Рішення

від 17.10.2024 по справі 420/24090/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24090/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» (вул. Фонтанська дорога, 51, м. Одеса, 65062) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі ДПСУ), у якому позивач просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС від 18.04.2024 року №10930111/25419266, №10930110/25419266, №10930113/25419266, №10930112/25419266, №10930109/25419266 про відмову в реєстрації податкових накладних від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати податкові накладні від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання на реєстрацію.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» із ТОВ «Роберт Бош ЛТД» укладено договір №AA-VK-0097621162-24 від 02.01.2024 щодо купівлі-продажу товарів.

Крім того, ТОВ «Роберт Бош ЛТД» має бонусну програму, спрямовану на стимулювання збуту товарів торговельної марки Bosch, у зв`язку з чим ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» підписано договір №AA-Е-0097621162-24 від 02.01.2024, згідно якого товариство як покупець приєдналось до «Бонусної програми», за умовами якої має право отримувати від продавця бонус шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок.

В період з 01.01.2024 по 31.03.2024 ТОВ «Роберт Бош ЛТД» поставило, а ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» прийняло товар, що стало підставою для мотиваційної виплати (бонусів) згідно умов договору №AA-Е-0097621162-24 від 02.01.2024.

За результатами здійснення у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 господарських операцій сторонами узгоджено суми бонусів згідно з актами від 04.04.2024 року №1, №2, №3, №4, №5.

На підстав актів узгодження суми бонусів ТОВ «Роберт Бош ЛТД» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» бонуси, у зв`язку з чим складено податкові накладні (далі ПН) від 04.04.2024 №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Представник позивача зазначає, що реєстрація зупинена. В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН в ЄРПН зупинена з підстави відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак в квитанціях про зупинення реєстрації ПН не міститься конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Представник вважає оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН протиправними, оскільки прийняті з підстав надання копій документів, складених з порушенням законодавства, та в графі «Додаткова інформація» комісією повинен зазначатись перелік конкретних документів, які були надані та складені з порушенням законодавства, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

Посилаючись також на практику Верховного Суду представник зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.

З наданих до податкового органу документів можливо встановити зміст і обсяг господарської операції, по якій позивач подав для реєстрації зазначені ПН, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять, так як і не містять ризикових операцій.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.08.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 15.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

Ухвалою суду від 17.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 на реєстрацію, проте їх реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій аналогічних (вже поданих) документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено. З документів, що характеризують господарську операцію зазначену в податкових накладних, Позивачем надано лише Договір №AA-VK- 0097621162-24. Також не було надано інші документи які могли підтвердити господарську операцію, зокрема акти приймання передачі, акти завантаження та розвантаження товару, транспортні документи, складські документи, фінансові документи такі як платіжні інструкції. Таким чином, вважаємо, що Договір без його невід`ємних частин не можна вважати таким що відповідає чинним вимогам законодавства.

Оскільки позивачем не надано жодних документів окрім типових, що могли б охарактеризувати господарську операцію зазначену в податковій накладній як реальну, у Комісії регіонального рівня були відсутні підстави для проведення реєстрації податкової накладної в ЄРПН у зв`язку з відсутністю підстав складення такої накладної відповідно до вимог статті 187 ПК України.

Представник відповідача стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридична особа 18.02.1998 року та здійснює свою господарську діяльність. Видами економічної діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

02.01.2024 року між ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» (покупець) та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів згідно асортименту продавця №AA-VK-0097621162-24.

Також 02.01.2024 року сторонами підписано правочин про приєднання №AA-Е-0097621162-24, за умовами якого ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» як покупець приєдналося до Бонусної програми продавця.

Згідно з п.1.2, 1.2.1, 1.3 Бонусної програми продавець встановлює цілі, при виконанні або перевиконанні яких продавець виплачує покупцеві бонус у розмірі 100% бонусних ставок, визначених у додатках до цього договору.

Метою і змістом послуг є стимулювання збуту Товарів торговельної марки Bosch (п.п. 1.2.1 Бонусної програми).

Розділом 4 Бонусної програми встановлено порядок розрахунку бонусів, зокрема, передбачено, що період нарахування бонусів - 1 рік. Продавець має право виплатити фіксований бонус за результатами 1-го, 2-го та 3-го кварталів поточного року у відповідності до п.4.7. цієї програми.

Відповідно до п.4.11 Бонусної програми бонус сплачується продавцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок покупця через 8 банківських днів з дати підписання сторонами акту узгодження суми бонусів, а також в залежності від поточних фінансових можливостей у продавця здійснити таку виплату «Продавця» та в порядку черги виплат, яка встановлюється самостійно Продавцем по відношенню до своїх кредиторів. Сума бонусів включає ПДВ.

ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М», як виконавцем послуг, та ТОВ «Роберт Бош ЛТД», як замовником послуг, 04.04.2024 року складені акти узгодження суми бонусів №1, 2, 3, 4, 5 до Договору приєднання №AA-Е-0097621162- 24 від 02.01.2024 на основі Договору поставки №AA-VK-0097621162-24 від 02.01.2024 року, розрахунку обороту товарів та реєстру видаткових накладних.

Сторонами за результатами продажів за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 погоджено мотиваційні виплати (бонуси), а саме: за актом від 04.04.2024 №1 на суму 420 000 грн, в т.ч. ПДВ: 70 000 грн, за актом від 04.04.2024 №2 на суму на суму 285 845,02 грн., в т.ч. ПДВ: 47 640,84 грн, за актом від 04.04.2024 №3 на суму послуги на суму 420 000 грн, в т.ч. ПДВ: 70 000 грн, за актом від 04.04.2024 №4 послуги на суму 127 524,88 грн, в т.ч. ПДВ: 21 254,15 грн, за актом від 04.04.2024 №5 на суму 101 937,76 грн, в т.ч. ПДВ: 16 989,63 грн.

За змістом п.4.12 Бонусної програми бонуси виплачуються на підставі підписаного обома сторонами акту узгодження суми бонусів, який одночасно вважається актом приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 6.7 Бонусної програми передбачено особливі умови відносно ПДВ - на дату виникнення податкових зобов`язань, покупець (як виконавець послуг) зобов`язується скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН, що є частиною договірних зобов`язань сторін.

ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» позивачем складено ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 та на виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлено для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація ПН зупинена. В квитанціях від 04.04.2024 року вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

15.04.2024 року позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується квитанціями №2 від 15.04.2024.

Проте Комісією прийнято рішення від 18.04.2024 року №10930111/25419266, №10930110/25419266, №10930113/25419266, №10930112/25419266, №10930109/25419266 про відмову в реєстрації ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220. Рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Представник ТОВ «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» 23.04.2024 року подав до ДПСУ скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН, за результатом розгляду яких рішеннями від 30.04.2024 року №27144/25419266/2, №27157/25419266/2, №27158/25419266/2, №27182/25419266/2, №27183/25419266/2 залишено скарги без задоволення та рішення Комісії ГУ ДПС без змін.

Позивач, вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС від 18.04.2024 року №10930111/25419266, №10930110/25419266, №10930113/25419266, №10930112/25419266, №10930109/25419266 про відмову в реєстрації ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 по справі №120/4866/18-а розглядалась справа про ненарахування податку на додану вартість на отримані суми винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об`єктом оподаткування податком на додану вартість (маркетингові послуги).

Судова палата дійшла висновку, що мотиваційні (бонусні) виплати, отримані за дистриб`юторським договором, належать до винагороди за надання маркетингових послуг, які є об`єктом оподаткування податком на додану вартість у розумінні пункту 185.1. статті 185 ПК України.

Згідно з ч.5 сст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанцію, в якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 73.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН при зупиненні їх реєстрації.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарських операцій, придбання та надання в оренду сільськогосподарської техніки, його відображення у бухгалтерському обліку товариства.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акти індивідуальної дії не відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

За судовою практикою Верховний Суд неодноразово підтвердив свій правовий висновок, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року по справі №580/7000/21 зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

У постанові від 01.02.2023 року по справі №140/506/22 Верховний Суд зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20, від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20.

Отже факт зупинення ПН не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваному рішенні вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням якого законодавства в рішеннях не зазначено.

У відзиві на позов представник відповідача також не зазначив обґрунтувань складення позивачем документів з порушенням якого законодавства.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної чітко зазначити які документи та з якими саме порушеннями нормативно-правових актів надані платником податку на розгляд Комісії ГУ ДПС.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі №380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС від 18.04.2024 року №10930111/25419266, №10930110/25419266, №10930113/25419266, №10930112/25419266.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкові накладні від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію ПН від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання даного позову сплатив судовий збір у розмірі 15140 грн, при обчисленні якого за одну вимогу немайнового характеру враховано 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Однак згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки даний позов подано до суду через підсистему «Електронний суд», за його подання сплаті підлягав судовий збір, з урахуванням коефіцієнта 0,8 - у розмірі 2422,40 грн за одну вимогу немайнового характеру.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112 грн (2422,40 грн х 5). Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 грн орієнтовних витрат з правничої допомоги, зазначивши, що докази понесених витрат будуть надані після ухвалення рішення суду по справі.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки станом на час прийняття рішення по справі позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), який виконаний адвокатом за час розгляду справи, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є умовою відповідно до вимог ч.4 ст.134 КАС України для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, станом на час розгляду справи у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат у частині витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 132, 134, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» (вул. Фонтанська дорога, 51, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ 25419266) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2024 року №10930111/25419266 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2024 року №2216, №10930110/25419266 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2024 року №2217, №10930113/25419266 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2024 року №2218, №10930112/25419266 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2024 року №2219 та №10930109/25419266 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2024 року №2220.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» від 04.04.2024 року №2216, №2217, №2218, №2219, №2220 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОТЕХНІКА-М» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12112 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва