Рішення

від 01.10.2024 по справі 369/3008/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3008/24

Провадження № 2/369/4282/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Бреус К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/3008/24 за позовом ПП Автокомплектація до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року представник позивача ПП Автокомплектація - адвокат Кузів Роман Васильович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Свої вимоги мотивував тим, що 24 липня 2023 року між Приватним підприємством «Автокомплектація», в особі директора Чубко Ірини Миколаївни (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір поставки № 24/07/2023-01 від 24 липня 2023 року про поставку товару обладнання для станції технічного обслуговування автомобілів.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов`язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно рахунку - фактурі/специфікації, на умовах та в порядку, визначених вказаним Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна Договору на товар який постачається за даним Договором складає 411 376 грн. 13 коп., що на момент складання договору дорівнює 11 073 доларів США 38 центів по комерційному курсу продажу валюти в КБ «ПриватБанк» України.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем у порядку, передбаченому п. 4.3. вказаного Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, датою поставки Товару вважається дата одержання Товару Покупцем по видатковій накладній.

Згідно видаткової накладної № 136 від 24 липня 2023 року, Відповідачу Позивачем поставлено увесь товар, який був предметом Договору відповідно до Специфікації № 1 і Відповідач отримав домовлений згідно Договору Товар.

Отже, представник позивача посилається на те, що Позивач виконав свій обов`язок згідно Договору у повному обсязі, а саме своєчасно передав Покупцю (Відповідачу) визначений Договором Товар.

У свою чергу Позивачем на виконання умов Договору для отримання оплати за поставлений товар, визначеної Договором видано Відповідачу рахунок на оплату № 130 від 24 липня 2023 року. Відповідачем 25 липня 2023 року частково здійснено оплату за вказаним рахунком на суму 37 200 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL974209 від 25 липня 2023 року, однак будь яка інша оплата за поставлений Товар Відповідачем до цього часу не здійснювалася.

Таким чином, на переконання позивача, оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, правомірним буде нарахування пені та 3 % річних.

У зв`язку із викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП Автокомплектація грошові кошти: основного боргу - 387 463 грн. 52 коп., пені - 27 643 грн. 27 коп., 3 % річних - 4 959 грн. 95 коп. та судовий збір.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника позивача, позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився, на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 24 липня 2023 року між Приватним підприємством «Автокомплектація», в особі директора Чубко Ірини Миколаївни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено договір поставки № 24/07/2023-01 від 24 липня 2023 року.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов`язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно рахунку - фактурі/специфікації, на умовах та в порядку, визначених вказаним Договором.

Згідно Специфікації № 1, Додаток № 1 до Договору № 24/07/2023-01 від 24 липня 2023 року, сторонами обумовлено поставку обладнання для станції технічного обслуговування автомобілів на загальну суму 411 376,13 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна Договору на товар який постачається за даним Договором складає 411 376 грн. 13 коп., що на момент складання договору дорівнює 11 073 доларів США 38 центів по комерційному курсу продажу валюти в КБ «ПриватБанк» України.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем у порядку, передбаченому п. 4.3. вказаного Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, датою поставки Товару вважається дата одержання Товару Покупцем по видатковій накладній.

Згідно видаткової накладної № 136 від 24 липня 2023 року, ПП «Автокомплектація» поставлено ОСОБА_1 товар, який був предметом Договору відповідно до Специфікації № 1 та останній отримав домовлений згідно Договору Товар, про що свідчить його особистий підпис в графі «Отримав(ла)».

ОСОБА_1 видано рахунок на оплату № 130 від 24 липня 2023 року на оплату товару із зазначенням відповідних реквізитів рахунку ПП «Автокомплектація». Згідно вказаного рахунку, ОСОБА_1 повинен був сплатити за поставлений товар загальну суму у розмірі 411 376,13 грн.

25 липня 2023 року ОСОБА_1 частково здійснено оплату за вказаним рахунком на суму 37 200 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL974209 від 25 липня 2023 року. Отримувач: ПП «Автокомплектація», призначення платежу: оплата за товар від ОСОБА_2 , відп. рахунку № 130 від 24 липня 2023 року.

Відповідно до п.6.1 Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань по даному договору, сторони несуть відповідальність у відповідності із чинним законодавством України.

Відповідно до п.8.1. Договору, усі спори, що виникають між Сторонами, вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку відповідно чинного законодавства України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України (частина 2 статті 509 ЦК).

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина 3 стаття 509 ЦК України).

Принцип належного виконання договору полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

За вимогами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (частина 1 статті 656 ЦК України).

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Водночас частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що Відповідач у погоджені Сторонами строки своє зобов`язання не виконав, грошові кошти за поставлений Товар в обумовлені сторонами в Договорі строки не виплатив у повному обсязі, та не надав доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 387 463,52 грн.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З наведеного позивачем в позовній заяві розрахунку пені з врахуванням облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення, за першим платежем сума пені становить - 6 598,33 грн., за другим платежем - 8 907,69 грн., за третім - 6 985,59 грн., за четвертим - 5 151,66 грн. Загальний розмір пені за чотирма платежами станом на день подання позовної заяви становить - 27 643,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 6.3. Договору поставки № 24/07/2023-01 від 24 липня 2023 року передбачено, що у випадку прострочення оплати за Товар, в обумовлені цим договором строки, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення, а тому, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги сплати вказаних грошових коштів у рамках укладеного між сторонами договору.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (покупця) виникло зобов`язання повернути позивачу (постачальнику, продавцю) суму оплати за товар (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до статті 692 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 цього Кодексу.

Частина 4 ст. 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц висловила правову позицію, що положеннями статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання не залежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.07.2018 року у справі № 910/9734/17 - оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

В постанові Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 910/9947/15 висловлено наступне «Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за весь час прострочення грошового зобов`язання у загальному розмірі 4 959,95 грн., що складаються з: 1 110,69 грн. - 3 % річних за першим платежем, 1 559,35 грн. - 3 % річних за другим платежем; 1 286,03 грн. - 3 % річних за третім платежем та 1 003,88 грн. - 3 % річних за четвертим платежем.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних, здійсненим позивачем. Крім того, судом враховується, що відповідач жодного доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 6 302,00 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ПП Автокомплектація до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП Автокомплектація грошові кошти у розмірі 420 066 (чотириста двадцять тисяч шістдесят шість) грн. 74 (сімдесят чотири) коп., які складаються з: основного боргу у розмірі 387 463,52 грн., пені - 27 643,27 грн. та 3% річних у розмірі 4 959,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП Автокомплектація витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 302 (шість тисяч триста дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: Приватне підприємство «Автокомплектація», код ЄДРПОУ: 37235891, адреса місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Юлії Здановської (вул. Ломоносова), буд. 27.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса останнього відомого місця роботи: АДРЕСА_1.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА