Ухвала

від 14.10.2024 по справі 640/32721/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження та залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2024 року Київ№ 640/32721/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного підприємства «Інформаційні судові системи», в якій позивач просить суд:

- зобов`язати Державної судової адміністрації України, Державного підприємства «Інформаційні судові системи» знеособити на порталі «Судова влада України» в «стан розгляду справ» прізвище, імя, по батькові ОСОБА_1 , які вказані в розділі «сторони спору» по справі №206/3775/20 та здійснити маскування відомостей про діагноз ОСОБА_1 у рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2020 по справі № 206/3775/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

11.09.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.09.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.

Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під «змістом позовних вимог» розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Таким чином, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу про зобов`язання відповідачів. Тобто, прохальна частина позовної заяви не містить посилань на те, які саме дії або бездіяльність відповідачів позивач вважає протиправними з метою захисту порушеного права позивача.

З огляду на, що суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів у неналежний спосіб, шляхом заявлення лише позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії без оскарження водночас відповідних рішення, дій або бездіяльності відповідачів як суб`єктів владних повноважень.

У зв`язку з цим позивачу необхідно провести зміст позовних вимог у відповідність до визначених КАС України способів захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву для усунення зазначених недоліків.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 5, ч. 5 ст. 160 КАС України, з конкретизацією позовних вимог до кожного із відповідачів, з урахуванням зауважень суду, у відповідній кількості примірників, для суду та відповідачів.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Адміністративну справу №640/32721/20 прийняти до свого провадження.

Позовну ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова