Ухвала

від 17.10.2024 по справі 320/13282/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 року Справа № 320/13282/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ГУ ПФУ в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7" про стягнення заборгованості,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2023 по лютий 2024 у сумі 18 794,58 грн. за реквізитами: р/р UA 333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

07.10.2024 на адресу суду від Арбітражного керуючого Опанасика В.В. надійшло повідомлення із проханням справу 320/13282/24 передати до Господарського суду м. Києва у провадженні якого перебуває справа № 910/7218/24 про банкрутство ТОВ «СПЕЦПІДВОДБУД-7» (ІКЮО 32769375:) для розгляду спору в межах цієї справи.

Арбітражний керуючий вказує про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі № 910/7218/24 відкрито провадження про банкрутство ТОВ «СПЕЦПІДВОДБУД-7», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1888 від 27.12.2018), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Менеджер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7" в розмірі 6 811 220,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі № 910/7218/24 суддею прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 44 824, 12 грн до розгляду.

Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, а суб`єкт владних повноважень у цих правовідносинах реалізує свої владо-управлінські функції.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Суд зазначає, що у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючи дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22.

В той же час, предметом спору у даній справі за № 320/13282/24 є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з жовтня 2023 по лютий 2024 у сумі 18 794,58 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, заявлені ГУ ПФУ в м. Києві в даній справі позовні вимоги про стягнення заборгованості належить розглядати у порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7».

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Зазначені висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц.

Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого. Тим самим, КАС України передбачив лише передачу адміністративних справ між адміністративними судами для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд зазначає, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак закриття провадження у справі перешкоджатиме позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі, з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а тому враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, та вимоги КУзПБ, суд вважає за необхідне передати справу до Господарського суду м. Києва, в провадженні якого перебуває господарська справа № 910/7218/24, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» про банкрутство.

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 241, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд

у х в а л и в:

Матеріали адміністративної справи №320/13282/24 за позовною заявою Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7" про стягнення заборгованості - надіслати на розгляд Господарського суду м. Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/7218/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідводбуд-7".

Ухвалу суду надіслати відповідно сторонам у справі до відома.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Войтович І.І.