Ухвала

від 17.10.2024 по справі 500/5722/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5722/24

17 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства "Розтоцьке - Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Ярмуся Віктора Дмитровича, надійшла позовна заява Приватного підприємства "Розтоцьке - Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України Державної податкової служби України , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11498270/41129405 від 29.07.2024, № 11498268/41129405 від 29.07.2024 № 11498269/41129405 від 29.07.2024 та № 11498273/41129405 від 29.07.2024, якими відмовлено Приватному підприємству "Розтоцьке-Агро" у реєстрації податкової накладної № 8 від 28.05.2024, № 9 від 29.05.2024, № 10 від 31.05.2024 та № 11 від 04.06.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 28.05.2024, № 9 від 29.05.2024, № 10 від 31.05.2024 та № 11 від 04.06.2024 подану Приватним підприємством "Розтоцьке-Агро".

15.10.2024 до суду надійшов відзив відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач) разом з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Обгрунтовуючи клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження представк відповідача зазначила, що характер спірних правовідносин становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки механізм відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування створений задля запобігання формуванню фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування і запобіганню ризикам у фінансовій сфері, при використанні якого, контролюючий орган здійснює дослідження великого обсягу аналітичної інформації. Суду необхідно всебічно дослідити чи здійснювалося лише оформлення окремих документів без фактичного виконання операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій, наслідком чого є отримання необґрунтованої податкової вигоди, зокрема формування неправомірного податкового кредиту чи дійсно операція відбулася та настали реальні наслідки за правочинами, що є не можливим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки необхідно заслухати всі пояснення сторін і надати їм належну оцінку.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яким відмовлено Приватному підприємству "Розтоцьке - Агро" в реєстрації податкових накладних № 8 від 28.05.2024, № 9 від 29.05.2024, № 10 від 31.05.2024 та № 11 від 04.06.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача Державну податкову службу України зареєструвати вказані податкові накладні.

На переконання суду, така категорія справ не визначена у переліку частини четвертої статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Більше того, з метою як найшвидшого вирішення справи, оскільки спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетом є швидке вирішення справи, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Прицьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що справа становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для контролюючого органу, оскільки це є суб`єктивною думкою відповідача та не зумовлює необхідність продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі № 500/5722/24 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Приватного підприємства "Розтоцьке - Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Головуючий суддяЮзьків М.І.