Рішення

від 17.10.2024 по справі 380/12949/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 рокусправа № 380/12949/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС»

до Київської митниці

про визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС» (далі також ТзОВ, позивач) звернулось з позовом до Київської митниці (далі також відповідач), у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року та №UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024 року; зобов`язати Київську митницю повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) в сумі 1 342 604,33 грн. (один мільйон триста сорок дві тисячі шістсот чотири гривні 33 копійки) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44751680 (IBAN НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», МФО Банку 322669).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Київська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач на підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості разом із митними деклараціями згідно ч.1 ст. 53 МК України подав всі необхідні документи, що зазначені у графі 44. Однак, відповідач, незважаючи на повноту поданих разом з митною декларацією документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. В оскаржуваних рішеннях митниця посилається на митні декларації та зазначає лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МК України (відсутні відомості щодо наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування). У рішеннях про коригування митної вартості митниця не визначила жодної об`єктивної розбіжності, не вказано на жодну інформацію, яка б не у повному обсязі підтверджувала числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Крім того, рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією від 31.01.2024 № 24UA100110121370U6, за митною декларацією від 02.02.2024 № 24UA100110121493U0 встановлено, що декларантом не надані в повному обсязі відомості та документи, відповідно до переліку, наведеного у ч.2 ст. 53 МК України, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом згідно із положеннями ст. 58 МК України, а також надані документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Також встановлено що заявлений рівень митної вартості не відповідає визначенню «дійсної вартості» згідно якої відповідно до ст. VII ГАТТ формується митна вартість товарів. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

14 жовтня 2022 року між ТОВ «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС» (Покупець) та компанією «AMBITION TRADE LTD», Болгарія (Продавець) було укладено контракт №UP-AT/01, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві продукцію в асортименті, у кількості і за цінами, що зазначені в інвойсах, а Покупець оплатити поставлений товар згідно з умовами контракту. На виконання зазначених умов Контракту Продавець доставив на митну територію України замовлений Покупцем товар у відповідності до товаросупровідних документів, а саме: електричне обладнання приймальна апаратура для радіомовлення, поєднана в одному корпусі із звуковідтворювальною апаратурою з гучномовцем, вмонтованим в один корпус, що здатна функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення: (Акустичну переносну колонку/FM speker) у кількості 876 шт; ліхтарі електричні портативні (27 380 шт.); стельовий світильник (10 280 шт.); камера ІР (1100 шт.); набір посуду для кемпінгу (720 шт.)

В рамках кримінального провадження № 72022140000000005 від 22.11.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова Леньо С. І. від 14 грудня 2022 року, справа № 463/8457/22 на митному пості «Західний» Київської митниці 15.12.2022 року був проведений огляд транспортних засобів DAFXF105.450, державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом до нього, державний номерний знак НОМЕР_3 , та державний номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом до нього, державний номерний знак НОМЕР_5 , в яких містився товар, який був придбаний ТОВ «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС».

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 21 грудня 2022 року у справі № 463/8457/22 (Провадження № 1-кс/463/6783/22), ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 21 грудня 2022 року у справі № 463/8457/22 (Провадження № 1-кс/463/6783/22), а також ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Леньо С. І. від 17 липня 2023 року у справі № 463/8457/22 (Провадження № 1-кс/463/4930/23) було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно згідно переліку в ухвалах.

Вилучене майно передано на відповідальне зберігання ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД», код ЄДРПОУ 44275943, відповідно до договору від 04.08.2022 року №72/2022 укладеного з Бюро економічної безпеки України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Яворського С.Й. від 21.11.2023 року арешт на майно згідно переліку в ухвалі скасовано.

З метою повернення майна ТОВ «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС» звернулось до ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД», оплатило 15.12.2023 згідно рахунку № 25 від 14 грудня 2023 року за послуги зберігання 300 000 грн, отримало товар зі складу ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД» згідно акту прийому-передачі майна та 19.12.2023 скерувало його до зони митного контролю Київської митниці для завершення процедури розмитнення з митними деклараціями №24UA100110121370U6 від 31.01.2024 року та №24UA100110121493U0 від 02.02.2024 року.

05.02.2024 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000031/2 за митною декларацією від 02.02.2024 №24UA100110121493U0, в обґрунтування зазначено наступне:

« … Декларантом відповідно до ч.2 ст 53 Кодексу не надано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «т», разом із тим такий договір відсутній у справах митного органу. Відсутність зовнішньоекономічного договору не дає можливості митному органу здійснити перевірку всіх параметрів даної зовнішньоекономічної операції, зокрема щодо оплати за товар, умов та термінів постачання.

Декларантом до МД долучені комерційні інвойси віл 07.12.2022 № 0325/1-1 та від 12.12.2022 № 0325/1-2, де зазначено умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларантом у графі 20 МД заявлено умови поставки СРТ-Одеса.

Надана Додаткова угода від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-AT/01 посилається на транспортний засіб АВ9315/ НОМЕР_6 . разом із тим, згідно з CMR від 09.12.2022 № 6 номер транспортного засобу НОМЕР_4 / НОМЕР_7 . Також, зазначена додаткова угода не містить у переліку оцінюваного товару. Отже, зазначена додаткова угоди не стосується оцінюваного товару. Таким чином, умови поставки СРТ заявлені не коректно.

Також, зазначені у комерційних інвойсах умови поставки CFR-Одеса не відповідають положенням 1НКОТЕРМС щодо обрання саме зазначених умов поставки…

Таким чином, заявлений рівень митної вартості не відповідає поняттю «дійсній вартості», визначеній у ст. VII ГАТТ. Натомість у митного органу наявна інформація щодо більшої вартості оцінюваного товару, яка наведена у висновках Львівською науково-дослідного експертно- криміналістичного центру від 06.07.2023 № СЕ-19/114-23/12179-ТВ, № СЕ- 19/114-23/12180-ТВ та № СЕ-19/114-23/12186-ТВ, від 10.07.2023 № СЕ-19/114- 23/12187-ТВ, від 05.07.2023 № СЕ-19/114-23/10505-ГВ, від 06.07.2023 № СЕ- 19/1 14-23/12178-ТВ та № СЕ-19/114-23/12181-ТВ, від 07.07.2023 № СЕ-19/114- 23/12184-1В, під 10.07.2023 № СЕ-19/114-23/1219 -ТВ та № СЕ-19/114- 23/12190-ТВ.

Також не надано банківських платіжних документів та документів які містять відомості про термін оплати інвойсу, разом із тим, враховуючи дату інвойсу на момент митною оформлення оплата за товар повинна бути здійснена.

Інших документів, які б усували наявні розбіжності та неточності щодо складових митної вартості декларантом на запит митниці для підтвердження митної вартості, не надано...

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено відповідно до ч.8 ст. 57 Кодексу із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях з урахуванням найменування товару, торговельної марки, країни виробництва, країни відправлення, розміру партії, призначення товарів та комерційних умов...»

За результатами митного оформлення Київською митницею було прийнято також рішення про коригування митної вартості №UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року за митною декларацією від 31.01.2024 №24UA100110121370U6 з наступних підстав:

«…Декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу не надано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 № UP-АT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «m», разом із тим такий договір відсутній у справах митного органу. Відсутність зовнішньоекономічного договору не дає можливості митному органу здійснити перевірку всіх параметрів даної зовнішньоекономічної операції, зокрема щодо оплати за товар, умов та термінів постачання.

Декларантом до МД долучені комерційні інвойси від 31.10.2022 № 3099/І та від 25.12.2022 № 3099/І-1, де зазначено умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларантом у графі 20 МД заявлено умови поставки СРТ-Одеса.

Надана Додаткова угода від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-АT/01 посилається на транспортний засіб АВ9315/АВ9470ХК, разом із тим, згідно з CMR від 09.12.2022 № 6 номер транспортного засобу AB7084IX/ AB2324XF. Також, зазначена додаткова угода не містить у переліку оцінюваного товару. Отже, зазначена додаткова угода не стосується оцінюваного товару. Таким чином, умови поставки СРТ заявлені не коректно.

Також, зазначені у комерційних інвойсах умови поставки CFR-Одеса не відповідають положенням ІНКОТЕРМС щодо обрання саме зазначених умов поставки...Отже, враховуючи маршрут транспортування, українського перевізника згідно із CMR від 09.12.2022 № 6, не вбачається включення складових митної до ціни товару у повному обсязі, а саме вартість доставки до кордону України... Декларантом додатково надіслано копію митної декларації країни відправлення від 31.10.2022 № 490220220000241420 та прайс-лист… Також, в зазначеній митній декларації зазначені умови поставки CFR та країна призначенні Польща (POL), отже умови поставки СРТ-Одеса або CFR-Одеса не підтверджуються наданої експортною митною декларації. Також, при умовах поставки CFR заповнюються графа митної декларації «вартість транспортування» Разом із тим, у наданій копії митної декларації країни відправлення зазначена графа не заповнена, що відповідає правилам заповнення при умовах поставки FOB. Наданий прас-лист від компанії «AMBITION TRADE LTD», яка не є виробником товарів, разом із тим, відповідно до ч.3 ст. 53 Кодексу декларант для підтвердженні митної вартості надає прайс-лист виробника товарів. Також даний прайс-лист наданий тільки на найменування відповідно до наданого інвойсу та не містить терміну дії, отже по суті є комерційною пропозицією, що дублює інвойс та не відображає «дійсну вартість товару» у розумінні ст.VII ГАТТ… Таким чином, заявлений рівень митної вартості не відповідає поняттю «дійсній вартості», визначеній у ст. VII ГАТТ. Натомість у митного органу наявна інформація щодо більшої вартості оцінюваного товару, яка наведена у висновках Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.07.2023 № СЕ-19/114-23/12189-ТВ від 10.07.2023 № СЕ-19/114-23/12188-ТВ.

Також не надано банківських платіжних документів із документів які містять відомості про термін оплати інвойсу, разом із тим, враховуючи дату інвойсу на момент митного оформлення оплата за товар повинна бути здійснена.

Інших документів, які б усували наявні розбіжності та неточності щодо складових митної вартості декларантом на запит митниці для підтвердження митної вартості, не надано...

Митну вартість визначено відповідно до ч.8 ст. 57 Кодексу із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях з урахуванням найменування товару, торгівельної марки, країни виробництва, країни відправлення, розміру партії, призначення товарів та комерційних умов..».

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару..»

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач 19.12.2023 скерував до зони митного контролю Київської митниці для завершення процедури розмитнення з митними деклараціями №24UA100110121370U6 від 31.01.2024 року та №24UA100110121493U0 від 02.02.2024 товар: електричне обладнання приймальна апаратура для радіомовлення, поєднана в одному корпусі із звуковідтворювальною апаратурою з гучномовцем, вмонтованим в один корпус, що здатна функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення: (акустичну переносну колонку/FM speker) у кількості 876 шт.; ліхтарі електричні портативні (27 380 шт.); стельовий світильник (10 280 шт.); камера ІР (1100 шт.); набір посуду для кемпінгу (720 шт.)

Митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 метод (резервний) метод.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості як на підставу їх прийняття відповідач зазначив, що до декларацій не було додано зовнішньоекономічний контракт.

Суд приймає до уваги пояснення позивача, які підтверджуються матеріалами справи, що у графі 44 митних декларацій вказано зовнішньоекономічний договір від 14.10.2022 №UP-АT/01 з позначкою «m».

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m».

У митного органу був доступ до контракту №UP-АT/01 від 14.10.2022 року, який подався як додаток до попередніх декларацій № 22UA100000821103U0 від 07.12.2022 р. та № 22UA100110130017U5 від 09.12.2022 р.

Відповідач визнає, що такий документ був у розпорядженні органу митного контролю, тому відповідач мав можливість з ним ознайомитись.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача про необхідність витребування вищезазначеного контракту у позивача.

В обґрунтування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач також вказав, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що в інвойсах вказані умови поставки CFR-Одеса, тоді як в митних деклараціях CPT-Одеса.

На наведені аргументи митного органу суд зазначає, що позивач до митного оформлення надав листи-повідомлення 12.12.2022 року та 25.12.2022 року компанії «AMBITION TRADE LTD», у яких продавець зазначив, що інвойс №3099/І від 31.10.2022 був складений некоректно та просив правильними вважати інвойс №3099/І-1 від 25.12.2022; інвойс №0325/1-1 був складений некоректно, просив вважати правильним інвойс №0325/І-2.

До митного оформлення відповідні інвойси подавались.

Відповідач не надав оцінки вищевказаним документам позивача, оскільки в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтованих заперечень з приводу їх неврахування.

Також суд не приймає до уваги покликання митного органу на невідповідності номерних знаків транспортних засобів, які здійснювали транспортування імпортованого товару.

Згідно долучених документів товар за контрактом №UP-AT/01 від 14.10.2022 був ввезений на транспортному засобі з номерними знаками: НОМЕР_2 / НОМЕР_8 (CMR № 6) та на транспортному засобі з номерними знаками: НОМЕР_4 / НОМЕР_9 ), що відповідає номерним знакам, зазначених у CMR №6 та №371987.

У додатковій угоді від 12.12.2022 року до контракту №UP-AT/01 щодо ціни та умов постачання вказаний номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , що відповідає номерному знаку зазначеному у CMR №371987.

Окрім того, суд враховує, що розбіжності у номерних знаках транспортних засобів не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості, а тому не могли бути підставою для коригування заявленої митної вартості.

Щодо доводів відповідача, що додаткова угода не містить переліку оцінюваного товару, не стосується оцінюваного товару, то суд враховує, що пункт 4.1 контракту №UP-AT/01 передбачає, що покупець оплачує товар за цінами, визначеними в Інвойсах до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною цього контракту. Тобто при визначенні митної вартості товару вказаний контракт відсилає до комерційних інвойсів, а не до додаткової угоди.

12.12.2022 між покупцем та продавцем було укладено додаткову до контракту №UP-AT/01 щодо ціни та умов постачання, відповідно до якої було визначено нові ціни в доларах США на наступний товар: ліхтарики 0,43, стельовий світильник 0,92, камера ІР 2,06, набір посуду для кемпінгу 1,87. Такі ж ціни на той же товар зазначені в інвойсі №0325/І-2 від 12.12.2022 року. Ці ж товари були заявлені до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 02.02.2024 №24UA100110121493U0.

Суд відхиляє зауваження митного органу з приводу неподання позивачем перекладу митної декларації країни відправлення від 31.10.2022 № 490220220000241420, яка надавалась на запит відповідача про подання додаткових документів.

Відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Проте, ні у запиті на додаткові документи, ні після, митний орган не запросив у декларанта переклад митної декларації країни відправлення.

У постанові Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі №815/5838/17 зазначено наступне: «Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення". Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів... Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.»

Також безпідставним є зауваження митного органу до наданого на запит митниці прайс-листа, з покликанням на те, що він виданий тільки на найменування відповідно до наданого інвойсу та не містить терміну дії, по суті є комерційною пропозицією, що дублює інвойс та не відображає «дійсну вартість товару» у розумінні ст. VII ГАТТ.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Такий висновок наведений зокрема у постанові Верховного суду від 23.10.2020 року у справі №810/690/17, постанові Верховного суду від 10.05.2023 року у справі №815/1780/17.

Щодо обґрунтування оскаржуваних рішень висновками Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.07.2023 № СЕ-19/114-23/12189-ТВ, від 10.07.2023 № СЕ-19/114-23/12188-ТВ, копії яких надані на вимогу суду відповідно до ухвали про витребування доказів, суд враховує, що експертний висновок не може містити документального підтвердження числових значень, оскільки митну вартість підтверджують документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, і експертний висновок у цьому переліку відсутній.

Оскільки позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутністьпідстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів належить визнати протиправними та скасувати.

Під час вирішення позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) в сумі 1 342 604,33 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс» суд виходить з таких мотивів.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 р. за № 976/30844) (далі Порядок). Цей Порядок визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

За змістом розділу ІІІ Порядку, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.

Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.

Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.

Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, повноти та правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів, Казначейство приймає до виконання.

Про прийняття електронного висновку до виконання Казначейство інформує Держмитслужбу шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби.

Про повернення коштів платнику на підставі прийнятого до виконання електронного висновку Казначейство інформує Держмитслужбу шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення не пізніше ніж 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку.

Згідно ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Тому у випадку якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

Отже, позовні вимоги про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс» різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) у розмірі 1342604,33 грн. є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс» просить зобов`язати Київську митницю повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) розмірі 1 342 604,33 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, ЄДРПОУ: 43337359), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАКОМ ПЛЮС» (адреса: 79035, м. Львів, вул. Бузкова, буд. 2, ЄДРПОУ: 44751680) судовий збір в сумі 20139,06 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна