Ухвала

від 18.10.2024 по справі 610/3199/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/3199/24

Провадження № 1-в/610/106/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку стосовно

ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживав до затримання в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,

засудженого 22.09.2022 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України (вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022) до 5-ти років 20-ти днів позбавлення волі,

початок строку: 29.07.2022, кінець строку: 18.08.2027,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшло подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання про приведення вироків Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.11.2017, 09.05.2022 та 22.09.2022 стосовно засудженого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024.

Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 засуджений вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2022 за ч.4 ст.185 КК України за кримінальне правопорушення, яке він вчинив 11.07.2022, та яким було завдано шкоду на суму 1689,10 грн, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. На підставі ст.71 КК України до вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2022 приєднано невідбуте покарання за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.389, ст.395 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до 1-го місяця 2-х днів арешту. На підставі ст.71, п.4 ч.1 ст.72 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків, приєднано до покарання, призначеного за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022 невідбуте покарання за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.11.2017, яким ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.185 КК України за кримінальне правопорушення, яке він вчинив12.04.2017, та яким було завдано матеріальну шкоду на суму 520 грн, що також складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024 яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення.

Вищенаведене стало підставою для звернення ДУ "ПВК (№17)" до суду з цим поданням.

Представник ДУ "ПВК (№17)" в судове засідання не прибув, матеріали справи містять заяву про розгляд подання за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення подання ДУ "ПВК (№17)" не заперечував, просив розглядати за його відсутності.

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не доставлений, подав заяву про розгляд подання за його відсутності, від проведення судового в режимі відеоконференції відмовився.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.11.2017 ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Вирок набрав законної сили 11.12.2017. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 500 грн.

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022 ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.389, ст.395 КК України та із застосуванням ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді 1-го місяця 2-х днів арешту.

На підставі ст.71, п.4 ч.1 ст.72 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю вироків, приєднано до покарання, призначеного за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022 невідбуте покарання за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.12.2017 у виді арешту строком 1 місяць 12 днів.

Вирок набрав законної сили 09.06.2022.

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2022 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022 та остаточно призначено покарання у виді 5-ти років 20-ти днів позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 12.09.2023. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 1689,10 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.

Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі Закон №3886-IX), яким, зокрема, було внесено зміни до ст.51 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку від 08.11.2017 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 12.04.2017. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 520 грн.

Вироком від 22.09.2022 ОСОБА_3 засуджено за кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, вчинене 11.07.2022. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком становить 1689 грн.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 800 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 1600 грн (800?2=1600).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2481 грн (1240,50?2=2481).

Як убачається з подання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 08.11.2017 діями ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 520 грн, за вироком від 22.09.2022 в розмірі 1689,10 грн.

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також кореспондуються з положеннями ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого 12.04.2017 та 11.07.2022 ОСОБА_3 майна становила 520 грн та 1689,10 грн відповідно, тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме у 2017 році 1600 грн, а у 2022 році 2481 грн, то суд вважає, що вчинені обвинуваченим 12.04.2017 та 11.07.2022 діяння не підпадають під кримінально карані, передбачені Особливою частиною КК України.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", ч.5 підрозділом 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи "ПОКРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№17)" про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, стосовно засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2017 року за ч.1 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_3 від остаточного покарання, призначеного вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.05.2022, на підставі ст.71 КК України у виді арешту строком 1 місяць 12 днів.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Звільнити ОСОБА_3 від остаточного покарання, призначеного вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2022 за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді 5-ти років 20-ти днів позбавлення волі.

Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2022 року в частині призначення покарання за ч.2 ст.389, ст.395 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України залишити без змін.

Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначених покарань підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1