Постанова

від 17.10.2024 по справі 520/14111/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 р. Справа № 520/14111/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., повний текст складено 25.07.24 по справі № 520/14111/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 05.12.2023 №4944 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ» (індивідуальний податковий номер 354783120370).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області №4944 від 05.12.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції . подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те , що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців з вересня 2022 по серпень 2023 не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість та довідкою. Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе, зокрема, у випадку подання платником ПДВ декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Згідно реєстру податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних місяців підприємства жодних декларацій до контролюючого органу за березень 2023 року не надано (докази додаються). Таким чином, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є законним. Посилається на позицію Верховного суд у постанові у справі № 2040/7102/18 від 25 листопада 2022 року. Вважає , що не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі № 520/14111/24, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ» відмовити в повному обсязі.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що відповідач у апеляційній скарзі , посилаючись на прийняття судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, не вказує, які конкретно норми матеріального чи процесуального права були неправильно застосовані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, а лише повторює свою позицію по справі, яка була викладена у відзиві на позовну заяву, що в свою чергу була повністю та всебічно досліджена судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. Вважає , що посилання апелянта на постанову Верховного суду у справі № 2040/7102/18 від 25 листопада 2022 року, не можуть братися до уваги, оскільки правовідносини з даною справою, хоч і є схожими, але не є тотожними. Просить суд рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/14111/24 від 25.07.2024р. залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ", ідентифікаційний код юридичної особи - 35478319, місцезнаходження юридичної особи: Амосова, буд. 23, кв. 457, м. Харків, 61176, 23.10.2007 зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області (Індустріальна ДПІ) як платник податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" здійснює наступні види господарської діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 05.12.2023 на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення №4944 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ".

Згідно вказаного рішення комісією встановлено, що платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців (протягом періоду листопад 2022 року - жовтень 2023 року) подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується довідкою від 29.11.2023 №3795/20-40-04-04-18.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем здійснювалась з січня по жовтень 2023 року господарська діяльність, що підтверджується матеріалами справи. Декларування позивачем податкових зобов`язань шляхом реєстрації податкових накладних свідчить про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту й відповідно спростовує твердження відповідача щодо протилежного. Таким чином, станом на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, останнім протиправно не враховано, що ще не сплинув строк протягом якого платник податку має право включити до податкового кредиту, і відповідно відобразити у податкових деклараціях, суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з січня по жовтень 2023 року, тому рішення Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" №4944 від 05.12.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі ПК України), що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу на виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, її представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до статті 202.1 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно зі статтею 203.1 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового ) місяця.

Так, відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що подання в електронному вигляді податкової звітності з ПДВ, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податку.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання свідоцтва платника ПДВ регулюється статтями 180-184 ПК України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі Положення № 1130).

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у випадках, визначених абзацами «а»-«з» цього пункту.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б-з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Положення № 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що подання/неподання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Такий правовий висновок Верховний Суд формував неодноразово, зокрема, у постанові у справі № 160/12823/23.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Харківський області стало подання платником податків протягом 12 послідовних податкових місяців (протягом періоду листопад 2022 року - жовтень 2023 року) до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

При цьому, позивачем вказаний факт не заперечується.

Разом із позовною заявою позивачем було додано до матеріалів справи три податкові накладні за спірний період ( 31.05.2023,30.06.2023 та 31.10.2023), Договір відповідального зберігання №1 від 02.01.2023, платіжні інструкції, акти приймання-передачі наданих послуг, які, на його думку, підтверджують те, що ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" здійснювалась господарська діяльність у період у якому податковим органом встановлено відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б надавали можливість не анульовувати реєстрацію платника податку на додану вартість у разі, якщо платник податків подає протягом 12 послідовних податкових місяців до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, проте реєструє відповідні податкові накладні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 160/1399/19.

Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2022 року - жовтень 2023 року позивачем не подавалось.

Подання позивачем до суду первинної документації по господарським операціям з контрагентами та відповідні докази надання податкових накладних, виписаних на ім`я позивача за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року, які, в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовують ту обставину, що ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ" протягом 12 послідовних податкових місяців (листопад 2022 року - жовтень 2023 року ) подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з урахуванням приписів ст. 184 ПК України та Положення № 1130, у ГУ ДПС Харківській області були наявні підстави для прийняття рішення №4944 від 05.12.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ".

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Щодо посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі№380/8687/20,то колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаній справі неможливість формувати податкові зобов`язання та податковий кредит у вказаний період була обумовлена накладенням судом арешту на суми податку на додану вартість Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ , який активно оскаржувався Товариством в судовому порядку.

У цій же ж справі позивач фактично доводить здійснення у спірний період господарських операцій, проте не доводить активної поведінки в частині здійснення свого податкового зобов`язання перед державою.

Відтак правовідносини у вказаних справах не можуть вважатися подібними.

Аналогічна правова позиція , викладена в постанові Верховного суду від 17 вересня 2024 року по справі №280/10300/23.

Наведене дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області №4944 від 05.12.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОІМПОРТ".

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даному рішенні.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 по справі № 520/14111/24 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОІМПОРТ» відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко