Рішення

від 16.10.2024 по справі 240/4802/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Житомир

справа № 240/4802/24

категорія 111030200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №769307-24/06-07.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ГУ ДПС у Житомирській області протиправно застосувало п.п. 38-1.1.2. п. 38-1.1. ст. 381 ПК України, а не п.п. 38-1.1.1. п. 38-1.1. ст. 381 ПК України та не вчинило дії щодо збирання інформації для правомірного розрахунку земельного податку за 2022 рік, оскільки земельні ділянки за які ОСОБА_1 повинна сплати земельний податок мають визначену грошову оцінку.

На думку позивача відповідач, як суб`єкт владних повноважень, неправомірно здійснив розрахунок земельного податку за 2022 рік без врахування нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Вважаючи, оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду з позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28 березня 2024 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№17978/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що розрахункова сума мінімального податкового зобов"язання (далі - МПЗ) визначається за формулами, встановленими ст. 3 прим. 1 ПК України, в залежності від наявної (проведеної) нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки (п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1. 1 ст. 3 прим. 1 ПК України) або не проведеної нормативно грошової оцінки 1 гектара рілля (п.п. 38 прим. 1. 1. 2 п. 38 прим. 1. 1 ст. 38 прим ПК України).

Вказує, що позивачем не було надано нормативно грошової оцінки земельних ділянок за 2022 рік, тому розрахунок МПЗ за 2022 рік здійснювався відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2. п. 38 прим. 1. 1 ст. 38 прим. 1 ПК України.

Також зазначає, що ОСОБА_1 надана нормативно грошова оцінка земельної ділянки, датована 24.09.2023, яка буде врахована при нарахуванні МПЗ за 2023 рік.

Враховуючи вищезазначене, на дані земельні ділянки ГУ ДПС у Житомирській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №769307-24/06-07 на суму 6584,66 грн МПЗ за 2022 рік, яке направлено на податкову адресу платника та підлягає сплаті.

28 березня 2024 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив у якому додатково вказує, що мінімальне податкове зобов"язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та /або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності /користування.

Саме тому, контролюючі органи самостійно зобов"язані вчиняти дії щодо збирання інформації для нарахування сплати земельного податку і орендної плати.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку у власності ОСОБА_1 з 20.10.2014 перебувають земельні ділянки, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва": площею 5.5359 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та площею 2,1525 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003 (а.с. 27-28, 29-30).

Головним управлінням ДПС у Житомирській області на земельну ділянку площею 5.5359 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та площею 2,1525 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003 обчислено суму мінімального податкового зобов`язання за 2022 рік та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2023 №456235-24/06-07 про сплату земельного податку у сумі розміром 5969,30 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник позивача 24.01.2024 звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою про здійснення звірки даних та здійснення перерахунку суми земельного податку, надавши витяги з державного земельного кадастру по земельним ділянкам за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та 1821782400:03:000:0003.

Враховуючи вищезазначене, за результатами проведеної звірки податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області про нарахування МПЗ за 2022 рік від 04.11.2023 №456235-24/06-07 на суму 5969,30 грн скасовано (відкликано) та проведено перерахунок МПЗ за 2022 рік, у зв"язку з чим сформовано нове податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №769307-24/06-07 про сплату земельного податку у сумі розміром 6584,66 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача на його відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до ппп. 269.1.1.1. пп. 269.1.1. п. 269.1. ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 з 20.10.2014 є власником земельних ділянок, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва": площею 5.5359 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та площею 2,1525 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003, відповідно, є платником плати за землю.

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1. ст. 285 ПК України); базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2. ст. 285 ПК України).

Законом України від 30 листопада 2021 року №1914 "Про внесення змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов`язання (далі - МПЗ).

Відповідно до п.64 розділу XX "Перехідні положення" ПК України першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Згідно з п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками у частині МПЗ зобов`язання є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення земельного податку, як обов`язкового платежу, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.1142 ПК України визначено, що мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.

Відповідно до підпункту 170.14.1. пункту 170.14 статті 170 ПК України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

У підпункті 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов`язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.

Положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України).

Одночасно, пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (зокрема, за приписами норм ст.ст.15, 20 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 №3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними).

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, особливості розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки визначені п.67 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов`язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.

Мінімальне податкове зобов`язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО х S х К х М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов`язання;

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах;

К - коефіцієнт, що становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

На момент формування податкового повідомлення-рішення про сплату МПЗ за даними інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України у власності громадянки ОСОБА_1 перебували вищевказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Зеленицької сільської ради Ємільчинського (Звягельського) району, Житомирської області площею 5,5359 га та 2,1525 га, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку (а.с. 27-28, 29-30).

Нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Житомирській області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю за 2022 рік становить 21411 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку загального мінімального податкового зобов"язання до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №769307-24/06-07 на суму 6584,66 грн із розрахунку:

- земельна ділянка площею 5.5359 га, кадастровий номер 1821782400:03:000:0023, (21411,00 х 5,5359 х 0,04 х 12 / 12) = 4741,17 гривень;

- земельна ділянка площею 2,1525 га, кадастровий номер 1821782400:03:000:0003 (21411,00 х 2,1525 х 0,04 х 12 / 12) = 1843,49 гривень.

Однак, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що розмір нормативної грошової оцінки, яка була застосована контролюючим органом для розрахунку земельного податку ОСОБА_1 за 2022 рік, здійснений відповідачем протиправно без врахування інформації про наявну (проведену) нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок.

Статтями 1, 18 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.03р. №1378-IV (надалі - Закон №1378-IV) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.03р. №1378-IV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15.

Згідно з п.19-20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021. №1147, за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

При цьому, безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

Суд повторно зазначає, відповідно до п. 286.5. ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Тобто контролюючий орган має нараховувати земельний податок фізичним особам щороку до 01 липня поточного року, відповідно, має бути застосована нормативна грошова оцінка поточного року чи з проведеною індексацією на поточний рік.

Позивач вказує про наявність нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 5.5359 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023, та площею 2,1525 га за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003.

В свою чергу, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003 у розділі "Відомості про нормативно грошову оцінку ділянки" вказана інформація: 41817,33 грн та 5030,59 грн, відповідно, із зазначенням дати такої оцінки - 24.09.2023 (а.с. 27-28, 29-30).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не міг застосовувати нормативну грошову оцінку вказаних земельних за попередній 2022 рік, оскільки вона здійснена 24.09.2023, тобто такі дані не відповідають дійсній грошовій оцінці земельних ділянок за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003 станом на 01.01.2022.

Крім того, про відсутність нормативно грошової оцінки на земельні ділянки за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003 у 2022 році, також свідчить лист (відповідь) Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №892/459-24-0.62 від 28.03.2024.

Вказаний лист надісланий до суду на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2024, відповідно до змісту якого зазначено, що нормативно-правовими актами, які регулюють проведення нормативно грошової оцінки земель, не передбачено можливості оформлення витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області повідомлено, що у 2022 році звернення від громадянки ОСОБА_1 щодо видачі витягів про нормативно грошову оцінку на земельні ділянки, зокрема за кадастровим номером 1821782400:03:000:0023 та за кадастровим номером 1821782400:03:000:0003, не надходило.

Отже, контролюючим органом розраховано суму МПЗ фізичній особі, як власнику земельних ділянок, відповідно до приписів пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України, на підставі даних про нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю, правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В силу приписів пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 287.9 статті 287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (пункт 287.10 статті 287 ПК України).

Таким чином, доводи позивача про несвоєчасність надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб, не має наслідком скасування таких, а лише звільнення позивача від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Саме ж податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах 1095 днів.

При цьому, окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Якщо відповідний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього податкового повідомлення-рішення (зокрема, порушення законодавства, за яке здійснюється донарахування, та розмір останнього), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми.

У такому разі податкове повідомлення-рішення податкового органу варто розцінювати як акт індивідуальної дії з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №820/2753/17, від 18 лютого 2021 року у справі №826/25700/15, від 21 жовтня 2021 року у справі №814/724/17.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно здійснено нарахування земельного податку на підставі грошової оцінки земельної ділянки по області з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 2022 рік, та правомірно винесено податкове повідомлення рішення від 26.01.2024 №769307-24/06-07 про сплату ОСОБА_1 земельного податку у сумі розміром 6584,66 грн.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 134, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 16 жовтня 2024 р.

16.10.24