Рішення

від 17.10.2024 по справі 365/753/23

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/753/23

Номер провадження: 2/365/53/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 жовтня 2024 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Носової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, в особі начальника служби ОСОБА_3 , звернулася до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати малолітнього органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини, сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_4 проходить службу в Збройних Силах України. Відповідачка останні півроку злісно зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, часто не ночує вдома. Малолітній ОСОБА_1 проживає в будинку своєї бабусі ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Відповідачка вчиняє фізичне і психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 в присутності малолітнього сина. Також відповідачка постійно ображає сина, кричить на нього, використовуючи нецензурну лайку, внаслідок чого страждає психологічне здоров"я дитини. Відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а також неналежне виконання батьківських обов"язків. Відповідачка не цікавиться життям, здоров"ям, навчанням сина, не піклується про нього. Як наслідок, малолітній був вилучений із сім"ї матері та тимчасово влаштований в сім`ю бабусі ОСОБА_5 . Відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина.

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити.

Представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Костенком О.М. до суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідачки, проти задоволення позову заперечував, при ухваленні рішення просив врахувати письмове пояснення та письмові докази, які були надані у підготовчому судовому засіданні. У письмовому поясненні представник відповідачки звертає увагу на те, що на теперішній час відповідачка змінила спосіб життя, який призвів до відібрання дитини, остання докладає максимум зусиль для того, щоб син мав належне виховання, був матеріально забезпеченим. Так відповідачка влаштувалась на роботу, не вживає алкогольні напої, пройшла методику кодування - блокада від алкогольної залежності, перебуває у дружніх стосунках із своєю матір`ю ОСОБА_5 . Дитина забезпечена всім необхідним. Відповідачкою створені належні умови для його виховання. На даний час відсутні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 .

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7- копія свідоцтва про народження).

Відповідачка ОСОБА_2 фактично проживає по АДРЕСА_1 , разом із матір`ю ОСОБА_5 та малолітнім сином ОСОБА_1 (а.с. 71 - довідка).

Актом обстеження умов проживання сім`ї від 11.09.2024 року, проведеним представниками ССДС, встановлено, що за місцем проживання по АДРЕСА_1 забезпечені належні умови проживання, зокрема для малолітнього ОСОБА_1 виділена окрема кімната, з необхідними меблями, дитина забезпечена одягом, взуттям, засобами гігієни. Між матір`ю та сином є взаєморозуміння, стосунки між ними налагоджені (а.с. 70).

Станом на 05.09.2023 року за місцем проживання відповідачка ОСОБА_2 характеризувалася негативно, як така, що веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, самоусунулась від виховання сина (а.с. 11, 12 - копії характеристик Згурівської селищної ради). Проте, згідно довідки-характеристики Згурівської селищної ради від 12.08.2024 № 03.05-08/39, ОСОБА_2 характеризується позитивно, працює в ФГ «Чайка-2», не п`є, займається вихованням сина (а.с. 72).

Відповідачка працює в ФГ «Чайка» на посаді робітниці та отримує заробітну плату 9000,00 грн (а.с. 73 - довідка).

Відповідачка пройшла методику кодування - блокада «Дисульфідам» від алкогольної залежності строком на 2 роки (а.с. 74 - довідка).

Протягом 2023 року відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_5 та неналежне виконання батьківських обов"язків відносно сина ОСОБА_1 . Проте, інформація про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності протягом 2024 року суду не надана (а.с. 13 - копія довідки, а.с. 15-18 - копія постанови).

Малолітній ОСОБА_1 навчається у другому класі опорного загальноосвітнього навчального закладу Новоолександрівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», відповідачка приймає участь у шкільному житті сина (а.с. 75 - довідка).

Відповідно до рішення Згурівської селищної ради № 371 від 09 листопада 2023 року малолітній ОСОБА_6 був вилучений із сім`ї матері ОСОБА_2 , у зв"язку із неналежним виконанням відповідачкою батьківських обов`язків (а.с. 8).

Наказами ССДС Згурівської селищної ради № 13 та № 13-23 від 10 листопада 2023 року малолітній ОСОБА_1 взятий на облік дітей, які залишились без батьківського піклування та тимчасово влаштований на виховання та спільне проживання у сім`ю бабусі ОСОБА_5 до вирішення питання про його подальше влаштування (а.с. 9, 10).

При розгляді справи про позбавлення батьківських прав обов`язковим є висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, проте відповідний висновок відносно відповідачки ОСОБА_2 суду не наданий.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 кардинально змінила свою поведінку та ставлення до виконання батьківських обов"язків. Зокрема, відповідачка пройшла кодування від алкогольної залежності та більше не вживає алкоголь, працевлаштувалась, має лише позитивні характеристики, налагодила стосунки із матір"ю ОСОБА_5 та сином ОСОБА_1 , дбає про добробут сина, займається його вихованням, піклується про його фізичне і моральне здоров`я. Між відповідачкою та її малолітнім сином відновились довірливі стосунки, взаєморозуміння та повага.

Відтак, розірвання сімейних зв`язків дитини з матір`ю не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Судом не може бути врахована минула поведінку відповідачки, як визначальна при прийнятті рішення.

Судом встановлено, що на даний час відповідачка виконує належним чином свої батьківські обов`язки відносно сина ОСОБА_1 , доказів протилежного позивачем до суду не надано. Відсутність чіткої позиції органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 вбачається навіть у ненаданні суду висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав, до задоволення також не підлягає похідна вимога про передання дитини органу опіки та піклування, а відтак малолітній ОСОБА_1 має бути повернутий в сім`ю матері ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,166,167 СК України, ст.ст. 2,19,81,247, 263,265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 18 жовтня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач Служба у справах дітей та сім`ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, адреса: с-ще Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, 07601, код ЄДРПОУ 43932833.

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний