Рішення

від 07.10.2024 по справі 380/8953/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 рокусправа № 380/8953/24Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

представника позивача Третяка Ю.І.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агролеон-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Агролеон-Захід» (місцезнаходження: вул. Равська, 15Д, м.Жовква, Львівська область, 80300; код ЄДРПОУ: 35988525) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 3744/13-01-07-01 від 31 січня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 6775/13-01-07-02 від 26 лютого 2024 року.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок проведених документальних позапланових виїзних перевірок ПП «Агролеон-Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2023 року, заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за жовтень, листопад 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку. Позивач зазначає, що позиція відповідача суперечить нормам податкового законодавства, оскільки Податковий кодекс України не містять заборони на відшкодування заявлених сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів/послуг, що використовуються для виконання в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, придбаних за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються ст. 200 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При поданні декларацій за жовтень, листопад 2023 року, аналогічно як і станом на дату подання цієї позовної заяви, у позивача відсутній податковий борг. Таким чином, позивачем було правомірно заявлено суму від`ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування на банківський рахунок платника.

Окрім того, позивач вважає протиправними доводи відповідача про завищення бюджетного відшкодування на суму 2 069 595 грн, викладених у Акті від 06.02.2024 №4085/13-01-07-02/35988525 та податковому повідомленні-рішенні від 26 лютого 2024 року №6775/13-01-07-02.

Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП «Агролеон-Захід» до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2023 року включено ПДВ у сумі 2 069 595 грн по ТОВ «СБПМ» ІПН 364246426509. В свою чергу у Акті перевірки не вказано, що товари, зазначені у відповідних податкових накладних, в тому числі і сума ПДВ, були фактично оплачені постачальнику. ТОВ «СБПМ» склало розрахунки коригування №144 від 29.12.2023 до податкової накладної №73 від 14.11.2023 та №145 від 29.12.2023 до податкової накладної №94 від 17.11.2023, за результатами яких було зменшено обсяг постачання. Позивач звертає увагу на те, що нормами ПКУ не передбачено враховувати можливі коригування податкового кредиту в майбутніх податкових періодах шляхом коригування попереднього періоду. Якщо такі коригування мають місце, то вони відображаються у податковій звітності того періоду, коли фактично відбулося коригування. Вказані вище розрахунки коригування позивач відобразив у декларації з ПДВ за грудень 2023, що також підтверджено Актом перевірки. Відповідач не заперечує і в Акті перевірки не зазначено, що позивачем порушено правила відображення у податковій звітності з ПДВ розрахунків коригування, складених у наступних податкових періодах. Відповідач зазначає про зменшення обсягу постачання, проте не вказує жодного документа, який би підтверджував, що таке зменшення відбулося (накладної на повернення товару чи платіжної інструкції на повернення коштів). В свою чергу зменшення обсягу постачання по вказаних вище операціях фактично не відбувалося. ТОВ «СБПМ» не повертало позивачу сплачені кошти згідно платіжних доручень №3481 від 14.11.2023 та №3499 від 17.11.2023. Сплачені кошти ТОВ «СБПМ» зараховані в рахунок погашення заборгованості по інших рахунках згідно листа про зарахування №1508 від 29.12.2023, а отже фактичного коригування обсягу постачання не відбувалося. Розрахунки коригування до податкової накладної від 14.11.2023 №73 та до податкової накладної від 17.11.2023 №94, складено виключно з тих причин, що на дану поставку було сформовано інші податкові накладні, що не призвело до зменшення обсягів постачання, як зазначено Актом перевірки. Більше того, станом на дату складення податкових накладних №73 від 14.11.2023 та №94 від 17.11.2023 та подання податкової звітності з ПДВ за листопад 2023 року позивач не міг знати про обставини, які виникнуть в майбутньому періоді, що в свою чергу зумовлять необхідність подання розрахунків коригування до вищезгаданих податкових накладних.

При цьому, податковий орган також не оспорював правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування та не ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача. Виходячи із наведеного, відсутні будь-які підстави для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні на рахунок у банку заявлених сум податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду 20.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області проведено позапланові виїзні документальні перевірки ПП «Агролеон-Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень, листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено відповідні акти. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2023 у сумі 31899 грн, за листопад 2023 року у сумі 9190228 грн. ТзОВ «Агролеон-Захід» користується пільгою. Відповідно до п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із: - постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку; - постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку. Крім цього, відповідно п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України не застосовується пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту проведення операцій, які передбачені пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу. Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу). Таким чином, якщо постачальник придбає у платника податку товари/послуги для використання у звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, зокрема для подальшого постачання у рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, то такий постачальник включає суму податку на додану вартість, сплачену постачальнику таких товарів/послуг, до складу податкового кредиту. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст. 200 Податкового кодексу України, де вказано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.14 ст. 200 Податкового кодексу передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) виключено; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Враховуючи вищенаведене ПП «Агролеон-Захід» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку за жовтень 2023 у сумі 31899 грн, за листопад 2023 року у сумі 9190228 грн так, як Податковим кодексом України не передбачено відшкодування за рахунок коштів бюджету сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів/послуг, що використовуються для виконання в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, придбаних за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми).

Також, перевіркою встановлено, що ПП «Агролеон-Захід» до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2023 року, включено ПДВ у сумі 2 069 595 грн по ТОВ «СБПМ» ІПН 364246426509. До перевірки надано податкові накладні: від 14.11.2023 №73 (дата реєстрації 29.11.2023) на суму ПДВ 1166666,67 грн та від 17.11.2023 №94 (дата реєстрації 04.12.2023) на суму ПДВ 902928,74 грн, номенклатура товару - Карбамід марки Б, які відображені р.10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» Декларації з ПДВ за листопад 2023 року, та у додатку 1 до вказаної Декларації. Однак, відповідно до ЄРПН, постачальником ТОВ «СБПМ» ІПН 364246426509 до податкової накладної від 14.11.2023 №73 складено розрахунок коригування за №144 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-) 1166666,67 грн (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024 та до податкової накладної від 17.11.2023 №94 складено розрахунок коригування за №145 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-) 902928,74 грн (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024. Зазначені розрахунки коригування ПП «Агролеон-Захід» відображено у рядку 14 «Коригування податкового кредиту» Декларації за грудень 2023 року та у додатку 1 до вказаної Декларації. Таким чином, в порушення .200.1, п.200.4, п.200.14 «в» статті 200 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, ПП «Агролеон-Захід» відображено у складі суми бюджетного відшкодування за листопад 2023 року ПДВ у сумі 2069595 гривень. Враховуючи вищенаведене, ПП «Агролеон-Захід» завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за листопад 2023 року на 2069595 гривень.

З огляду на вищевказане, просить відмовити у задоволенні позову.

24.05.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій повторно викладено обґрунтування, наведені у позовній заяві.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ПП «Агролеон-Захід» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 35988525, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Равська, 15Д. Зареєстровано платником податку на додану вартість (далі ПДВ) відповідно до свідоцтва № 200616733 від 04.10.2021, індивідуальний податковий номер 3598852113234.

Суд з матеріалів справи встановив, що ПП «Агролеон-Захід» уклав з Кімонікс Інтернешинал Інк. рамкову угоду про надання послуг № AGRI-BRA-S1-47-3-2 від 21.08.2023 по програмі USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО, відповідно до якої визначені ціни, правила та умови придбання, у міру потреби, добрив для субреципієнтів програми субгранту АГРО «Постачання ММСП добрив та посівного матеріалу для забезпечення продовольчої безпеки України».

Дана угода укладена в рамках реалізації проекту по міжнародному договору між урядом США та України від 07.05.1992 про гуманітарно- та техніко-економічне співробітництво.

На даний проект міжнародної технічної допомоги (далі - МТД) урядом зареєстровано картку проекту (програми) від 05.07.2023 № 4337-17.

Згідно умов вищезгаданого договору АГРО - це програма, яку фінансує USAID i реалізовує в Україні компанія Кімонікс Інтернешинал Інк. (далі Кімонікс) з метою прискорення економічного розвитку сільських громад України, що потребують найбільшої підтримки, шляхом покращення управління в сільськогосподарському секторі, що сприятиме розвитку більш продуктивних, сучасних та прибуткових мікро, малих та середніх сільськогосподарських підприємств, які успішно інтегруватимуться в конкурентні українські та міжнародні ринки. У рамках своєї проектної діяльності АГРО потребуватиме періодичного придбання добрива «Карбамід» для субреципієнтів програми субгранту АГРО «Постачання ММСП добрив та посівного матеріалу для забезпечення продовольчої безпеки України». У міру потреби Кімонікс може робити конкретні замовлення на закупівлю за цінами, визначеними у вищезгаданій рамковій угоді. Постачальник зобов`язується надавати товари/послуги, описані в будь-якому замовлені на закупівлю, зробленому компанією Кімонікс у межах Рамкової угоди. Компанія Кімонікс зобов`язана оплачувати лише ті товари/послуги, які були замовлені за допомогою замовлення на закупівлю, зробленого в рамках угоди та надані постачальником відповідно до правил та умов вищезгаданої рамкової угоди.

З метою забезпечення поставки товарів, позивач отримував від Кімонікс кошти, як попередню оплату за товари, що підлягали поставці в рамках міжнародної технічної допомоги. Так, за період з серпня 2023 року по грудень 2023 року позивачем отримано кошти за товар від Кімонікс та відвантажено такого товару на суму 265195420,00 грн, а також отримано оплату за послуги відповідального зберігання на суму 2430869,95 грн.

Згідно розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ зa жовтень 2023 року (додаток 3 до Декларації з ПДВ за жовтень 2023 року вплив на формування суми сплаченого ПДВ постачальникам, мала оплата ТОВ «СБПМ» (код ЄДРПОУ 36424641, ІПН 364246426509) для виконання замовлення перед Кімонікс Інтернешинал Інк. в рамках міжнародної технічної допомоги за карбамід згідно платіжної інструкції № 3189 від 30.08.2023 на суму 1 667 284,87 грн, в тому числі ПДВ 318 990,00 грн.

У листопаді 2023 року для виконання замовлення перед Кімонікс Інтернешинал Інк. в рамках міжнародної технічної допомоги, позивачем здійснено оплату постачальникам за міндобрива, зокрема: на закупівлю міндобрив у TOB «СОЛАР СИСТЕМ», сума ПДВ заявлена до відшкодування - 247 170 грн; на закупівлю міндобрив у TOB «CБПМ», сума ПДВ заявлена до відшкодування 5 409 019 грн; на закупівлю міндобрив у ТОВ «ФРЕЯ ТРЕЙД», сума ПДВ заявлена до відшкодування - 3 530 039 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальні позапланові виїзні перевірки Приватного підприємства «Агролеон-Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2023 роек, листопад 2023 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами яких складено акти про результати вищезгаданих документальних позапланових перевірок Приватного підприємства «Агролеон-Захід» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, від 05.01.2024 № 359/13-01-07-01/35988525, від 06.02.2024 № 4085/13-01-07-02/35988525.

На підставі Акту від 05.01.2024 № 359/13-01-07-01/35988525 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2024 року № 3744/13-01-07-01 (форма «В3»), яким було встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 318 990,00 грн.

На підставі Акту від 06.02.2024 № 4085/13-01-07-02/35988525 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2024 року № 6775/13-01-07- 02 (форма «В3»), яким було встановлено порушення п.200.1, п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України та виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 9 190 228,00 грн.

Позивач подав заперечення на вищезгадані акти перевірок № 240 від 14.02.2024, № 120 від 15.01.2024, за результатами розгляду яких відповідач встановив, що висновки актів є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Позивач оскаржив вищезгадані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатом розгляну даних скарг, скаргу на податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2024 року № 3744/13-01-07-01 залишено без задоволення, а скарга на податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2024 року № 6775/13-01-07-02 залишена без розгляду у зв`язку з пропуском строку.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 31 січня 2024 року № 3744/13-01-07-01 (форма «В3») та від 26 лютого 2024 року № 6775/13-01-07- 02 (форма «В3») позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, яка уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;

9) особа, визначена у підпункті «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено дату виникнення податкових зобов`язань.

Так, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Таким чином, якщо постачальник придбає у платника податку товари/послуги для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, зокрема для подальшого постачання у рамках виконання проекту МТД, то такий постачальник включає суму ПДВ, сплачену постачальнику таких товарів/послуг, до складу податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст. 200 ПК України, яка вказує, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.14 ст. 200 ПК України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) виключено; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як на підставу своїх заперечень податкових орган покликається на те, що ПП «Агролеон-Захід» податковий кредит сформувало правильно, однак, права на бюджетне відшкодування не має, так як чинним ПК України не передбачено відшкодування за рахунок коштів бюджету сум ПДВ, сплачених у складі вартості придбаних товарів/послуг, що використовуються для виконання в Україні проектів МТД, придбаних за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми). Відтак, вказані кошти повинні залишитися на рахунках підприємства для подальшої сплати податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що такі твердження контролюючого органу є безпідставними, оскільки чинні норми ПК України не визначають і не регулюють, по яких саме операціях та/або проектах платник податку має право заявити від`ємне значення з ПДВ до бюджетного відшкодування, а по яких операціях у нього такого права немає (окрім того, що згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості). Тобто, не вказано вичерпного переліку операцій по яких платник податку має право заявити бюджетне відшкодування.

Окрім цього, в актах перевірки від 05.01.2024 № 359/13-01-07-01/35988525, від 06.02.2024 № 4085/13-01-07-02/35988525 немає жодного посилання на конкретні норми ПК України, які б вказували, що при здійсненні операцій з постачання товарів, які оплачуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, платник податку не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу на презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п. 4.1.4 ст. 4 ПК України).

Судом також не беруться до уваги покликання відповідача на норми п. 197.11 ст. 197 ПК України, згідно якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Так, на переконання суду, ця норма конкретно стосується підстав отримання податкової пільги зі сплати ПДВ та не стосується бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема з неї, як і з будь-яких інших не випливає що при здійсненні операцій з постачання товарів, які оплачуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, платник податку не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Також, в акті перевірки від 06.02.2024 №40885/13-01-07-02/35988525 відповідач встановив, що ПП «Агролеон-Захід» до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2023 року включено ПДВ у сумі 2 069 595 грн по ТОВ «СБПМ» ІПН 364246426509. До перевірки надано податкові накладні: від 14.11.2023 №73 (дата реєстрації 29.11.2023) на суму ПДВ 1166666,67 грн та від 17.11.2023 №94 (дата реєстрації 04.12.2023) на суму ПДВ 902928,74 грн, номенклатура товару - Карбамід марки Б, які відображені р.10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою» Декларації з ПДВ за листопад 2023 року, та у додатку 1 до вказаної Декларації. Однак, відповідно до ЄРПН, постачальником ТОВ «СБПМ» ІПН 364246426509 до податкової накладної від 14.11.2023 №73 складено розрахунок коригування за №144 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-)1166666,67 грн (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024 та до податкової накладної від 17.11.2023 №94 складено розрахунок коригування за №145 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-) 902928,74 грн (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024. Зазначені розрахунки коригування ПП «Агролеон-Захід» відображено у рядку 14 «Коригування податкового кредиту» Декларації за грудень 2023 року та у додатку 1 до вказаної Декларації. Таким чином, в порушення п.200.1, п.200.4, п.200.14 «в» статті 200 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, ПП «Агролеон-Захід» відображено у складі суми бюджетного відшкодування за листопад 2023 року ПДВ у сумі 2069595 гривень.

З даного приводу суд зазначає таке.

Щодо господарських операцій, по яких були складені розрахунки коригування.

За договором поставки № 0408/23-1/МД від 04.08.2023 ТОВ «СБПМ» зобов`язувалося поставляти позивачу товар, а саме карбамід. Вартість, номенклатура та кількість товару, що поставляється, визначалось специфікаціями до договору. До моменту складення розрахунків коригування згідно специфікації № 1 від 04.08.2023 ТОВ «СПБМ» було поставлено товару на загальну суму 146 900 455, 41 грн без ПДВ та проведено оплату на суму 109 140 084,00 грн. Згідно специфікації № 2 від 16.10.2023 було поставлено товару на суму 8 981 280,00 грн та проведено оплату на суму 24 000 000,00 грн. Згідно специфікації № 3 від 16.10.2023 поставлено товару на суму 928 400,88 грн з ПДВ (оплата не здійснювалась). Згідно специфікації № 4 від 18.12.2023 було поставлено Товару на загальну суму 7 388 508,12 грн (оплата не здійснювалась).

ТОВ «СБПМ» не повертало позивачу сплачені по специфікації № 2 (рахунок №СБ0001149 від 16.10.2023) кошти згідно платіжних доручень № 3481 від 14.11.2023 та №3499 від 17.11.2023. Сплачені кошти ТОВ «СБПМ» згідно вищезгаданих платіжних доручень за специфікацією № 2 від 16.10.2023 зараховані в рахунок оплати товарів іншого фасування (в рахунок погашення заборгованості за рахунком № 928 від 04.08.2023 до специфікації № 1 на суму 6 701 811,00 грн; за рахунком № СБ0001188 від 16.10.2023 до специфікації № 3 на суму 928 400,88 грн; за рахунком № СБ0001347 від 18.12.2023 на суму 7 388 508,12 грн.) згідно листа про зарахування № 1508 від 29.12.2023, копія якого долучена до матеріалів справи, а отже фактичного коригування обсягу постачання не відбувалося.

Розрахунки коригування до податкової накладної від 14.11.2023 №73 та до податкової накладної від 17.11.2023 №94, про які іде мова в Акті перевірки складено з тих причин, що на дану поставку було сформовано інші податкові накладні, що не призвело до зменшення обсягів постачання.

Так, нормами ПКУ не передбачено, що у разі коригування раніше сформованого податкового кредиту (у даному випадку листопаді 2023 року), який призвів до виникнення від`ємного значення з ПДВ, що стало підставою для декларування бюджетного відшкодування, вважається порушенням, якщо коригування такого податкового кредиту відбувається в наступних періодах, зокрема у грудні 2023 року.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Вказані норми ПКУ не передбачають подавати будь-яке уточнення до попередніх звітних періодів. Результати коригування відображаються у звітному періоді, коли саме відбулося таке коригування.

При цьому, відповідач не заперечує, що зазначені розрахунки коригування до податкової накладної від 14.11.2023 №73 за №144 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-) 1166666,67 грн (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024 та до податкової накладної від 17.11.2023 №94 за №145 від 29.12.2023 на суму ПДВ зі знаком (-) 902928,74 грн. (з кодом 103 - повернення товару або попередньої оплати), дата реєстрації 08.12.2024, ПП «Агролеон-Захід» відображено у рядку 14 «Коригування податкового кредиту» Декларації за грудень 2023 року та у додатку 1 до вказаної Декларації.

Таким чином, висновок відповідача щодо порушення позивачем у даному випадку п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 ПКУ є протиправним, необґрунтованим, та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Також, у відповідних актах перевірки та у процесі розгляду справи, відповідач не оспорював право позивача на податковий кредит у зв`язку з придбанням добрив, що в подальшому були реалізовані на користь Кімонікс Інтернешинал Інк, як виконавця належним чином зареєстрованого проєкту МТД із застосуванням звільнення від ПДВ, передбаченого п. 197.11 ПКУ. Податковий орган також не оспорював правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування.

При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх висновків про відмову у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та даючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд дійшов переконання, що такі не відповідають критеріям, встановленим ст.2 КАС України та прийняті з порушенням положень ПК України, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено копії: договору про надання правової допомоги №1004-24 від 10.04.2024, ордеру серії ВС №1276736 від 10.04.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002476, рахунку-фактури № 11 від 11.04.2024, платіжної інструкції від 11.04.2024 № 406.

Відповідно до умов договору №1004-24 від 10.04.2024, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Третяк та партнери» (бюро), в особі директора Третяка Юрія, бюро зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах і порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується виплатити бюро винагороду, передбачену п. 3.1 цього договору.

Предметом договору є надання правничої допомоги у справі за позовом клієнта до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень № 13986/13-01-07-06 від 01.04.2024, № 6775/13-01-07-02 від 26.02.2024, № 3744/13-01-07-01 від 31.01.2024.

Допомога може надаватись у будь-якому суді, зокрема, але не виключно у Львівському окружному адміністративному суді.

Судом встановлено, що ордер від 10.04.2024 видано на підставі договору від 10.04.2024 №1004-24.

Зі змісту рахунку-фактури № 11 від 11.04.2024 з`ясовано, що бюро надає ПП «Агролеон-Захід» правничу допомогу згідно договору №1004-24 від 10.04.2024.

Вказані послуги адвоката позивачем оплачено в повному обсязі, а саме в сумі 12000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.04.2024 № 406.

Отже, витрати в розмірі 12000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.

Водночас, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, подане контролюючим органом, суд приходить до висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена в акті наданих послуг є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України, тому наявні підстави для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 3744/13-01-07-01 від 31 січня 2024 року та № 6775/13-01-07-02 від 26 лютого 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090) на користь Приватного підприємства «Агролеон-Захід» (місцезнаходження: вул. Равська, 15Д, м.Жовква, Львівська область, 80300; код ЄДРПОУ: 35988525) 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43968090) на користь Приватного підприємства «Агролеон-Захід» (місцезнаходження: вул. Равська, 15Д, м.Жовква, Львівська область, 80300; код ЄДРПОУ: 35988525) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2024.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна