Рішення

від 10.10.2024 по справі 541/2681/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2681/24

Номер провадження 2-а/541/28/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 жовтня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Миргород справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свій позов мотивував тим, що 22 липня 2024 року відповідач в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс відносно нього постанову № 409 по справі про адміністративне правопорушення по ст.210-1ч.3 КУпАП, якою наклав на нього штраф в сумі 17000 грн. Зазначив, що обставини, викладені в протоколі та постанові не відповідають дійсності та складені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, причиною складання протоколу та винесення відносно нього постанови була нібито його неявка по повістці від 04 червня 2024 року на 05 червня 2024 року, що спричинило адміністративне порушення по ст.210-1.ч.3 КУпАП. В спірній постанові зазначено, що він не прибув до відповідача у встановлену дату та час і нібито надав пояснення, що мав проблеми зі здоров`ям, але не надав підтверджуючих документів хвороби. Проте ніяких пояснень він не надавав, а дійсно він прибув 05 червня 2024 року на 8 годину ранку до відповідача по повістці, відмітився у чергового ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той день зранку було дуже багато людей та була велика черга, а тому його попросили зачекати у черзі і повідомили, що пізніше (невідомо коли) запросять. Він чекав у черзі приблизно до 12 години, два рази підходив до чергового нагадати про себе, але його так і не викликали на прийом до працівника відповідача. Після чого, йому стало погано зі станом здоров`я і він поїхав додому. У спірній постанові описані та встановлені обставини, котрі не відповідають нормам ст.210-1 ч.3 КУпАП, а саме, що стосується описання подій та особливого періоду. Відтак, встановлені факти відповідачем не співпадають нормам ст.210-1 ч.3 КУпАП, не має письмових доказів його неявки, а тому неможливо констатувати, що він вчинив адміністративне правопорушення по ст.210-1 ч.3 КУпАП. Фактично юридичного розгляду справи про адміністративне правопорушення не було, а 22 липня 2024 року він прийшов на розгляд цієї справи, знову його попросили зачекати, а після кількох годин, винесли готову спірну постанову і попросили підписати її, на що він відмовився це зробити, де зазначено в постанові його відмова від підпису. Таким чином, він був позбавлений своїх процесуальних прав приймати участь у

розгляді справи, йому не роз`яснювали ніяких прав та обов`язків, що передбачено ст.268 КУпАП. Тому він не міг заявити клопотання подати докази, запросити адвоката чи вимагати безкоштовної професійної правничої допомоги, залучити свідків, витребувати медичні документи та військово-облікові документи, де він виключений з військового обліку, тощо. Посадової особи, що винесла постанову він не бачив, секретар не приймав участь у справі, не вівся протокол, не повідомлялися йому процесуальні питання, не з`ясовували факти, спричинені складанню протоколу, не досліджувалися докази, в тому числі удавані його пояснення неявки до відповідача, котрих не було. Взагалі справу не розглядали ні без нього, ні в його присутності. Тим більше, він не писав заяв про розгляд справи у його відсутність. До того, в день винесення постанови спочатку працівник відповідача виніс реквізити для сплати штрафу, але за його наполегливими вимогами, він добився отримання примірника постанови. Просив визнати незаконною постанову № 409 по справі про адміністративне правопорушення від 22 липня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. по справі про адміністративне правопорушення по ст.210-1ч.3 КУпАП та скасувати її.

Ухвалою суду від 26 липня 2024 р. відкрито провадження у справі.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов`язаний запасу з 20.10.2000року, було вручено під особистий підпис повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.00 годину 05.06.2024 року для уточнення військово-облікових даних, проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Останній раз гр. ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію в 2022 році та рішенням військово-лікарської комісії від 27.05.2022 року визнаний придатним до військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період. Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності військовозобов`язаних до військової служби. Протягом дня 05.06.2024 року позивач у визначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, підтвердження поважних причин неявки не надав. Тому, 26.06.2024 року про дане правопорушення рапортом була надана доповідь начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 про неявку станом на 24.06.2024 року гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 20.10.2000 року та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 16.07.2024року старшим дільничним офіцером громади Миргородського РВП Видриганом О.А. було доставлено гр. ОСОБА_1 та складено протокол № 409 відповідно до вимог ч.3 статті 210-1 КУпАП, за порушення вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено що громадяни зобов`язані з`являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці для визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення позивач отримав особисто та йому було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП (знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляду справи користуватися правовою допомогою особисто чи за дорученням юридичної особи та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год.30 хв. 22 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , про що свідчить його особистий підпис у протоколі. Під час складання протоколу були установлені обставини правопорушення та встановлено, що гр. ОСОБА_1 не оновив свої військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633, чим не виконав вимоги до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, де зазначено, що

громадяни України, перебуваючи на військовому обліку, зобов`язані протягам 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (тобто у період з 18.05.2024року по 16.07.2024 року включно) уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти") та інші персональні дані. В книзі запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 за 05.06.2024 року, яка постійно ведеться в ІНФОРМАЦІЯ_4 ніякого запису про явку гр. ОСОБА_1 05.06.2024 року не має. Також в разі погіршення стану здоров`я гр. ОСОБА_1 повинен був підтвердити відповідним документом, що він звертався до лікаря, або викликати швидку допомогу до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб засвідчити свій стан здоров`я. Позивач з`явився на розгляд справи, але ніяких підтверджуючих документів про поважні причини неявки, хворобу, відстрочку, інвалідність до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав. Отже, з боку позивача ОСОБА_1 вбачається порушення законодавства у сфері оборони, а саме, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тому, 22 липня 2024року було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов`язаного гр. ОСОБА_1 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідно до вимог ч.3 статті 210-1 КУпАП. Також, у гр. ОСОБА_1 відсутні підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних запасу, якщо він був виключений з військового обліку за попередніми вимогами законодавства, то він повинен був надати докази та внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» . Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Пункт 19 статті 4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи

відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

За приписами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Судом встановлено, що 16 липня 2024 року офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №409, відповідно до якого: 16 липня 2024 року о 09 год. 15 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим дільничним поліцейським офіцером громади Миргородського РВП ОСОБА_4 , на підставі ст. 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення доставлений ОСОБА_1 , який отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.06.2024р. про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.06.2024р. проінформований, в подальшому не прибув. Не виконав вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 «Про військовий обов`язок і військову службу», та абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с.38).

25 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 винесено постанову №409 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Відповідно до зазначеної постанови, встановлено, що 16 липня 2024 року о 09.15 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 доставлений старшим дільничним поліцейським офіцером громади Миргородського РВП Видриганом О.А, на підставі ст. 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення ОСОБА_1 , який повісткою 04.06.2024р. був належним чином повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.06.2024р., але у визначений у повістці час не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , причини неявки не повідомив, не виконав вимоги абзаці 1,3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 44).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне,

всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.

Згідно з абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї

роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів..

Відповідно до абз. 1 ч.1 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції від 18 травня 2024 року) в разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

На підставі п. 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (в редакції до 18 травня 2024 року), у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

На підставі ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи

винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ст. 256 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення від 16 липня 2024 року містить суттєві недоліки, у зв`язку з чим на його підставі неможливе винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з дотриманням норм КУпАП. Так, в даному протоколі не зазначені дата та час скоєння правопорушення, а зазначено лише дату та час, коли було доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не зазначено кваліфікуючу ознаку правопорушення, а саме вчинення в особливий період. Отже, відсутня можливість встановити початок перебігу строку вчиненого правопорушення. Таким чином, з протоколу не вбачається час вчинення, а відтак, і суть адміністративного правопорушення.

Як вказує в своєму позові позивач, він з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, проте його не викликали, в зв`язку з чим був позбавлений можливості подавати клопотання, надавати докази, залучити свідків, тощо.

Згідно з приписами ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, встановлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Разом з тим, постанова носить поверхневий і загальний характер, відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (відсутні місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення).

Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.

Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

У свою чергу, представником відповідача не надано суду належні та допустимі докази того, що позивач ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.3 ч.3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є безпідставною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 251, 245, 280, 283, 284 КУпАП, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №409 від 22 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2024 року.

Суддя: О. М. Дністрян