Рішення

від 27.09.2024 по справі 640/33972/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року м. Київ№ 640/33972/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за участю секретаря Ющенка Д.А. та представників:

позивача: Сахарчук А.А.;

відповідача-1: Калусенко В.В.;

відповідача-2: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Волинській області

до 1) Міністерства економіки України,

2) Фонд державного майна України

третя особаДержавне підприємство «Гріненерго»

прозвернення стягнення на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економіки України, в якому просило суд звернути стягнення податкового боргу у розмірі 16761369,39 грн на кошти Міністерства економіки України, в управлінні якого перебуває Державне підприємство «Гріненерго».

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за Державним підприємством «Гріненерго» обліковується податковий борг у зазначеному вище розмірі, з метою стягнення якого податковий орган вживав низку заходів, які виявилися безрезультатними. У подальшому, контролюючий орган звернувся до Міністерства економіки України, до сфери управління якого належить указане державне підприємство, з поданням про вжиття відповідних заходів для погашення податкового боргу. Таке звернення було залишено без реагування, у зв`язку з чим, відповідно до положень статті 96 Податкового кодексу України, виникли підстави для звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство або його майно.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши про те, що визначений статтею 96 Податкового кодексу України порядок стягнення податкового боргу з державного органу, в управлінні якого перебуває боржник, стосується лише випадку, коли боржником є державне підприємство, яке не підлягає приватизації, тоді як у спірних правовідносинах боржник до такої категорії не відноситься.

Окрім того, відповідач звертає увагу, що податковий орган має звернутися до державного органу, в управлінні якого перебуває боржник, з поданням про вжиття заходів, тоді як листи контролюючого органу мали інформаційний характер та не можуть уважатися поданням у розумінні положень статті 96 Податкового кодексу України.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що норми статті 96 Податкового кодексу України не містять вимоги щодо форми написання подання контролюючого до державного органу, в управлінні якого перебуває боржник, а у спірних правовідносинах з листів позивача чітко можна визначити їх мету та зміст.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому додатково акцентує увагу на те, предметом правового регулювання статті 96 Податкового кодексу України є правовідносини щодо погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, до яких боржник у спірному випадку не відноситься.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" № 254 та набрав чинності 15.12.2022.

До Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження. Призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 залучено до участі у справі співвідповідача Фонд державного майна України, оскільки пунктом 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683 "Деякі питання управління об`єктами державної власності" передано Державне підприємство «Гріненерго» із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна.

Фонд державного майна України подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог, оскільки позивач не звертався до співвідповідача з відповідним поданням у порядку статті 96 Податкового кодексу України.

Також, тотожною є позиція співвідповідача щодо неможливості застосування у спірних правовідносинах статті 96 Податкового кодексу України, оскільки підприємство не належить до державних підприємств, які не підлягають приватизації.

У судовому засіданні 27.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог.

У цьому ж засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 640/20382/20 стягнуто з Державного підприємства «Гріненерго» податковий борг у розмірі 16761369,39 грн.

З метою виконання зазначеного судового рішення податковий орган направив до банків, які обслуговують боржника, інкасові доручення (розпорядження) з метою списання коштів, але вони були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Також, за твердженням контролюючого органу, у боржника відсутнє майно, яке може бути реалізовано в рахунок погашення податкового боргу, у зв`язку з чим та на підставі статті 96 Податкового кодексу України контролюючий орган звернувся до Міністерства економіки України, до сфери управління якого відноситься боржник, з листом про вжиття заходів щодо погашення податкового боргу.

Такі листи було залишено без реагування, у зв`язку з чим Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до суду з цим позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти Міністерства економіки України.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому, норми ПК України встановлюють порядок дій, які повинен вчинити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу з платника податків, а саме: стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Якщо вказані вище заходи не мали результатом погашення податкового боргу платника податків, то контролюючий орган вчиняє дії, що передбачені статтею 96 ПК України, з метою погашення податкового боргу за рахунок коштів органу управління підприємства боржника.

Проте, такий особливий порядок, визначений статтею 96 ПК України, встановлюється лише з метою погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, а також комунальних підприємств.

Так, пунктом 96.2 статті 96 ПК України визначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (підпункт 96.2.1);

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (підпункт 96.2.2);

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (підпункт 96.2.3);

виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (підпункт 96.2.4).

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України 96.3 відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Суд акцентує увагу, що предметом правового регулювання статті 96 ПК України є погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Тобто, необхідною умовою для наявності підстав подання позову до органу, в сфері управління якого перебуває боржник, про звернення стягнення податкового боргу є:

1)податковий орган вжив всі передбачені ПК України заходи щодо стягнення податкового боргу, але вони виявилися безрезультатними;

2)платник податків є комунальним підприємством або державним підприємством, яке не підлягає приватизації;

3)податковий орган направив до органу, в сфері управління якого перебуває боржник, та не отримав належну відповідь.

Розповсюдження встановленої статтею 96 ПК України процедури не на всі державні підприємства, а лише на ті державні підприємства, які не підлягають приватизації, пояснюється таким.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Господарського кодексу України (далі ГК України) держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 1 Кодексу України з питань банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За змістом частин першої- третьої статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі із зазначенням обов`язкових реквізитів та викладу обставин, що є підставою для звернення до суду. Заява кредитора, також, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац шостий частини другої статті 34 КУзПБ).

В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУзПБ дає підстави для висновку, що після вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, можливо ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.

Тобто, після вичерпання усіх можливих заходів, встановлених нормами ПК України щодо погашення податкового боргу шляхом, наприклад, примусового списання коштів, реалізації майна, звернення стягнення на дебіторську заборгованість тощо, наступним етапом може бути ініціювання справи про банкрутство боржника.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 214 ГК України процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.

Таким чином, до державних підприємств, які не підлягають приватизації, не може бути ініційовано справу про банкрутство, у зв`язку з чим законодавець передбачив додаткову гарантію погашення податкового боргу для такого виду підприємств шляхом звернення стягнення на кошти державного органу, до сфери управління якого належить боржник.

Саме про цей випадок і йдеться у статті 96 ПК України.

Зі свого боку, державні підприємства, приватизація яких не заборонена, за загальним правилам можуть бути визнані банкрутом. До того ж, державна та органи управління не відповідають за зобов`язаннями створених підприємств. Тому, до такої категорії державних підприємств має бути застосовано процедуру, визначену Кодексом України з питань банкрутства, а не статтю 96 ПК України.

З огляду на зазначене, першочерговою умовою для правильного вирішення спору є визначення чи відноситься боржник до державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", який втратив чинність 20.10.2019, Державне підприємство «Гріненерго» не входить до переліку таких, що не підлягають приватизації.

Після втрати чинності цього Закону не було прийнято новий нормативно-правовий акт, який би визначав перелік підприємств, які не підлягають приватизації.

Зі свого боку, прийнятий Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» дає опис державних підприємств (не перераховуючи конкретно назви), які не підлягають приватизації. Сюди входять, наприклад, державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено залізничні станції та колії загального користування, атомні електростанції, метрополітен тощо. Жодних критеріїв, за яких би Державне підприємство «Гріненерго» підпадало під такі критерії, суд не встановив.

Отже, у спірному випадку боржник не має статусу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, а тому правова природа статті 96 ПК України на процедуру погашення податкового боргу такого державного підприємства не розповсюджується.

За таких обставин, у межах спірних правовідносин діє правило статті 74 Господарського кодексу України, що держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а тому у разі неможливості стягнення податкового боргу безпосередньо з платника податків, контролюючий орган має право ініціювати спір про банкрутство. Натомість звернення в порядку статті 96 ПК України не передбачено, оскільки державне підприємство не належить до переліку таких, які не підлягають приватизації.

Суд також звертає увагу на обставини щодо зміни органу управління Державного підприємства «Гріненерго». Так, пунктом 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683 "Деякі питання управління об`єктами державної власності" передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна, зокрема, Державне підприємство "Гріненерго".

Відповідно до пункту 10 Порядку Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою.

Міністерством економіки України до суду надано підписаний 23.03.2023 акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Гріненерго" із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683.

Отже, починаючи із зазначеної дати Міністерство економіки України не має повноважень здійснювати управління Державним підприємством «Гріненерго», тоді як такі повноваження має Фонд державного майна України, який уповноважений здійснювати подальшу ліквідацію або реорганізацію підприємства.

Натомість, контролюючий орган не звертався до нового органу управління із зверненнями щодо проблемних питань стосовно погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

VI. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Волинський області - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.10.2024.

Суддя Жук Р.В.