Рішення

від 15.10.2024 по справі 240/7632/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/7632/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.01.2024 року №007889.

В обґрунтування позову зазначає, що під час перевірки водієм було надано паспорт маршруту регулярних перевезень міжміського міжобласного маршруту "Київ-Коростень", який включає й розклад руху, а тому висновок про його ненадання не відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою суду від 24.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Через відділ документального забезпечення суду 26.04.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що під час перевірки виявлено порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Коростень", зокрема на момент перевірки відсутній розклад руху з посадкою/висадкою на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві, відповідальність за що передбачена абзацом 3 ч.1 статті 60 вказаного Закону. Також зазначено, що твердження позивача, що транспортний засіб, що перевірявся, не здійснював перевезення пасажирів на момент перевірки, а стояв на місці для паркування транспортних засобів в період міжрейсового відстою між оборотними рейсами, спростовуються відеозаписом перевірки.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024, №01-50В від 10.07.2024 та №01-70В від 12.09.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.05.2024 по 15.05.2024, з 29.07.2024 по 12.08.2024 та з 26.09.2024 по 09.10.2024 включно.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТОВ "Автосвіт ЛТД" надає послуги з перевезення пасажирів та небезпечних вантажів автомобільним транспортом на підставі ліцензії серії АД № 062473 від 04.07.2012.

На підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ПЄ №000315 від 24.12.2021 ТОВ "Автосвіт ЛТД" надано право на здійснення перевезень пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування "Київ-Коростень".

12.12.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в м.Києві Укртрансбезпеки за адресою: м.Київ, ст. метро "Академмістечко" проведено рейдову перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо здійснення регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом марки БАЗ А079.23, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Автосвіт ЛТД".

За результатами перевірки було складено акт від 12.12.2023 № 04312 у якому посадовими особами контролюючого органу зафіксовано порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема під час надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Коростень", на момент перевірки відсутні документи - розклад руху з посадкою/висадкою на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві, відповідальність за що передбачена абзацом 3 ч.1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Водій із актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.

На підставі даного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибаном М.М. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007889 від 23.01.2024, якою до позивача, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.

В силу вимог статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, вимогами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений обов`язок водія під час здійснення регулярних пасажирських перевезень мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 278 (далі - Порядок № 278), встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку № 278).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту, окрім іншого, включає: схему маршруту; копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень). У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Із матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеної 12.12.2023 рейдової перевірки належного ТОВ "Автосвіт ЛТД" транспортного засобу посадовими особами відповідача виявлено відсутність у водія на момент проведення перевірки розкладу руху на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві.

При цьому представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено відеозаписи рейдової перевірки вказаного транспортного засобу.

Судом досліджено дані відеозаписи та встановлено, що під час проведення перевірки 12.12.2023 водієм транспортного засобу було пред`явлено паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського міжобласного "Київ-Коростень", проте, як наголошено перевіряючим, він включає розклад руху з посадкою/висадкою в м. Києві на АС-5 "Дачна", а не на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві, як було зафіксовано в ході перевірки.

Крім того, на відео зафіксовано діалог водія з перевіряючими, в ході якого водій чітко зазначає, що керівництво наказало, здійснювати посадку/ висадку пасажирів на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві і він не може не дотриматись вказаного наказу. Також водій підтвердив, що здійснював висадку пасажирів на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" і такі дії носять регулярний характер саме з наказу перевізника. Також на відео перевірки, так як і в акті проведення перевірки, водієм не зазначається, що транспортний засіб знаходиться на стоянці.

Таким чином, відповідачем доведено, що перевізником ТОВ "Автосвіт ЛТД" на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві здійснювалася саме посадка/висадка пасажирів без необхідних на те документів (розклад руху з посадкою/висадкою на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві) та спростовує твердження позивача про паркування в період міжрейсового відстою між оборотними рейсами транспортного засобу, який підлягає перевірці.

Отже, перевізник ТОВ "Автосвіт ЛТД" здійснює регулярні пасажирські перевезення за маршрутом "Київ-Коростень" з посадкою/висадкою пасажирів на зупинці громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві без затвердженого у встановленому порядку розкладу руху із кінцевою станцією маршруту - зупинка громадського транспорту ст. метро "Академмістечко" у м. Києві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ, під час рейдової перевірки 12.12.2023.

Абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Положеннями статті 29 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що факт ненадання водієм під час перевірки документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, а саме: розкладу руху, відповідно до вимог статті 39 Закону №2344-ІІІ є доведеним, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 23.01.2024 року №007889, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 15 жовтня 2024 р.

15.10.24