Ухвала

від 16.10.2024 по справі 260/6477/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6477/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в особі представника ОСОБА_3 (Закарпатська область, с. Нижні Ворота) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через уповноваженого представника ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Закарпатській області, якою просить витребувати акт перевірки Ужанського національного природного парку від 17 червня 2024 року № 7981/07-16-07-04/30104729 і надіслані податкові повідомлення-рішення за період 2019 - 2021 роки та за результатами безпосереднього розгляду позовної заяви в суді скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2021 роки Ужанського національного природного парку.

11 жовтня 2024 року ухвалою суду заяву представника позивачів про відвід судді Ващиліна Р.О. задоволено. Адміністративну справу № 260/6477/24 передано до відділу документообігу та забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

11 жовтня 2024 року внаслідок повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Закарпатській області з оскарженням податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами проведеної в Ужанському національному природному парку (що є окремою юридичною особою) податкової перевірки, однак всупереч вимогам пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України не обґрунтували чим саме порушені їх права та інтереси.

Відповідно до пунктів 3-5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, ні в тексті позовної заяви, ні в прохальній частині позовної заяви позивачі не конкретизують предмет позову, зокрема не зазначено, які саме податкові повідомлення-рішення оскаржуються. Так, позивачі просять суд «скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2021 роки Ужанського національного природного парку», однак не зазначають ні їх номери та дати, ані їх кількість, ані суму, вказану в них, що впливає на розрахунок судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частин 6 статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, представником позивачів у позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування представника позивачів.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення за період 2019 - 2021 роки, однак такі не були додані до позовної заяви. Крім того не надано акт перевірки Ужанського національного природного парку від 17 червня 2024 року № 7981/07-16-07-04/30104729.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є податкові повідомлення - рішення за період 2019 - 2021 роки.

Однак позивачі з позовною заявою звернулися тільки 10 жовтня 2024 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених частиною 2 статті 122 КАС України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

Згідно з частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивачів адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, копії яких до позовної заяви не долучені.

Відповідно до статті 161 частин 3, 4 КАС України до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по тексту Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності статті 4 частини 3 пункту 1 Закону № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 2) немайнового характеру, який подано: а) суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності статті 4 частини 3 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 6 частини 7 Закону № 3674-VI у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Як слідує із позовної заяви позов майнового характеру подано одночасно двома позивачами, однак судовий збір сплачено 1 211,20 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачам слід обчислити судовий збір з урахуванням загальної суми позову і сплатити кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачам необхідно надати суду:

- позовну заяву у новій редакції у відповідності до пунктів 2-5, 9 частини 5 та частини 6 статті 160 КАС України;

- належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за період 2019 - 2021 роки, акту перевірки Ужанського національного природного парку від 17 червня 2024 року № 7981/07-16-07-04/30104729;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивачі дізналися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- докази сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення), обчисленого з урахуванням загальної суми позову та сплаченого кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень рішень - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В.Скраль