Ухвала

від 18.10.2024 по справі 610/3186/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3186/24

Провадження № 1-в/610/94/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області клопотання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку стосовно

ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживав до затримання в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

засудженого 17.11.2021 Донецьким апеляційним судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 4-х років позбавлення волі,

початок строку: 30.06.2021, кінець строку: 30.06.2025,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло клопотання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання щодо приведення вироків Волноваського районного суду Донецької області від 30.06.2024 та 24.12.2020 стосовно засудженого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 засуджений вироком Волноваського районного суду Донецької області від 30.06.2021 за ч.3 ст.185 КК України за кримінальне правопорушення, яке вчинив 28.01.2021, та яким було завдано шкоду на суму 540 грн та 586,60 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Водночас за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 24.12.2020, який на підставі ч.1 ст.71 КК України приєднано до вироку Волноваського районного суду Донецької області від 30.06.2021, ОСОБА_3 27.04.2020 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України , яким завдано шкоду на суму 726,55 грн, що також складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024 яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення.

Вищенаведене стало підставою для звернення ДУ "ПВК (№17)" до суду з цим клопотанням.

Представник ДУ "ПВК (№17)" в судове засідання не прибув, матеріали подання містять заяву про розгляд подання за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення клопотання ДУ "ПВК (№17)" не заперечує, просив розглядати за його відсутності.

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, від проведення судового в режимі відеоконференції відмовився.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 24.12.2020 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 25.01.2021. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 726,55 грн.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 30.06.2021 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного вироком від 30.06.2021 частково, у виді 1-го року позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 24.12.2020 та остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі.

Сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить: за епізодом від 28.01.2019 приблизно о 22.00 год - 540 грн; за епізодом від 28.01.2019 приблизно о 23.00 год 586,60 грн.

Вироком Донецького апеляційного суду від 17.11.2021 вирок Волноваського районного суду Донецької області від 30.06.2021 стосовно ОСОБА_3 скасовано в частині обчислення строку відбуття покарання. Призначено Дорофєєву за ч.3 ст.185 КК України покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за вироком Донецького апеляційного суду від 17.11.2021, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Волноваського районного суду Донецької області від 24.10.2020, призначено остаточне покарання у виді 4-х років позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишено без змін.

Вирок набрав законної сили 17.11.2021.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п.13 ч.1 ст.537 КПК України.

Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі Закон №3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст.51 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку від 24.12.2020 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 27.04.2020. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 726,55 грн.

Вироком від 30.06.2021 ОСОБА_3 засуджено за кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України, які він вчинив 28.01.2019. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 540 грн за першим епізодом і 586,60 грн за другим епізодом.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 960,5 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 1921 грн (960,5?2=1921).

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1051 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2102 грн (1051?2=2102).

Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 28.01.2019 діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 540 грн (за першим епізодом) і 586,60 грн (за другим епізодом), вироком від 24.12.2020 726,55 грн.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також кореспондуються з положеннями ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого 28.01.2019 та 27.04.2020 ОСОБА_3 майна становила 540 грн, 586,60 грн та 726,55 грн відповідно, тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме а у 2019 році 1921 грн, у 2020 році 2102 грн, то суд вважає, що вчинені обвинуваченим 28.01.2019 і 27.04.2020 діяння не підпадають під кримінально карані, передбачені Особливою частиною КК України.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч.5 підрозділом 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, стосовно засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 24 грудня 2020 року за ч.3 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року за ч.3 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_3 від остаточного покарання за сукупністю вироків, призначеного вироком Донецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді 4-х років позбавлення волі.

Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначених покарань підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1