ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1444/24 Справа № 704/965/22 Категорія: 305010400Головуючий по 1 інстанції Дьяченко Д.О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І.,Василенко Л.І.,Фетісової Т.Л.
секретар Матюха В.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
представник позивача адвокат Ткаченко Михайло Олександрович;
відповідач ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Михайло Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ткаченка Михайла Олександровича на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
в с т а н о в и в:
В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 130000 грн. збитків та 1300 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що вона є власницею житлового будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . По сусідству з нею по АДРЕСА_2 проживає відповідачка ОСОБА_2
07 квітня 2022 року близько 14.00 год. у неї зайнявся сарай, який межує із земельною ділянкою відповідачки. На місце пожежі було викликано пожежно-рятувальні підрозділи, які загасили пожежу та склали акт про пожежу № б/н від 07 квітня 2022 року в якому інспектор ОСОБА_4 описала причини загоряння, прямі та побічні збитки від пожежі, який був наданий на ознайомлення позивачці та відповідачці.
Сторони погодились із обставинами виникнення пожежі та підписали даний акт. Як зазначає позивачка, відповідач ОСОБА_3 погодилась на відшкодування спричинених пожежею збитків, оскільки пожежа сталась з її вини, оскільки відповідач палила мангал на своїй земельній ділянці та не загасила жар, в результаті чого вітром занесло жарину до сараю позивачки.
Наприкінці вересня 2022 року позивачка звернулась до відповідачки з вимогою відшкодувати вартість пошкодженого сараю, однак та відмовилась, посилаючись на те, що її вина у виникненні пожежі не доведена, а тому позивачка змушена звернутись з даним позовом до суду.
В позовній заяві ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 130000 грн. збитків та 1300 грн. судового збору.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачкою не доведено з посиланням на належні і допустимі докази того, що між діями відповідачки і шкодою, завданою пожежею є безпосередній зв`язок і вина відповідачки є доведеною.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко М.О. просить скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року як незаконне та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, понесені під час розгляду справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що пожежа у домоволодінні ОСОБА_1 сталася з вини відповідача ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вона не дотрималася техніки безпеки під час паління мангалу (необережне поводження з вогнем), що призвело до негативних наслідків у вигляді матеріальної шкоди. Суд не врахував, що відповідач не надала жодного та допустимого доказу, який би доводив її невинуватість, однак суд не взяв до уваги дані обставини та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_2 зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.
Вказано, що в матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року, адресоване Звенигородському РВГ ГУНП в Черкаській області відповідно до якого ОСОБА_1 будь-яких претензій ні до кого не має, збитки незначні. Аналогічного змісту заява адресована також начальнику ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами обставину, що між діями відповідача і шкодою, завданою пожежею існує безпосередній зв`язок та вина відповідача. Вважає, що рішення суду є законним та відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства.
Заслухавши учасників процесу, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею житлового будинку садибного типу з надвірними будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
07 квітня 2022 року комісія територіального органу ДСНС склала акт про пожежу, що виникла 07 квітня 2022 року о 14.00 год. на об`єкті господарча споруда в АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 Пожежу ліквідовано о 15.00 год. 07 квітня 2022 року. Причина пожежі (ймовірна) необережне поводження з вогнем.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 07 квітня 2022 року поданою на ім`я начальника відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області М.Донця, ОСОБА_1 просила повідомлення по факту пожежі не розглядати так як працівниками ДСНС пожежу було локалізовано, загрози подальшого розгортання, життю, здоров`ю та майну немає, збитки завдано незначні, а тому претензій ні до кого не має. Подальшого огляду та письмової відповіді не потребує.
07 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з заявою на ім`я поліцейської ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Р.Сухонос, в якій пояснила, що вона проживає за вищевказаною адресою разом зі своєю родиною. Близько 15 год. 15 хв. до неї прийшла сусідка гр. ОСОБА_2 та повідомила, що внаслідок необережного поводження із вогнем, сталося загоряння надвірної споруди. Після чого працівниками ДСНС пожежу було локалізовано, загрози життю, здоров`ю та майну немає. Збитки завдано незначні, а тому будь-яких претензій вона ні до кого не має та в подальшому мати не буде. Подальшого розгляду повідомлення, допомоги працівників поліції та інших спеціальних служб, а також письмової відповіді не потребує.
Згідно з висновками експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 10178 від 18 липня 2023 року розмір матеріальної шкоди завданої пожежею, яка сталась 07 квітня 2022 року складає 48 528,07 грн. Вартість ремонтно-будівельних робіт складає 60 776 грн.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частиною першою статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту населення передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно частини першої статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
П.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з позицією Верховного Суду, приведеною у постанові від 03 травня 2022 року у справі № 521/14202/14-ц вказано, що вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди суди мають виходити з того, що заподіяна особі і її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 686/11256/16-ц зазначено, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. На відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 ЦПК Україниоднією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту про пожежу від 07 квітня 2022 року (а.с. 11) зазначено причину пожежі (ймовірно) необережне поводження з вогнем без вказівки осіб, в діях яких мало місце необережне поводження з вогнем.
Матеріали розслідування пожежі щодо встановлення винних у пожежі осіб в матеріалах справи відсутні.
Згідно заяв ОСОБА_1 (а.с. 38, 39), поданих на ім`я начальника відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області М.Донця та на ім`я поліцейської ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Р.Сухонос позивач зазначила, що претензій ні до кого не має та в подальшому мати не буде. Подальшого розгляду повідомлення, допомоги працівників поліції та інших спеціальних служб, а також письмової відповіді не потребує.
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами що відповідачкою вчинені протиправні дії чи бездіяльність, якими їй завдана шкода і завдана шкода є наслідком такої поведінки відповідачки.
Твердження в апеляційній скарзі щодо некоректного посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи звіту органу поліції про встановлення винної особи в пожежі з вини ДСНС та поліції, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки дані про оскарження позивачем дій останніх в матеріалах справи відсутні, а відповідно до заяв від 07 квітня 2022 року (а.с. 38, 39) ОСОБА_1 просила повідомлення по факту пожежі не розглядати, і вона претензій ні до кого мати не буде.
Також, доводи апеляційної скарги про те, що при винесенні рішення судом першої інстанції не було взято до уваги, що пожежа у домоволодінні ОСОБА_1 сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вона не дотрималася техніки безпеки під час паління мангалу не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи.
У відповідності ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ткаченка Михайла Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2024 року.
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122388642 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Гончар Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні