зазначений у пункті 2.1. Договору.

З метою митного оформлення товару, 16.05.2023 ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" було подано до Дніпровської митниці декларацію №UA110130/2023/009575, якою до митного оформлення було заявлено товар «Кран баштовий SOIMA, мод.SGT 85, заводський номер 4485, рік виробництва - 2004, бувший у використанні, з баластними блоками, без кабіни, на дистанційному керуванні, у розібраному стані» (країна походження-Португалія) відповідно до договору купівлі від 18.01.2023 №23-09К.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією надано наступні документи:

1) рахунок-проформа (FPF/26/2023) від 18.01.2023 року;

2) Автотранспортна накладна №56816 від 10.05.2023 року, №57363 від 10.05.2023 року, №943544 від 10.05.2023 року, №943546 від 10.05.2023 року, №943567 від 10.05.2023 року, №943578 від 10.05.2023 року;

3) Декларація про походження товару FP/1/05/2023 від 10.05.2023 року;

4) Банківський платіжний документ, що стосується товару від 27.03.2023 року;

5) Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору від 16.05.2023 року;

6) Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями ГО-449 від 16.05.2023 року;

7) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23-09К від 18.01.2023 року;

8) Договір (контракт) про перевезення 02/01/2023 від 02.01.2023 року; 05/11/2021 від 24.01.2022 року; 08/05/2023 від 08.05.2023 року; П-09/10/18 від 09.10.2018 року;

9) Специфікації D від 10.05.2023 року; F від 10.05.2023 року; А від 10.05.2023 року; В від 10.05.2023 року; Е від 10.05.2023 року; С від 10.05.2023 року;

10) Заява підприємства 366/3ЄД/7.5-28-08 від 16.05.2023 року;

11) Копія митної декларації країни відправлення 23PL45101005272771 від 10.05.2023 року, 23PL45101005272798 від 10.05.2023 року, 23PL451010E00530622 від 10.05.2023 року, 23PL4510100530630 від 10.05.2023 року, 23PL451010E0530649 від 10.05.2023 року, 23PL4510100530657 від 10.05.2023 року.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Перевіривши документи, Дніпровська митниця зобов`язала позивача у надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У зв`язку з відсутністю додаткових документів, 19.05.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000093/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею (збільшена) за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ.

В основу прийнятого рішення відповідачем покладено наступні розбіжності:

1. Згідно п.4.1 договору купівлі від 18.01.2023 №23-09К товар має бути відправлено протягом 7 днів з дати оплати.

Пунктами 3.1-3.2 договору купівлі від 18.01.2023 №23-09К 25 000,00 євро повинна бути виплачена продавцю на умовах попередньої оплати на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем та відправленого по електронній пошті.

Декларантом надано рахунок-проформу від 18.01.2023 №FPF/26/2023, де зазначено, що термін оплати авансу до 18.01.2023. Разом з тим, до митного оформлення надано платіжну інструкцію від 27.03.2023 №30 щодо наміру здійснити оплату на суму у розмірі 25 000,00 євро. Враховуючи вищезазначене, дата створення платіжної інструкції не кореспондується з датою, зазначеною у рахунок-проформі від 18.01.2023 №FPF/26/2023.

В графі «Призначення платежу» даної платіжної інструкції зазначено: «Передоплата за товар-кран відповідно до контракту від 18.01.2023 №23-09К». Окрім того, платіжна інструкція від 27.03.2023 №30 оформлена без дотримання вимог.

Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(і)/ електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Відсутні відомості щодо банку-кореспонденту.

Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Відповідно до наданого рахунку-фактури від 10.05.2023 №FP/1/05/2023 що термін оплати авансу триває до 10.05.2023.

Враховуючи вищезазначене, декларантом не підтверджено здійснення 100% передплати вартості оцінюваного товару, оскільки платіжну інструкцію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару.

Рахунок- проформа від 18.01.2023 №FPF/26/2023 не засвідчена печаткою та підписом уповноваженої посадової особи компанії «L.I. INVEST COMPANYSPOLKA ZOGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Польща).

В рахунку-фактури від 10.05.2023 №FP/1/05/2023 вартість товару зазначена у національній валюті Польщі - злотий та валюті контракту євро. Разом з тим, рахунок-фактура від 10.05.2023 №FP/1/05/2023 не містить відомостей щодо курсу перерахунку за курсом Національного Польського Банку, як це зазначено у рахунку-проформі від 18.01.2023 №FPF/26/2023.

2. До митного контролю декларантом надано копії митних декларацій країни відправлення від 10.05.2023 №MRN 23PL451010E0527271, від 10.05.2023 №23PL451010E0527298, від 11.05.2023 №23PL451010E0530622, від 11.05.2023 №23PL451010E0530630, від 11.05.2023 №23PL451010E0530649, від 11.05.2023 №23PL451010E0530657.

У вищезазначених митних деклараціях країни відправлення відсутнє посилання на рахунок від 10.05.2023 №FP/1/05/2023 чи на проформу-рахунок від 18.01.2023 №FPF/26/2023, натомість є посилання на літерні найменування рахунків: A,B,C,D,E,F після коду документу «0380».

Декларантом надано до митного контролю специфікації із зазначенням відповідних літер A,B,C,D,E,F, які посилаються на рахунок від 10.05.2023 NoFP/1/05/2023, але не містять інформації щодо дати та місця їх складання. Графи даних специфікацій передбачають завірення покупцем підписом та печаткою. Разом з тим, підпис та печатка ТОВ «Укрєврокровля» відсутні на даних документах.

В кожній копії митної декларації країни відправлення вартість кожної з 6 розподілених частин товару на комерційних умовах поставки FCA Wroclaw (Польща) оцінено продавцем у 20 282,00 злотих.

Враховуючи вищезазначене, загальна вартість зібраного товару складає 121692,00 злотих.

Під час перерахунку даної суми у євро за курсом Міністерства фінансів Польщі на травень 2023, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.pl)-1 євро=4,6278 польських злотих, становить 26295,86 євро, що не відповідає числовому значенню рахунку-проформі від 18.01.2023 №FPF/26/2023, рахунку-фактури від 10.05.2023 №FP/1/05/2023.

3. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері.

Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

В наданих декларантом рахунках експедитора ТОВ «Тір Логістик» відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування товару.

Окрім того, відповідно до п.1.1,п.4.2 договору транспортного експедирування у міжнародних сполученнях від 24.01.2022 №05/11/2021, укладеного між ТОВ «Укрєврокровля» та експедитором ТОВ «Тір Логістик», умови та вартість перевезення зазначаються у заявках.

Заявки до митного оформлення декларантом не надано, що унеможливлює здійснення перевірки числових значень транспортних витрат, зазначених експедитором у рахунках від 16.05.2023 №622-627.

4. Наданий до митного контролю опис товару від 15.05.2023 містить розбіжності у найменування моделі крану: SOT 85, в той час як заявлено модель SGT 85 .

Декларантом надіслано акт технічного стану від 10.05.2023 б/н, підписаний директором імпортера В.О.Трубіциним. Відповідно до інформації даного документу, директором засвідчено фізичний стан та комплектність крану, його дефекти.

Разом з тим, відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар перетнув кордон лише 13.05.2023, тому яким чином директором імпортера засвідчено його стан 10.05.2023 не підтверджено.

Разом з тим, наданий до митного оформлення висновок торгово-промислової палати від 16.05.2023 №ГО-449 базується на висновках акту технічного стану від 10.05.2023 б/н.

Відповідно до акту про проведення фізичного огляду від 16.05.2023 метою його проведення було перевірити кількість імпортованого товару. Особи, присутні при фізичному огляді-декларант ОСОБА_1 та посадова особа Дніпровської митниці Ламінський М.

Враховуючи вищезазначене, безпосередньо експертом, оцінюваний товар не доглядався. Висновок експерта щодо 65% зносу не підтверджено документально, оскільки повноваження директора підприємства як особи, яка має знання з проведення оцінювання технічного стану крану, відсутні. Окрім того, при визначенні ринкової вартості оцінюваного товару, експертом не надано для порівняння цінові показники ідентичних товарів.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам законодавства, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

За приписами ч. 8 ст. 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Приписами частини 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

{Пункт 1 частини четвертої статті 54 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, судом було досліджено надані позивачем докази на підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110130/2023/009575 від 16.05.2023 року та встановлено наступні обставини справи.

Поставлений товар був ввезений на територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту №23-09К від 18.01.2023 року.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2 договору сторони узгодили, що загальна вартість крана складає 25000 євро. Ця сума буде виплачена продавцю на умовах попередньої оплати на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем та відправленого по електронній пошті.

За умовами пункту 4.1. договору продавець зобов`язується відправити кран протягом 7 календарних днів після отримання оплати. Витрати по навантаженню крана на автомобілі покупцю несе продавець.

Пунктом 4.2. вказаного договору поставка крану здійснюється відповідно до міжнародних правил доставки вантажів Інкотермс 2010 за умовами СРТ.

В митній декларації позивач вказує умови поставки за правилами Інкотремс-2010 FCA.

За приписами Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

Між позивачем та ТОВ Тір Логістик укладено про надання товарно-експедиційних послуг у міжнародному автомобільному сполученні від 02.01.2023 року №02/01/23.

Судом досліджено, надані позивачем рахунки експедитора ТОВ Тір Логістик від 16.05.2023 року №622, 625, 626, 627, в яких відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування товару.

Позивачем не надано пояснень з приводу відсутності страхування товару, яке передбачене умовами поставки FCA.

В судове засідання позивач надав додаткову угоду №2 від 12.05.2023 року до договору купівлі-продажу від 18.01.2023 року, яким внесено зміни до пункту 4.2. договору та викладено в наступній редакції: поставка крану здійснюється відповідно до міжнародних правил доставки вантажів Інкотермс 2010 за умовами FCA.

Проте, суд критично оцінює дану додаткову угоду, оскільки ні під час розмитнення, ні під час подання позову до суду угода не була надана представником позивача.

Суд зазначає, що представник позивача не зміг пояснити розбіжностей у сумах витратах на транспортування товару, які є складовими митної вартості товару згідно до вимог частини 10 статті 58 МК України.

Наведені розбіжності у поданих декларантом документах не спростовані представником позивача у ході судового розгляду справи жодними належними, достатніми та достовірними доказами у розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані декларувати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У зв`язку з наведеним, суд приходить висновку, що відсутність повних та достовірних відомостей, що підтверджують здійснення покупцем всіх платежів, у тому числі і витрат понесених на страхування товару (які включаються в обов`язковому порядку до числових значень складової митної вартості товару), з урахуванням умов постави - FCA, унеможливлюють підтвердження числового значення митної вартості імпортованих товарів за заявленою декларантом ціною договору (основним методом).

Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені статті 58 МК України в повному обсязі.

Також, судом відхиляються доводи представника позивача стосовно того, що оспорюване рішення не містить обґрунтування причин через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не містить інформації у митного органу, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та інше, з огляду на те, що вказане не відповідає дійсності та зміст оспорюваного рішення містить всі відомості щодо обґрунтованих сумнівів, які саме подані позивачем документи містили розбіжності та неповні дані, а також які документи не надані до митного оформлення про що зазначалося не тільки у оспорюваному рішення, а й у повідомленні, отже вказане свідчить про дотримання митним органом процедури проведення консультацій з метою правильності визначення митної вартості товару, що відповідає вимогам митного законодавства України.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом 2б (визначення митної вартості за ціною щодо подібних товарів) тобто дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

За таких обставин, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 року №UA110130/2023/000093/1 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для його прийняття, і відповідає критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 243-245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова