Рішення

від 14.10.2024 по справі 440/7900/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7900/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області в якій просить визнати протиправним та скасувати Висновок УПРАВЛІННЯ ПІВНІЧНО- СХІДНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про результати моніторингу процедури закупівлі опублікований 17.06.2024 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2024-04-25-012542-а.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновок щодо встановлення порушення замовником чинного законодавства в частині складання тендерної документації є не правомірним та не обґрунтованим, оскільки втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). У спірному висновку взагалі не йдеться про неефективне, незаконне або нецільове використання бюджетних коштів або ж про встановлення будь-яких дискримінаційних вимог чи обмежень для учасників процедури закупівель. Замовник має право самостійно визначати умови закупівлі та встановлювати порядок її здійснення. При цьому, законом визначено, що умови проведення тендерної закупівлі не можуть містити дискримінаційних умов, що можуть поставити учасників не в рівні умови. Саме замовник уповноважений визначати коло вимог, які є суттєвими для проведення кожної конкретної закупівлі. Вимога про необхідність своєчасного підписання переможцем договору, рівно як і вимога щодо своєчасного надання підписаного договору переможцем замовнику жодним чином не порушує права учасників та не несе в собі будь-якого додаткового тягаря для них.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7900/24 за позовом КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.07.2024 до суду надійшов відзив від відповідача, у якому представник відповідача зазначив, що розміщене управлінням повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a містить усі відомості, що передбачені частиною 3 статті 8 Закону № 922. Управлінням за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" UA-2024-04-25-012542-a (далі - висновок), який затверджено 17.06.2024 та оприлюднено в електронній системі закупівель 17.06.2024. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-а складено відповідно до положень статті 8 Закону №922 та порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Отже, управління в ході проведення моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a та оформлення його результатів діяло відповідно до положень законодавства, що регулює порядок проведення моніторингу процедури закупівлі. В ході моніторингу процедури закупівлі встановлено, що пункт 38 Особливостей, який визначено замовником у тендерній документації не містить абзацу п`ятого та не визначає строк надання обґрунтування. Так, пункт 38 Особливостей стосується дати та часу розкриття тендерних пропозиції учасників закупівлі, дати та часу проведення електронного аукціону, що в свою чергу не стосується інформації викладеної в абзаці 17 пункту 1 розділу 5 тендерної документації. В свою чергу, визначення строку для подання учасником обґрунтування аномально низької ціни тендерної, передбачено абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 29 Закону № 922 та абзацом 9 пункту 37 Особливостей. Отже, замовником до тендерної документації включено інформацію вимоги щодо наявності якої законодавством не передбачені, тобто здійснено посилання на норму законодавства, яка не стосується інформації викладеної в абзаці 17 пункту 1 розділу 5 тендерної документації. Поряд з цим, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону № 922 та пункту 49 Особливостей, а не відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей. Отже, замовником до тендерної документації включено інформацію вимоги щодо наявності якої законодавством не передбачені, тобто здійснено посилання на норму законодавства, яка не стосується інформації викладеної у пункті 5 розділу 6 тендерної документації. Таким чином, в ході моніторингу управлінням встановлено, документально підтверджено та обґрунтовано порушення Замовником абзацу 1 пункту 28 Особливостей та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922 /а.с. 37-44/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.04.2024 КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" (далі також позивач) в електронній системі закупівель "РгоZогго" розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2024-04-25-012542-a на закупівлю "Послуги з ремонту і технічного обслуговування рідинних насосів".

Згідно з даними, розміщеними в електронній системі, подана одна тендерна пропозиція від ТОВ "ТМС ГРУП".

06.05.2024 відбувся розгляд тендерної пропозиції ТОВ "ТМС ГРУП", після чого останнього визнано переможцем та направлено повідомлення про укладення договору.

16.05.2024 між КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" та ТОВ "ТМС ГРУП" укладено договір №05-16-01-2024 від 16.05.2024 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язується в порядку і на умовах цього договору надати замовнику Послуги з ремонту і технічного обслуговування рідинних насосів, код згідно з ДК 021:2015 50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (50511100-1 Послуги з ремонту і технічного обслуговування рідинних насосів) згідно з умовами та характеристиками, визначеними сторонами у пунктах 1.2-1.4 цього договору, а замовник в порядку та на умовах цього договору зобов`язується прийняти та оплатити вартість фактично наданих послуг.

03.06.2024 начальником управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області І. Салогуб винесено наказ №51-З "Про початок моніторингу закупівель" /а.с. 50-54/.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a оприлюднено управлінням 03.06.2024 /а.с. 92-93/.

Управлінням за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" UA-2024-04-25-012542-a, який затверджено 17.06.2024 та оприлюднено в електронній системі закупівель 17.06.2024 /а.с. 94, 113-116/.

Так, у висновку відображено та здійснено опис встановленого управлінням під час проведення моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, зазначено:

"За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанові №1178 встановлено порушення абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Постанови № 1178. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; своєчасності надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю - порушень не встановлено".

У пункті 3 розділу II "Констатуюча частина" висновку управлінням відображено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема:

"З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень".

Позивач не погодився з висновком управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному висновку управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області щодо проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a, суд дійшов таких висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон №922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі за текстом - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частинами другою, третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Враховуючи зазначене, на підставі пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 922-VІІІ, наказом начальника управління №51-З від 03.06.2024 "Про початок моніторингу закупівель", прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-024-04-25-012542-a оприлюднено управлінням 03.06.2024, чим дотримано вимоги частини третьої статті 8 Закону № 922-VІІІ.

При цьому, оприлюднене в електронній системі закупівель повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі, зокрема, додаток до наказу управління від 03.06.2024 №51-З, містить відомості щодо унікального номера оголошення про проведення закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, а також опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі. У системі наявна наступна інформація: "Витяг з переліку процедур закупівель № з/п Оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу. Опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі ідентифікатор закупівлі дата оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу 19. UA-2024-04-25-012542-a, 25.04.2024, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель".

Отже, розміщене управлінням повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a містить усі відомості, що передбачені частиною третьою статті 8 Закону № 922-VІІІ.

Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VІІІ передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 922-VІІІ у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

За приписами частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VІІІ форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 розділу III "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку має міститися вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною десятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.

Як слідує з матеріалів справи управлінням за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" UA-2024-04-25-012542-a, який затверджено 17.06.2024 та оприлюднено в електронній системі закупівель 17.06.2024.

При цьому, у відповідності до пункту 4 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ, у пункті 2 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку відображено та здійснено опис встановленого управлінням під час проведення моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a факту порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, зазначено:

"За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Постанові № 1178 встановлено порушення абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Постанови № 1178. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; дотримання замовником вимог Закону та Постанови № 1178 під час розгляду тендерної пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; своєчасності надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю порушень не встановлено".

На виконання вимог пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VІІІ управлінням у пункті 3 розділу II "Констатуюча частина" висновку відображено зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема: "З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень".

Відтак, управління в ході проведення моніторингу закупівлі UA-2024-04-25-012542-a та оформлення його результатів діяло відповідно до положень законодавства, що регулює порядок проведення моніторингу процедури закупівлі.

З приводу виявленого в ході моніторингу процедури закупівлі порушення, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Принципами публічних закупівель відповідно до статті 5 Закону № 922-VІІІ є: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VІІІ тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Так, замовником розроблено, затверджено та оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Тендерну документацію на закупівлю "Послуги з поточного ремонту і технічного обслуговування рідинних насосів" за кодом за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (50511100-1 Послуги з ремонту і технічного обслуговування рідинних насосів), затверджену рішенням уповноваженої особи КП ВУВКГ №04/25-01 від 25.04.2024.

Положення статті 22 Закону № 922-VІІІ визначають обов`язковий перелік інформації, яка має міститися в тендерній документації. Цей перелік не є виключним та може бути доповнений іншою інформацією, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абзац 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VІІІ).

Разом з цим, абзацом першим пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Постанова № 1178, Особливості) передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Так, в ході моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a встановлено порушення замовником чинного законодавства (Закону № 922-VІІІ та Особливостей) в частині складення тендерної документації, а саме абзацу 17 пункту 1 розділу 5 тендерної документації встановлено: "Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціні або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом п`ятим пункту 38 Особливостей".

Разом з тим, пункт 38 Особливостей, який визначено замовником у тендерній документації не містить абзацу п`ятого та не визначає строк надання обґрунтування.

Пункт 38 Особливостей стосується дати та часу розкриття тендерних пропозиції учасників закупівлі, дати та часу проведення електронного аукціону, що в свою чергу не стосується інформації викладеної в абзаці 17 пункту 1 розділу 5 тендерної документації.

Водночас, визначення строку для подання учасником обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції, передбачено абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 29 Закону № 922-VІІІ та абзацом 9 пункту 37 Особливостей.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про те, що замовником до тендерної документації включено інформацію вимоги щодо наявності якої законодавством не передбачені, тобто здійснено посилання на норму законодавства, яка не стосується інформації викладеної в абзаці 17 пункту 1 розділу 5 тендерної документації.

Окрім цього, в ході моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a встановлено порушення замовником чинного законодавства (Закону № 922-VІІІ та Особливостей) в частині складення тендерної документації, а саме, пункту 5 розділу 6 тендерної документації визначено: "У разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі, строк дії яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених підпунктом 3 пункту 44 Особливостей".

Водночас, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону № 922-VІІІ та пункту 49 Особливостей, а не відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей.

Так, пункт 49 Особливостей та стаття 33 Закону № 922-VІІІ стосуються рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, що в свою чергу стосується інформації викладеної у пункті 5 розділу 6 тендерної документації.

В свою чергу, підпункт 3 пункту 44 Особливостей стосується відхилення тендерної документації переможця процедури закупівлі, що відповідно не відноситься до інформації викладеної у пункті 5 розділу 6 тендерної документації.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про те, що замовником до тендерної документації включено інформацію вимоги щодо наявності якої законодавством не передбачені, тобто здійснено посилання на норму законодавства, яка не стосується інформації викладеної у пункті 5 розділу 6 тендерної документації.

Також, в ході проведення контрольного заходу, органом державного фінансового контролю з метою підтвердження або спростування встановленого порушення надано запит замовнику, відповідь якого на останній не спростовує виявлене управлінням порушення.

Отже, суд погоджується з тим, що в ході моніторингу управлінням встановлено, документально підтверджено та обґрунтовано порушення замовником абзацу 1 пункту 28 Особливостей та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922-VІІІ.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що згідно підпункту 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України основним завданням Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, при цьому, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів), судом оцінюються критично.

Так, пунктом 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, передбачено, що основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

При цьому, приписи Положення про Держаудитслужбу в цілому, в тому числі пункт 3 цього положення, не містять твердження про те, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів)".

Суд наголошує, що абзацом 8 підпункту 4 пункту 4 Положення про Держаудитслужби передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Також пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відтак, твердження позивача щодо проведення моніторингу процедури закупівлі виключно у разі ризиків щодо зайвого витрачання бюджетних коштів суд вважає хибним та таким, що не відповідає дійсності та спростовується вищевикладеним.

З приводу встановленого у висновку зобов`язання про усунення порушення, суд зазначає, що статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено головні завдання органу державного фінансового контролю та порядок здійснення контролю за дотримання законодавства про закупівлі. На виконання поставлених завдань орган державного фінансового контролю має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Також з метою реалізації наданих Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" повноважень орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб (пункт 3 частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

У відповідності до підпункту 9 пункту 4 Положення про Держаудитслужбу, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.

З огляду на викладене, орган державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Держаудитслужбу наділений повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства шляхом зобов`язання підконтрольної установи до їх усунення.

Слід зауважити, що можливість усунення замовником виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №813/4101/17, від 08.05.2018 у справі №826/3350/17 та від 10.12.2019 у справі №160/9513/18.

Зобов`язання щодо усунення порушення визначається органом державного фінансового контролю з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також з урахуванням суті та змісту порушення, реальної можливості його усунення.

За наслідками проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a у зв`язку із встановленими порушеннями управління зобов`язало замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

На переконання суду, визначений спосіб усунення виявлених порушень у даній ситуації є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення моніторингу процедури закупівлі, а саме, запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

Визначений у висновку спосіб виконання "шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення" є чітким та визначеним, оскільки відповідно до пункту 15 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", підпункту 22 пункту 7 Положення про Держаудитслужби орган державного фінансового контролю має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. А частиною 10 вказаної статті визначено, що уповноважена особа, зокрема, забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.

Пунктом 4.2 розділу 4 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40, визначено, що уповноважена особа зобов`язана дотримуватися законодавства у сфері публічних закупівель та цього Положення.

Пунктом 4.3 розділу 4 вказаного Положення також передбачено, що уповноважена особа несе персональну відповідальність за прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України; за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідальною за встановлені порушення є відповідна уповноважена особа КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради".

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (частини перша, лруга статті 147 КЗпП).

Таким чином, шляхи притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, покладено на роботодавця або орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Суд відмічає, що відповідно до положень статті 68 Господарського кодексу України управління підприємством здійснює власник. Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, саме, до повноважень власника належить вибір варіанту усунення виявленого порушення, в даному випадку, варіанту притягнення до відповідальності винної особи.

Так, у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 160/2951/20 щодо вибору способу усунення порушення зазначено, що правом вибору певного конкретного способу усунення виявлених у ході ревізії порушень відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №820/3534/16 та від 03.06.2020 у справі № 826/18894/16.

У спірному випадку, управління під час складання висновку обґрунтовано виходило з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховувало співмірність між виявленим порушенням та можливістю його усунення. Так, виявлене порушення допущено на стадії оголошення закупівлі. Враховуючи перебування закупівлі під час проведення моніторингу на стадії виконання укладеного договору та неможливість повернення до попередньої стадії, а також неможливість внесення змін до оголошення, управлінням встановлено зобов`язання щодо недопущення вказаного порушення в подальшому, що є пропорційним, співмірним виявленому порушенню та можливості його усунення, а також відповідає позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.11.2023 у справі №160/20811/22, постанові від 09.11.2023 у справі №160/7811/22.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені у ході розгляду обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-25-012542-a, затверджений начальником управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби Іриною Салогуб 17.06.2024, прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Отже, адміністративний позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" (вул. Портова, 27, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 24388032) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку про моніторинг відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко