Ухвала

від 11.10.2024 по справі 320/11047/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2024 року № 320/11047/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС в Київської області та Державної податкової служби України про витребування доказів в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №7585789/40132794 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації Податкової накладної №5 від 22.03.2022. Дата виписування податкової накладної: 22.03.2022, реєстраційний номер документа: 9223340121, дата подання на реєстрацію 27.10.2022;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №7585790/40132794 від 08.11.2022 про відмову у реєстрації Податкової накладної №6 від 22.03.2022. Дата виписування податкової накладної: 22.03.2022, реєстраційний номер документа: 9223345398, дата подання на реєстрацію 27.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, буд.8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №5 від 22.03.2022. Дата виписування податкової накладної: 22.03.2022, реєстраційний номер документа: 9223340121 та податкову накладну №6 від 22.03.2022. Дата виписування податкової накладної: 22.03.2022, реєстраційний номер документа: 9223345398 подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК ЕНЕРГІЯ» (скорочено - ТОВ «ЛК Енергія», код ЄДРПОУ 40132794) датою їх подання на реєстрацію 27 жовтня 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 відкрито провадження у справі №320/11047/23 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою від позивача та відповідачів судом було витребувано додаткові докази у справі.

20.11.2023 від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в обґрунтування якого останній вказує про те, що позивач надав до податкового органу та до суду завідомо неправдиві відомості для підтвердження реальності господарських операцій, а саме: товарно-транспортні накладні від 22.03.2022№67,№68 та договір від 12.11.2021 №12-11-21, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. Відтак, на думку представника відповідачів, при вирішенні справи не може бути враховано вказані документи як доказ здійснення господарських операцій, що зумовлює необхідність витребування судом їх оригіналів.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.

За загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, поміж іншого, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини друга, третя статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

У клопотанні про витребування доказів представник відповідачів просить суд витребувати у позивача оригінали товарно-транспортних накладних від 22.03.2022 №67, №68 та договору від 12.11.2021 №12-11-21, оскільки на думку відповідачів надані до суду копії вказаних документів не є належними у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що позивачем разом з позовною заявою подано до суду копії товарно-транспортних накладних від 22.03.2022 №67 (а.с.55-56), №68 (а.с.53-54) та договору від 12.11.2021 №12-11-21 (а.с.85-89).

Дослідивши вказані копії, суд дійшов висновку про їх засвідчення належним чином у відповідності до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

За приписами стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з наданих позивачем копій, вони містять відмітки про засвідчення копії документа: складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і реквізиту «Підпис», що відповідає вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 та вимогам процесуального законодавства, відповідно до яких учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 наголосив, що правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду, оскільки вимоги до процесуальних документів і додатків до них, зокрема щодо засвідчення копій, визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України.

З урахуванням наведеного, суд визнає необґрунтованими доводи представника відповідачів щодо того, що позивач надав до суду завідомо неправдиві відомості для підтвердження реальності господарських операцій, а саме: товарно-транспортні накладні від 22.03.2022 №67, №68 та договір від 12.11.2021 №12-11-21, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, оскільки, як встановлено судом, надані позивачем копії вказаних документів відповідають вимогам, які закріплені процесуальним законодавством щодо належного засвідчення копій письмових доказів. Доказів зворотного відповідачами не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що механізм та порядок витребування доказів у справи визначено статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути вказано:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як слідує із змісту клопотання останнє не відповідає вимогам статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України в частині зазначення обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та заходи, які вживалися для їх самостійного одержання та неможливості отримання доказів нею з об`єктивних причин.

Перекладання такого обов`язку на суд є зловживанням наданими процесуальними правами, з урахуванням того, що копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, а докази їх фіктивності/неналежного оформлення/підробки відповідачами не надані.

Позаяк, відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою письмового доказу суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Відтак, витребування оригіналів письмового доказу є правом, а не обов`язком суду.

Керуючись статтями 72, 73, 80, 94, 241, 243, 248Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про витребування доказів в адміністративній справі №№320/11047/23.

2. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.