Ухвала
від 18.10.2024 по справі 363/5315/24
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" жовтня 2024 р. Справа № 363/5315/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вишгородської міської ради Київської області (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А) про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, тому дані вимоги слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у поданій позовній заяві зазначено, що у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку із наявністю у наданих нею документах розбіжностей в датах (не доведено факту родинних відносин з ОСОБА_3 ), однак позивачем у позовній заяві не конкретизовано які саме розбіжності, в яких саме датах зокрема, народження (число, рік, місяць), видачі документів та в яких саме документах, а також не долучено їх до матеріалів справи.

Також, позивач у позовній заяві посилається на те, що склад сім`ї та родинні відносини між нею та її братом ОСОБА_3 підтверджуються записами у ордері № 119 від 08.01.1966 року про надання квартири у користування, в якому зазначено, що її брат ОСОБА_4 записаний як син голови сім`ї, а позивач як дочка, проте встановити дані обставини з долученого до матеріалів справи копії ордеру не можливо, у зв`язку із його не читабельністю.

Позивач зазначаєціну позовуу розмірі123624,00грн.,визначену згідновисновку проекспертну оцінкумайна від18.05.2021року,проте їйслід вказатиціну позову,виходячи здійсної вартостімайна намомент зверненнядо суду,право власностіна якепросить визнати,з посиланнямна доказина підтвердженнязазначених обставинта долученняїх доматеріалів справи,а самевисновку прооцінку майна(квартири). Відсутність висновку про оцінку майна на момент звернення до суду унеможливлює визначити розмір сплати судового збору.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 177 УЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат складає 1236, 24 грн. - оплата судового збору за подання позову майнового характеру, а також 605, 60 грн. - сплата за подання заяви окремого провадження, а також 605, 60 грн. - сплата за витребування доказів, а всього сплачено 2447, 44 грн.

Так, судом встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (про встановлення юридичного факту) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на 1/3 частину квартири).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становить 1211,20 грн.

Зважаючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (про встановлення юридичного факту) в порядку позовного провадження, а не в порядку окремого провадження, позивачу необхідно доплатити судовий у розмірі 605, 60 грн., що з урахування вже сплаченого судового збору у розмірі 605, 60 грн. становитиме 1211, 20 грн., тобто розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.п.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем визначено ціну позову не на момент звернення до суду, а станом на 2021 рік, позивачу необхідно після проведення оцінки майна станом на момент звернення до суду та у разі збільшення розміру вартості майна доплатити судовий з урахування визначеного у Законі України «Про судовий збір» розмірі, а саме 1 відсоток від ціни позову.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду квитанцію про доплату судового збору у розмірі 605, 60 грн. за вимогу немайнового характеру та надати суду відповідну квитанцію, а також у випадку збільшення ціни позову, після проведення оцінки майна станом на момент звернення з позовом до суду, доплати судовий збір за вимогу майнового характеру (1 відсоток від ціни позову) та надати суду відповідну квитанцію.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали, із виконанням усіх вимог, зазначених у ст. 175, 177 ЦПК України та в ухвалі суду.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вишгородської міської ради Київської області (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А) про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення18.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122392650
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —363/5315/24

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Котлярова І. Ю.

Ухвала від 18.10.2024

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Котлярова І. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні