Рішення
від 15.10.2024 по справі 380/12391/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 рокусправа № 380/12391/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" (вул. Шевченка, 156, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563932) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Личаківська виправна колонія №30", у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Личаківська виправна колонія (№30)" щодо невиплати йому в день звільнення зі служби грошової компенсації за неотримане речове майно;

- зобов`язати Державну установу "Личаківська виправна колонія №30" нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно за цінами, що діяли на дату звільнення зі служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на день звільнення зі служби відповідач не провів розрахунку щодо виплати компенсації за неотримане речове майно. Позивач звертався до відповідача 13.12.2023 року з заявою щодо проведення нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, що належить до видачі, однак відповідачем не було надано відповіді на цю заяву. Позивач повторно 17.05.24 року звернувся з заявою до відповідача, однак листом від 24.05.2024 року йому відмовлено у нарахуванні та виплаті компенсації за неотримане речове майно.

Ухвалою від 14.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 17.06.2024 р. про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі "Личаківська виправна колонія №30".

Наказом від 13 грудня 2023 року №116/ОС-23 ОСОБА_1 звільнений зі служби з 13.12.2023 року.

Позивач 17.05.24 року звернувся до відповідача з заявою щодо виплати йому грошової компенсації за недоотримане під час проходження служби майно.

Листом від 24.05.2024 вих. №13/24/П-23(л) ДУ "Личаківська виправна колонія №30" повідомила, що при звільненні позивачу нарахування грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна не проводилось і в даний час не може бути проведено, оскільки відповідно до абз.2 п.22 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №578, грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому при звільненні грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно, звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі Закон № 2713).

Згідно ч.1 ст.24 Закону №2713, фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначає Порядок про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578(далі - Порядок №578).

Згідно п.2,3 Порядку №578, речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань. Речове майно за цільовим призначенням є речовим майном поточного забезпечення, а за використанням поділяється на майно особистого користування та інвентарне майно.

Відповідно до п.27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Згідно п.23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", державної установи "Центр пробації" відповідно до їх закупівельної вартості.

Відповідно до п.60 Порядку №578, для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Відповідно до п.22 Порядку №578, особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи, підприємства дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію.

За наведеного правового регулювання, для осіб які проходять службу в органах ДКВС, грошова компенсація за належні до отримання предмети речового майна особистого користування виплачується у разі наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі, що передбачено пунктом 22 Порядку №578, однак для осіб, які звільняються зі служби, таких обмежень та застережень не визначено Порядком №578. Тому у разі звільнення службовця зі служби у ДКВС у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання ним відповідної заяви за місцем служби.

Суд встановив, що грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно позивачу при звільненні виплачено не було.

Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату грошової компенсації, однак відповідну виплату відповідач не провів.

Таким чином, відповідачем не забезпечено позивачу реалізацію його прав, гарантованих Законом №2713 та Порядком №578, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

1. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" (вул. Шевченка, 156, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563932) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в день звільнення зі служби грошової компенсації за неотримане речове майно.

2. Зобов`язати Державну установу "Личаківська виправна колонія №30" (вул. Шевченка, 156, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563932) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно, за цінами, що діяли на дату звільнення зі служби.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" (вул. Шевченка, 156, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563932) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122392000
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —380/12391/24

Рішення від 15.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Костецький Назар Володимирович

Ухвала від 14.06.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Костецький Назар Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні