Ухвала

від 15.10.2024 по справі 320/28361/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2024 року Київ № 320/28361/24

Київський кружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, заявленого в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с та н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність / невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 22.04.2024 № 1643;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з контрагентами підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначив про відсутність правових підстав для визнання ТОВ "Берегиня Компані" таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку із чим рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня Компані" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

29.07.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що спірне рішення від 22.04.2024 № 1643 прийняте відповідно до п.8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.

У відзиві відповідач просив суд розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін.

07.08.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причини віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Звертає увагу суду, що відзив містить лише цитування окремих норм Порядку № 1165 без зазначення фактичних обставин із доказами на їх підтвердження щодо відповідності позивача п. 8 Критеріїв ризиковості.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з часиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням тієї обставини, що предметом позову є рішення відповідача про відповідність / невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 22.04.2024 № 1643, суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Крім того, не пояснив, у чому полягає складність предмету доказування яка має визначатися судом як вирішальна обставина для призначення розгляду справи у судовому засіданні з огляду на закріплений у статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відтак відмовляє у його задоволенні.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

y х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

СуддяБасай О.В.