Постанова

від 07.10.2024 по справі 405/4571/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4571/24

3/405/1306/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Кропивницький

Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Драний В.В., при секретарі Дятел О.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Коротича В.А., прокурора Зінов`єва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за матеріалами, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишнівці Онуфріївського району Кіровградської області, заступника начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу Країни про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 37-03/14 від 05.06.2024 року ОСОБА_1 будучи заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, перебуваючи за місцем своєї роботи в АДРЕСА_2 у період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року отримувала від громадянина ОСОБА_2 , який не є її близькою особою у розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», подарунки у вигляді безоплатного користування легковим автомобілем Mercedes-Benz GLE 250, 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , чим порушила обмеження, встановлені абз. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Так, у протоколі вказано, що у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, поданих за 2018-2022 роки, ОСОБА_1 зазначила право безоплатного користування вказаним автомобілем, власником якого є громадянин України ОСОБА_2 . Розрахунок мінімальної ринкової вартості оренди вказаного автомобіля за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року становить 771778 грн., що перевищує відповідні обмеження. В той же час, ОСОБА_1 користувалася цим автомобілем безоплатно, тому вона вважається такою, що приймала кожного місяця подарунки від ОСОБА_2 зберігши власні кошти.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Коротич В.А. 30.07.2024 року подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що з протоколом ОСОБА_1 не згодна. Зазначив, що об`єктом вказаного правопорушення є подарунок, який набувається службовою особою виключно у зв`язку із здійсненням нею службової діяльності та якщо особа, яка дарує, перебуває у підпорядкуванні такої особи (обдаровуваної). Вказав, що подарунок (дарунок) це безоплатна передача права власності, що складається з права володіння, користування та розпорядження. Безоплатна передача лише права користування не тягне за собою зміни власника та в розумінні положень як ЦК України, так і Закону України «Про запобігання корупції», не являється подарунком, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони вказаного правопорушення. Окрім того зазначив, що ОСОБА_1 вказувала право користування автомобілем Mercedes-Benz GLE 250 у своїх деклараціях, тобто не приховувала його, пройшла спеціальну перевірку при призначенні на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області. Також ОСОБА_1 вжила всіх передбачених законом заходів врегулювання конфлікту інтересів у відносинах із ОСОБА_2 , повідомивши про нього безпосереднього керівника. Вказав, що консультація ПП «Ажіо» щодо вартості оренди відповідного автомобіля є недопустимим доказом у справі. Висновку експерта або висновку про оцінку суб`єкта оціночної діяльності особою, яка склала протокол, не надано. За таких обставин просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Прокурор Зінов`єв М.В. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 порушила обмеження, передбачене ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП. Просив визнати її винною та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 грн. з конфіскацією подарунку.

В судовому засіданні особа,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальностіОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала, підтримала доводи викладені у письмових поясненнях та пояснила, що ОСОБА_2 не приходиться їй близькою особою в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», є добрим товаришем її чоловіка, з яким він товаришує вже дуже давно. Спільно з ОСОБА_2 вона не працювала, за допомогою до неї як до посадової особи, ОСОБА_2 не звертався, будь-яких рішень відносно нього вона як посадова особа не приймала. Автомобілем користується періодично в окремих випадках (наприклад завозити дітей до школи) так як поруч знаходиться стоянка і ОСОБА_2 дозволяє користуватися автомобілем за його відсутності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Коротич В.А. вказав, що безоплатне користування майном не є подарунком. При цьому, ОСОБА_1 безоплатно користувалася автомобілем на підставі усного договору з ОСОБА_2 , який є її давнім знайомим, та з яким вона підтримує дружні стосунки. ОСОБА_1 жодних дій та рішень відносно ОСОБА_2 як службова особа не здійснювала, конфлікт інтересів було врегульовано у відповідності до закону. За таких обставин просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи й давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, за наступних підстав.

Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша статті 172-5 КУпАПвстановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

В примітці до вказаної статті зазначено, що суб`єктом правопорушень є особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Обов`язковим елементом об`єкту даного проступку є його предмет - подарунок, який у ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»визначається як - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Отже, з об`єктивної сторони правопорушення за ч. 1ст. 172-5 КУпАПстановлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вказаного Закону.

З суб`єктивної сторони вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, характеризується тим, що вони вчиняються умисно, що означає те, що особа усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його наслідки, бажає або свідомо допускає настання цих наслідків.

Тобто, склад правопорушення за ч. 1 ст.172-5КУпАП є формальним, обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1ст.172-5КУпАП є умисна дія чи бездіяльність, а тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу.

Судом встановлено, що відповідно до наказу в.о. голови Державної податкової служби України від 11.08.2021 року № 1715-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальникаГоловного управлінняДПС уКіровоградській області з 12 серпня 2021 року (т. 1, а.с. 151).

Ураховуючи викладене, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1ст.3Закону «Прозапобігання корупції» (далі Закон) ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, зокрема обмеження, передбачені ст. 23 цього Закону.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 23Закону особам, зазначеним у пунктах 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

1) у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Відповідно до ч. 2ст.23Закону (в редакції на час вчинення правопорушення) особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

При цьому, згідно ч. 2 ст.23Закону (в чинній редакції) особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених ч. 1 цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Уст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», зокрема, зазначено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить з 1 січня 2022 року - 2 481 гривні, з 1 липня2600 гривні, з 1 грудня2684 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона, будучи суб`єктом, на яку поширюється діяЗакону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 23 даногоЗаконуодержала від не близької особи ОСОБА_2 подарунок у вигляді безоплатного користування автомобілем за ціною, що нижча від мінімальної ринкової вартості оренди транспортного засобу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2018-2022 роки, зазначила безоплатне користування автомобілем Mercedes-BenzGLE250,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,2017року випуску (т. 1, а.с. 44-129).

Факт користування автомобілем Mercedes-Benz GLE 250, 2017 року випуску, на підставі безоплатного договору ОСОБА_1 та її захисник не заперечують.

За змістомст. 626 ЦК Україниосновною підставою виникнення зобов`язально-правових відносин (зобов`язань) між людьми є цивільно-правові договори, що встановлюють певні суб`єктивні права i суб`єктивні обов`язки для сторін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Основними ознаками договору є: домовленість, тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників; домовленість двох чи більше осіб, тобто з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір; спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством. Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносинпринцип свободи договору, який включає в себе наступні складові: свобода в укладенні договору, тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб`єктам в договірні відносини, чи ні; свобода вибору характеру договору, що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства (частина 1статті 6 ЦК України).

За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що його укладають. Однак у ряді випадків законвимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено такої форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.

Зміст договору, відповідно достатті 628 ЦК України, становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та по-друге, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одним із видів безоплатного договору є зокрема договір позички- домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦК України).

Договір позички вважається укладенимз моменту передання майна у тимчасове користування.

Як вбачається з дослідженихсудом доказів, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено усний договір безоплатного користування рухомим майном, який в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства в сфері укладення договорів. Посилання особи, яка склала протокол, на те, що безоплатність означає відсутність умови про оплату, характерної для відповідних цивільно-правових договорів, а тому договір, який укладено між ними по суті є подарунком, протирічить нормам цивільного законодавства України.

З огляду на наведене,суд приходить до висновку, що особою, яка склала протокол, неправильно визначено правовий режим взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як сторін договору дарування, адже між ними фактично було укладено договір безоплатного користування транспортним засобом (позички). Наслідком такого невірного визначення правового режиму взаємовідносин стало і помилкове визначення безоплатного права користування транспортним засобом як подарунку.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що частиною 1статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»визначено, що:

- корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першійстатті 3 цього Закону, за якезакономвстановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першійстатті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, чи осіб, які є такими, на яких поширюється дія Закону, може визнаватися корупційною, якщо є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.

Таким чином, правова природа будь-якого правопорушення, пов`язаного з корупцією, повинна визначатись в першу чергу виходячи зі змісту поняття корупції, наведеного в ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», а також обов`язкових ознак, згідно яких неправомірні діяння осіб визнаються корупційними (пов`язаними із корупцією), лише (1) при наявності корисливого або іншого особистого інтересу, (2) лише при використанні особою своїх службових повноважень.

Тобто, обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, чи осіб, які є такими, на яких поширюється дія вказаногоЗакону, може визнаватися корупційною, якщо є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб та одночасномає місце використання такою особою своїх службових повноважень.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що об`єктом даного проступку виступають суспільні відносини, що складаються під час дотримання службовими та прирівняними до них особами заборон та обмежень щодо одержання ними подарунків, які обов`язково мають бути пов`язані зі службовими можливостями та/або службовим становищем. І навпаки, відсутність такого зв`язку виключає склад будь-якого корупційного правопорушення.

Інші суспільні правовідносини, які є побутовими, в яких державний службовець виступає не як спеціальний суб`єкт, а як звичайний громадянин та/або фізична особа і як такий набуває, наприклад, у власність подарунок, вартість якого перевищує чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки, не породжують корупційні ризики,а лише зобов`язують суб`єкта декларування проінформувати НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому станівідповідно.

Більш того, як вбачається з наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05.03.2024 року № 108 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_3 » на підставі повідомлення ОСОБА_1 про реальний/потенційний конфлікт інтересів від 01.03.2024 року застосовано зовнішній контроль за виконанням нею як заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області повноважень щодо ОСОБА_2 , який являється засновником, директором, головним бухгалтером 9 юридичних осіб, які перебувають на обліку ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області, заборонено їй вчиняти дії та приймати рішення у разі настання потенційного/реального конфлікту інтересів, прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь/стосовно вказаних суб`єктів господарювання (т. 2, а.с. 13, 14).

Так само, ОСОБА_1 вказувала у своїх деклараціях про безоплатне право користування вказаним транспортним засобом, тобто не приховувала дану обставину.

Сам по собі факт безоплатного користування ОСОБА_1 транспортним засобом як фізичною особою, не свідчить про порушення нею, як суб`єктом, на якого поширюється дія ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», встановлених ст.23цього ж Закону вимог, заборон та обмежень. Користуючись безоплатно автомобілем, ОСОБА_1 діяла в статусі фізичної особи поза межами свого статусу як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а отже, і обмеження щодо одержання подарунків, що визначені ст. 23 Закону, на цей вид відносин не розповсюджуються.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, що ОСОБА_1 при укладенні та виконанні усного договору безоплатного користування транспортним засобом мала корисну мету чи корисливий або інший інтерес чи передбачала негативні наслідки для держави в результаті такого правочину.

Відсутність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності обов`язковихознаксуб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-5 КУпАП, таких як умисел та корисна мета, виключає можливість притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи,з метою встановлення вартості послуг по користуванню ОСОБА_1 транспортним засобом НАЗК звернулось до ПП «Ажіо.»(код ЄДРПОУ 38764849) із питанням надання консультаційних послуг з дослідження мінімальної ринкової вартості оренди транспортного засобу, а саме користування легковим автомобілем Mercedes-Benz GLE 250, 2017 року випуску.

За результатом проведення консультації № 396/24 від 16.04.2024 року ПП «Ажіо.» зазначило, що мінімальна ринкова вартість орендних платежів склала протягом липня 2022 року становить3839,68 грн. на добу, протягом серпня 2022 року грудня 2022 року 4266,34 грн. на добу (т. 1, а.с. 10-19).

На підставі зазначеного листа-консультації у протоколі здійснено розрахунок мінімальної ринкової вартості оренди (користування) транспортним засобом, визначено різницю між мінімальною ринковою вартістю оренди та безоплатним користуванням автомобілем та кваліфіковано отримання ОСОБА_1 подарунку від ОСОБА_2 сумі 771778 грн. (різниця між мінімальною ринковою вартістю оренди такого автомобіля та фактично збереженими коштами).

Як вбачається з тексту консультації № 397/24 від 26.04.2024 року розрахунок вартості оренди транспортного засобу було зроблено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Проте зазначена Методика розповсюджується виключно на визначення вартості майна, але не регулює питання визначення вартості саме оренди (права користування) такого майна.

Водночас існує допустимість засобів доказування:

- в широкому сенсі, тобто має дотримуватися вимога про отримання інформації лише з визначених взаконізасобів доказування та з дотриманням встановленого порядку;

- у вузькому сенсі, тобто використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначеніЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».

Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності дост. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Згідно абз. 6 ч. 2ст. 7 цього Закону, проведення оцінки майна є обов`язковою у випадках, зокрема при приватизації та іншого відчуження майна, у випадках, встановлених законодавством, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду.

Частиною 4ст. 8 Закону, визначено, що оцінка майна у випадках її обов`язкового проведення, зазначених уст. 7 цього Закону, виконана суб`єктами, які не є суб`єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності дост. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Експерт має бути попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що належну оцінку мінімальної ринкової вартості користування (оренди) не здійснено. Покладені в основу складеного протоколу відомості (вартість подарунку), що містяться у листі-консультації № 396/24 від 16.04.2024 року ПП «Ажіо.» не є та не можуть вважатись належною оцінкою мінімальної ринкової вартості оренди (користування) в розумінніЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», а тому є недопустимим доказом в цій справі.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

При цьому слід зауважити про те, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження, на підставі доказів, зібраних органом, повноважним на складання протоколу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, шо узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Відповідно до рішення Європейського суду від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 обмежень щодо одержання подарунків, визначених ст. 23 Закону, що є кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, оскільки достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, не надано, винуватість особи у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, не доведено склад адміністративного правопорушення, що тягне за собою адміністративну відповідальність, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст.ст. 172-5, 247, 251, 283, 284, 287 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Владислав Вікторович Драний