Рішення

від 17.10.2024 по справі 460/5522/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2024 року м. Рівне№460/5522/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адмністратвиного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави адміністративно-господарську санкцію в сумі 32391,60 грн та пені в сумі 362,88 грн, а всього - 32754,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, тим самим порушив вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив. Заперечуючи проти позову, покликається до положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591, Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, та зазначає, що згідно з проведеними ним розрахунками, з врахуванням працівників, які звільнялись і приймались посеред місяця, середньооблікова чисельність штатних працівників ФОП ОСОБА_1 за рік становить 6,92 одиниці. Беручи до уваги вимоги ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", вважає, що якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи підприємства становить сім і менше осіб, підприємство не підпадає під зазначену норму Закону. Крім цього, вказує, що ФОП ОСОБА_1 на період виникнення спірних правовідносин був особою з інвалідністю 3 групи. Тобто навіть за умови, що середньооблікова кількість його штатних працівників за звітний період становила б від 8 до 25 осіб, ним було б виконано необхідний норматив в кількості одного робочого місця. Вважає, що позивачем не дотримано передбаченої законом процедури встановлення невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, яка засвідчила б саме дотримання роботодавцем виконання вимог профільного законодавства зі створення робочих місць, що в свою чергу призвело до подання безпідставного позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, повністю підтримавши позовні вимоги.

В запереченні на відповідь відповідач наголосив на безпідставності позовних вимог.

Суд з`ясував зміст та підстави заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 з 31.10.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює підприємницьку діяльність, використовує працю найманих працівників.

З наданого позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністюза 2023 рік Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено:

середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 8 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників518265,65 грн;

середня річна заробітна плата штатного працівника 64783,21 грн;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю 0,00;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю32391,60 грн (а.с. 9).

Цей Розрахунок 07.03.2024 надіслано відповідачу в електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ас. 12).

Відповідно до виконаного позивачем Розрахунку пені станом на 13.05.2024: облікова ставка Національного Банку України13,5% річних; кількість днів 366; відсотки від ставки НБУ 120%; сума заборгованості 32391,60 грн; розрахунковий розмір пені 0,04% = (13,5 х 120 : 100 : 366); сума пені за один день 12,96 грн; кількість днів прострочення 28; загальна сума пені 362,88 грн (а.с. 18).

Оскільки адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначеніЗаконом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII(далі - Закон №875-XII).

Статтею 18 Закону №875-XIIвизначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першоїстатті 19 Закону №875-XIIдля підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимогстатті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина другастатті 19 Закону №875-XII).

За приписами частини четвертоїстатті 19 Закону №875-XII, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч. 6ст. 19 Закону №875-XIIПенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Частинами 11-13ст. 19 Закону №875-XIIпередбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленомузакономпорядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно достатті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частиною першоюстатті 20 Закону №875-XIIпередбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За правилами частини другоїстатті 20 Закону №875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цимЗаконом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України(частина четвертастатті 20 Закону №875-XII).

Отже, законодавством передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

У силу вимог частини третьоїстатті 18 Закону № 875-ХІІпідприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістомстатті 18-1 Закону № 875-ХІІДержавна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

На виконання пункту 4 частини третьоїстатті 50 Закону №5067-VIнаказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яким було визначено, що на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність,наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316«Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 та передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб , за наявності попиту на робочу силу (вакансії); форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.(п.1,4,1.5 р.І Порядку).

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1статті 18 Закону № 875-XII.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 260/557/19 та від 22 червня 2022 року у справі №826/11977/18.

Судом також встановлено, що Рівненська філія Рівненського обласного центру зайнятості, у відповідь на запит №371/01-16 від 06.03.2024, листом від 19.04.2024 №02-17/514 інформувало Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про підприємства, що подавали звіт 3-ПН, серед яких інформація про відповідача відсутня.

Відповідач не заперечує факту неподання до служби зайнятості звіту за формою 3-ПН у 2023 році.

Оцінюючи доводи відповідача про обчислення ним середньооблікової чисельності штатних працівників за рік 6,92 одиниці, суд зазначає про те, що відповідач такого арифметичного розрахунку у відзиві не навів, отже його обґрунтованість не може бути перевірена судом. Натомість, долученими до відзиву відомостями про нарахування заробітної плати та відомостями про трудові відносини осіб та період проходження військової служби підтверджується, що в спірному періоді у відповідача працювало від 7 до 10 штатних працівників (в розрізі місяців), що цілком узгоджується з наданими позивачем доказами (а.с. 10-11).

Суд враховує, що відповідно до ч. 13 ст. 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 121 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1205) затверджено Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМ № 307 від 07.04.2023, відповідно до якого це Положення визначає порядок створення, функціонування та ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) як автоматизованої системи для визначення потреб осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, реабілітаційними послугами, санаторно-курортним лікуванням тощо (далі - інші особи) в засобах реабілітації та послугах у сфері реабілітації, і для накопичення, зберігання і використання інформації про центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності та господарювання, виду діяльності та галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з п. 2 Положення основними завданнями банку даних є: 1) створення єдиної комплексної інформаційно-аналітичної системи обліку осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб; 2) проведення аналізу та ведення обліку даних про (зокрема):

виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням роботодавцями такого нормативу за попередній рік;

створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб;

ведення обліку надходжень сум адміністративно-господарських санкцій та пені, а також заборгованості роботодавців з їх сплати.

Згідно з п. 4 Положення до банку даних вноситься така інформація, зокрема:

6) відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, а саме:

загальні відомості про платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування юридичної особи/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи, найменування відокремленого підрозділу юридичної особи (якщо звітні відомості подає податковий агент за відокремлений підрозділ), місцезнаходження, код території, номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) керівника, код виду економічної діяльності, звітний період);

ознака платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (бюджетна установа, підприємство, організація громадського об`єднання осіб з інвалідністю, підприємство, організація всеукраїнського громадського об`єднання осіб з інвалідністю, зокрема громадські організації Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху Українське товариство глухих та Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих, інші роботодавці, фонд оплати праці застрахованих осіб, облікова та середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді, в тому числі жінок, чоловіків (ознака нового робочого місця);

7) відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні;

8) дата і час надсилання через електронні кабінети роботодавців, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні;

9) дані про суми нарахованих і сплачених адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що надійшли до державного бюджету через органи Казначейства від роботодавців;

10) дані про облікову ставку Національного банку.

Системний аналіз норм вищевказаного Положення свідчить, що програмний комплекс "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання) опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності; визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з ч. 1 ст. 19 Закону; створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що наданий позивачем розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій є коректним, узгоджується з документами податкової звітності, які надав відповідач до відзиву, сумнівів у своїй достовірності у суду не викликає, та враховується судом як належний та допустимий доказ при вирішенні цієї справи. Водночас наведені відповідачем аргументи правомірності розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій не спростовують.

Також суд не бере до уваги та відхиляє покликання відповідача на норми Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591, та зазначає, що в листопаді 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-IX, яким скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.

Тобто, відповідно до чинного правового регулювання всю інформацію щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю від підприємств до Фонду надає Пенсійний фонд України, а саме: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону № 875-XII.

Суд підкреслює, що за приписами ч. 1 ст. 19 означеного Закону для фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив розраховується з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу. Водночас у спірній ситуації фізична особа-підприємець є роботодавцем, отже не має статусу штатного працівника облікового складу, а тому до розрахунків нормативів з працевлаштування осіб з інвалідністю не включається.

З огляду на наведене, наявність в частині спірного періоду особисто у відповідача статусу особи з інвалідністю не дає підстав вважати, що таким роботодавцем норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю було виконано.

Відтак, доводи позивача про невиконання відповідачем нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю підтверджуються дослідженими судом доказами, що наявні в матеріалах справи, та не спростовуються наведеними відповідачем аргументами.

Решта доводів та аргументів учасників справи не є суттєвими для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами судового розгляду справи суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави адміністративно-господарську санкцію в сумі 32391,60 грн та пені в сумі 362,88 грн, а всього 32754,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Замкова, 10 А/1,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 13979356)

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н.О. Дорошенко