Ухвала

від 17.10.2024 по справі 320/35641/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

17 жовтня 2024 року Київ № 320/35641/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деймос.Ком» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Деймос.Ком» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2023 № 1783/10-36-04-11.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.

Ухвалою суду від 02.01.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши клопотання, суд зазначає таке.

За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності.

У той же час, згідно із частиною четвертою статті 12 Кодексу, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку сума за оскаржуваним ППР не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наявність підстав для проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін представник відповідача пояснив необхідністю встановлення всіх обставин справи, дослідження питання правомірності застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України з урахуванням змін чинного законодавства та можливістю надання пояснень щодо спростування доводів позивача та обґрунтування позиції контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних.

Разом із тим, представником відповідача не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів. Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі.

До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав.

Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, із положень частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при цьому суд має керуватись основоположними в адміністративному процесі принципами, які закріплені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами третьою та шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Із урахуванням викладеного, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд доходить висновку про необхідність у витребуванні додаткових доказів від позивача та відповідача.

Керуючись статтями 31, 35, 72, 79, 80, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

адміністративну справу прийняти до свого провадження.

У задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Витребувати від Головного управління ДПС у Київській області протягом десяти днів з дня вручення (ознайомлення) копії цієї ухвали шляхом подання через канцелярію суду:

- належним чином засвідчені копії усіх документів, які були використані під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 11.11.2022 № 12749/10-36-04-11/40175361;

- докази несвоєчасної реєстрації податкових накладних згідно з переліком таблиці 1 зазначеної в акті від 11.11.2022 № 12749/10-36-04-11/40175361;

- усіх податкових накладних згідно з переліком таблиці 1 зазначеної в акті від 11.11.2022 № 12749/10-36-04-11/ НОМЕР_1 разом із квитанціями про їх прийняття (реєстрацію);

- пояснення щодо спірних відносин.

Суд звертає увагу відповідача, що копії витребуваних доказів мають бути заздалегідь надіслані листом з описом вкладення позивачу, а докази такого надсилання мають бути подані через канцелярію суду протягом двох днів з дня надсилання.

Роз`яснити посадовим особам Головного управління ДПС у Київській області, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Попередити посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області, що у випадку неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення цих доказів державним виконавцем та постановлення ухвали про накладення штрафу (статті 147 та 149 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернеті за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.