Рішення

від 16.10.2024 по справі 240/11796/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/11796/24

категорія 111031101

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення № 00054910407 від 18.03.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що в період ліквідації Банку відсутні правові підстави нараховувати та вимагати сплати штрафних (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 9 085,46 грн.

Ухвалою від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи, а не її перебування в стадії ліквідації; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобов`язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) під час ліквідації здійснюється виключно згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; відтак, застосування відповідачем до Банку штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, відповідачем здійснено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за результатами якої складено акт від 22.04.2024 № 2966/06-30-04-07 (а.с. 15-18).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 18.03.2024 № 00054910407 (а.с. 10-11), яким зобов`язано позивача сплатити штраф в сумі 9085,46 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням рішенням від 18.03.2024 № 00054910407 позивач подав скаргу (а.с. 23-27), за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.06.2024 № 16742/6/99-00-06-03-02-06 (а.с. 20-21) про залишення скарги без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення правління НБУ № 90-рш/БТ від 25.02.2022 (а.с.34-35), позивач з 25.02.2022 перебуває в процесі ліквідації шляхом припинення.

Разом із тим, відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (частина третя статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі Закон № 4452-VI)).

Відповідно до п. 1.3 статті 1 Податкового кодексу України останній не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Пунктом 8 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4452-VI передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з наведених правових норм слідує, що у відносинах пов`язаних із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків Закон № 4452-VI є спеціальним.

Пункт 2 частини першої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду однією з умов ліквідації банку.

Відповідно до частин п`ятої та шостої цієї ж статті Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду.

Фонд у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону № 4452-VI.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону № 4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Статтею 52 Закону № 4452-VI визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплату витрат та здійснення платежів.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов`язань останнього вважається таким, що настав. Зобов`язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Передбачений Податковим кодексом України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред`явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення (пункт 1 частини другої, частина четверта статті 49 Закону № 4452-VI).

Аналогічна позиція визначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №804/3813/16.

А тому, стягнення з позивача штрафу в сумі 9085,46 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2022 року, тобто в період здійснення ліквідаційної процедури, в порядку, передбаченому Податкового кодексу України, є необґрунтованим, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги положення статті 139 КАС України та враховуючи задоволення позову, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001, код 00039002) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю. Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 43005393) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00054910407 від 18.03.2024.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" понесені ним судові витрати в сумі 3028 грн за рахунок ГУ ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк