СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/8758/24
пр. № 2/759/3464/24
16 жовтня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року позивач КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2019 року по 01.03.2024 року у розмірі 20 538,55 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який на виконання вимог статті 634 Цивільного кодексу України, був опублікований в засобах масової інформації, а саме в газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 14.07.2015 № 99 (4695). Отримання та оплата житлово-комунальних послуг мешканцями будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва вважаються вольовим актом приєднання до договору. Послуги підприємством надаються вчасно та в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 є власником жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 та є споживачем послуг, які надає підприємство за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не виконує свої обов`язки щодо оплати наданих послуг, основний борг за період з 01.03.2019 року по 01.04.2024 року становить - 20 538,55 грн, а саме:борг за період березень-грудень 2019 року становить 3 605, 90 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 559,41 грн, а отже загальна заборгованість за березень-грудень 2019 року становить - 3046,49 грн; борг за період січень-грудень 2020 року становить 4 326,88 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 207,14 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2020 року становить - 4119,74 грн; борг за період січень-грудень 2021 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 207, 96 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2021 року становить - 4 119,12 грн; борг за період січень-грудень 2022 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 213,48 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2022 становить - 4 113,60 грн; борг за період січеньгрудень2023 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 213,18 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2023 року становить - 4113,90 грн; борг за період січень-березень 2024 року становить 1 081,77 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 56,07 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-березень 2024 року становить - 1025,70 грн.
Протягом зазначеного вище періоду скарг, актів-претензій, з приводу ненадання чи не належного надання житлово-комунальних послуг від відповідача на адресу позивача не надходило.Особовий рахунок для сплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_3 відкритий на ОСОБА_2 , яка відповідно до договору є попереднім власником, однак відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку на іншого квартиронамаймача або власника.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю. О. (а.с. 18-19).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 21).
21.06.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій просить застосувати позовну давність до вимог позивача по заборгованості за спожиті з 01.03.2019 року по 01.04.2024 року житлово-комунальні послуг.
Представник позивач у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, у якій просила провести судове засідання без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 46).
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, у якій вказала, що визнає позовні вимоги та просить застосувати строк позовної давності (а.с. 47).
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який на виконання вимог статті 634 Цивільного кодексу України, був опублікований в засобах масової інформації, а саме в газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 14.07.2015 № 99 (4695) (а.с. 13-14).
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 30.08.2013 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7-8, 9-10).
Згідно позовної заяви заборгованість відповідача складає 20 538,55 грн, а саме:борг за період березень-грудень 2019 року становить 3 605, 90 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 559,41 грн, а отже загальна заборгованість за березень-грудень 2019 року становить - 3046,49 грн; борг за період січень-грудень 2020 року становить 4 326,88 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 207,14 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2020 року становить - 4119,74 грн; борг за період січень-грудень 2021 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 207, 96 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2021 року становить - 4 119,12 грн; борг за період січень-грудень 2022 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 213,48 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2022 становить - 4 113,60 грн; борг за період січеньгрудень2023 року становить 4 327,08 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 213,18 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-грудень 2023 року становить - 4113,90 грн; борг за період січень-березень 2024 року становить 1 081,77 грн, а також враховуючи перерахунок у розмірі 56,07 грн, а отже загальна заборгованість за період січень-березень 2024 року становить - 1025,70 грн.
Вказана заборгованість ОСОБА_1 не оспорювалась.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з ст. 64, 66, 67 ЖК Української РСР, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України говорить про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами договір про обслуговування прибудинкової території та надання комунальних послуг не укладався, але обов`язок сплачувати квартплату та надані комунальні послуги в даному випадку виникає в силу положень спеціального закону, який регулює даний вид правовідносин.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 червня 2023 року.
Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Як вбачається з позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 виникла з березня 2019 року, а позивач звернувся до суду у квітні 2024 року в межах позовної давності, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення значених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідач не відмовлялася від надання позивачем житлово-комунальних послуг та отримувала їх, разом з тим своєчасно не вносила плату за користування, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість за період з 01.03.2019 року по 01.03.2024 року складає 20 538,55 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, враховуючи визнання ОСОБА_1 позову, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
В порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 279, 353, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2019 року по 01 березня 2024 року у розмірі 20 538 (двадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач:Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва", код ЄДРПОУ 39607507, адреса: м.Київ, вул.Симиренка, 17.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 18.10.2024.
Суддя Ю.О. Твердохліб
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122397555 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Твердохліб Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні