Рішення

від 17.10.2024 по справі 520/21821/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року № 520/21821/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «НОВИЙ СТИЛЬ» (Григорівське шоссе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці Держмитслужби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивч звернувся до Харківський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.03.2024 № UA 807000/2024/000251/2.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Харківська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено факт заниженої митної вартості товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари,митне оформлення яких здійснено, за допомогою використання ПІК ЄОІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 54 МКУ, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов`язку у розумінні вказаної норми..

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Між позивачем та фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO складений контракт №150822-L від 15.08.2022, керуючись умовами контракту продавець поставив покупцю ПАТ«НОВИЙ СТІЛЬ» силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, по двом партіям, вартість якого була скорегована на загальну суму:

- рішення коригування 27.03.2024 № UA 807000/2024/000251/2, вартість за 1 методом 1 161 073,46 грн з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України з яких було заявлено та сплачено 5% мита 58 053,67 та ПДВ 243 825,43 гривень. На підтвердження митної вартості товару позивачем відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надано до Харківської обласної митниці обов`язкові та додаткові документи (перелічені у позовній заяві та надані у копіях до матеріалів справи) та декларація ІМ № 24 UA807200005050U8 від 27.03.2024.

На вимогу відповідача, ПАТ«НОВИЙ СТІЛЬ» запитав додаткові документи, аргументуючи розбіжністю у поданих декларантом документах.

Заявою № 27/03/2024-1 від 27.03.2024 позивачем, протягом строку встановленого п. 8 ст. 55 МК України були надані до Харківської митниці Держмитслужби України додаткові документи та інформація для підтвердження митної вартості товарів.

Під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої позивачем митної вартості відповідач визначена вартість за 6 методом(перерахована митним органом) 1983 376,63 грн з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, нараховано 5% мита 99168,83 грн та ПДВ 416509,09 гривень. Підвищення вартості товару склала 822303,17 грн (товару); 41115,16 грн (5 % мита); 172 683,66 гривень (ПДВ).

Позивач зазначає, що з метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю ПАТ«НОВИЙ СТІЛЬ» вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом МД ІМ № 24 UA807200005150U8 від 27.03.2024, однак відповідачем не враховано додаткові документи та Харківською митницєю Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 27.03.2024 № UA 807000/2024/000251/2.

Позивач зауважує, що відповідачем не надано обґрунтовану відмову у визначенні заявленої митної вартості з урахуванням доданих додаткових документів, оскільки відсутні відмови та їх обґрунтування. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.ч. 4, 5, 6 ст. 53 МК України).

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.

Харківська митниця Держмитслужби України отримавши від позивача документи встановила невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд зауважує,що чинним законодавством врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Із матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору(контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2024 № UA 807000/2024/000251/2 визначивши митну вартість відповідно до ст. 64 МК України за другорядним (резервним) методом.

Суд зауважує, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених ч. 1, 2 ст. 58 МК України , щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними або недостовірними. Крім того, відповідачем не доведено, що митна вартість, визначеного ним за резервним методом грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено ч. 2 ст. 64 МК України. Тому резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст. 59 63 МК України. Наведене не дає підстав вважати рішення Харківської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 27.03.2024 № UA807000/2024/000251/2, обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог ч. 2 ст. 55 МК України.

Така позиція підтверджується практикою застосування ч. 2 ст. 55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.

Крім того, суд зауважує, що ч. 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проаналізувавши наведені вище приписи МК України суд дійшов висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому суд також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.

Отже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість використання Харківською митницею Держмитслужби України резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «НОВИЙ СТИЛЬ» (Григорівське шоссе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці Держмитслужби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 27.03.2024 № UA807000/2024/000251/2.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «НОВИЙ СТІЛЬ» (Григорівське шоссе, буд. 88, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 44017626) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 207,0 грн (три тисячі двісті сім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.