Постанова

від 08.10.2024 по справі 341/892/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/892/23

Провадження № 22-ц/4808/1066/24

Головуючий у 1 інстанції КУЦЕНКО М. О.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Девляшевського В. А.,

Луганської В. М.,

секретар Кузнєцов В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2024 року в складі судді Куценка М. О., ухвалене у м. Галичі Івано-Франківської області, повний текст якого складено 29 травня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бурштинської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування в частині передачі у приватну власність земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та Бурштинської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування в частині передачі у приватну власність земельної ділянки. Позовні вимоги були мотивовані тим, що до 1990 року у її користуванні перебувала земельна ділянка площею 0,083 га біля присадибного будинку ОСОБА_3 . Зазначала, що вказана земельна ділянка площею 0,083 га за номером контуру НОМЕР_1 обліковувалась за ОСОБА_4 (бабою ОСОБА_5 , свекрухою ОСОБА_1 ). Позивач вказувала, що згідно довідки Юнашківської сільської ради № 93 від 22 березня 2021 року вона 19 листопада 1990 року написала письмову заяву про відмову від спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_6 , який є чоловіком відповідачки в рахунок іншої земельної ділянки. Проте, заяву про обмін земельних ділянок від 19 листопада 1990 року вона не писала, підпис у заяві не її, а підроблений. Рішення про вилучення у неї даної земельної ділянки сільською радою не приймалося. Їй стало відомо, що після проведеної інвентаризації земель рішенням чотирнадцятої сесії Юнашківської сільської ради двадцять першого скликання від 02 грудня 1993 року дану земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_6 . За вказаним рішенням земельна ділянка площею 0,2920 га знаходиться біля будинку ОСОБА_3 . Згідно акту обстеження від 02 листопада 2022 року даною земельною ділянкою користується відповідач. Також позивачка вказувала, що з 1990 року спору з приводу користування даною земельною ділянкою між ними не було. Посилаючись на те, що вона має намір користуватися своєю земельною ділянкою площею 0,08 га біля будинку ОСОБА_3 , але відповідач обробляє її і відмовляється надати їй, просила позов задовольнити та визнати недійсним та скасувати рішення 14 сесії Юнашківської сільської ради 21 скликання від 02 грудня 1993 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2920 га біля будинку ОСОБА_3 .

Рішенням Галицького районного суду від 20 травня 2024 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Бурштинської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування в частині передачі у приватну власність земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивач не набула належним чином права власності на спірну земельну ділянку, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, а саме довідкою Юнашківської сільської ради № 93 від 22 березня 2021 року, Витягом з погосподарської книги за 1980-1990 роки, Інформацією Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області по обліку присадибних та громадських земель с. Юнашків Юнашківської сільської ради Бурштинського району Станіславської області, яке було розпочате у червні 1958 року та завершене у грудні 1958 року, підтверджується, що спірна земельна ділянка за номером контуру НОМЕР_1 площею 0,083 га обліковувалася за ОСОБА_4 , яка була її бабусею, та до 1990 року перебувала у користуванні ОСОБА_1 .

Поза увагою суду першої інстанції залишилась й довідка Юнашківської сільської ради № 108 від 19.04.2021 року, зі змісту якої вбачається, що згідно витягу з погосподарської книги станом на 1980 рік у користуванні ОСОБА_1 були дві земельні ділянки загальною площею 0,28 га, зокрема біля будинку 0,22 га та 0,08 га - спірна земельна ділянка.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано того, що ОСОБА_1 віддала свою земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 батька чоловіка відповідачки в рахунок іншої земельної ділянки, що на її думку, підтверджує факт визнання сільською радою за нею права власності на спірну земельну ділянку до 19.11.1990 року. При цьому вказує, що проведена по справі судова почеркознавча експертиза підтвердила справжність її підпису, однак перехід права власності на земельну ділянку між нею та ОСОБА_7 відбувся не у встановлений законом на той час порядок.

Також ОСОБА_1 , звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідач ОСОБА_2 почала користуватися спірною земельною ділянкою з 1993 року та одразу записала її на себе у Юнашківській сільській раді. При цьому, вказує ОСОБА_1 рішення про вилучення у неї даної земельної ділянки сільською радою не приймалося.

Представником Бурштинської міської ради на електронну адресу Івано-Франківського апеляційного суду 26 серпня 2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Однак, такий відзив не підлягає розгляду, оскільки поданий поза межами визначеного судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження строку. При цьому, відповідачем не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Раврика І. Д., які просили скаргу задовольнити, пояснення представників відповідачки ОСОБА_2 адвоката Микитчина П. С. та Бурштинської міської ради Михайлишин М. Я., які просили залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність права позивачки на земельну ділянку площею 0,08 га станом на час прийняття рішення Юнашківською сільською радою 21 скликання від 02 грудня 1993 року. Крім того, суд першої інстанції встановив відсутність доказів того, що спірна земельна ділянка має відношення до земельної ділянки площею 0,292 га, переданої у власність ОСОБА_6 вказаним рішенням. Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_6 , позивачка ОСОБА_1 не могла бути та не була користувачем спірної земельної ділянки, що встановлено в судовому засіданні, а також встановлено рішенням суду у справі ЄУН 341/1353/21 номер провадження 2/341/46/22.

З цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 12 та частин 1,6 статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89ЦПКУкраїни передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Із змісту довідки Юнашківського старостинського округу Бурштинської ТГ від 18 березня 2022 року № 81 вбачається, що згідно карти 1957 року город 0,08 га знаходився біля присадибного будинку ОСОБА_3 до 1990 року. З 1980 року ОСОБА_1 мала в користуванні 0,28 га; у 1989 році 0,38 га.; у 1990 році 0,44 га.; у 1993 році 0,8 га; у 2000 році 0,92га. (т.1, а.с.7).

Відповідно до інформації Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - по обліку присадибних та громадських земель с. Юнашків колгоспу ім. Руднєва Юнашківської сільської ради Бурштинського району Станіславської області, яке було розпочате у червні 1958 року та завершене у грудні 1958 року, земельна ділянка за номером контуру НОМЕР_1 площею 0,083 га обліковувалася за ОСОБА_4 (т.1, а.с. 8, 9-11).

Згідно з даними погосподарських книг в користуванні ОСОБА_5 знаходилась земля, площа якої з 1980 по 1990 рік збільшувалась. Станом на 1990 рік площа землі, яка знаходилась в користуванні складала 0,44 га. (т.1, а.с.102-107).

Згідно довідки Юнашківського старостинського округу Бурштинської ТГ від 22.03.2021 № 93 ОСОБА_1 користувалась земельною ділянкою 0,8 га (в урочищі «Мацька») до 1990 року і відмовилась від неї шляхом подання заяви 19 листопада 1990 року (т.1, а.с.12).

Рішенням 14 сесії Юнашківської сільської ради від 02 грудня 1993 року ОСОБА_1 передано у власність три земельні ділянки: 0,23 га.; 0,55 га - в урочищі «Бурштинська», с/г; 0,14 га - в урочищі «Бурштинська», с/г. (т.1, а.с.17-18).

Цим же рішенням ОСОБА_6 передано у приватну власність земельні ділянки: 0,11 га, 0,364 га, 0,05 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,292 га. біля будинку ОСОБА_3 (т.1, а.с. 183-185).

Із долученої до матеріалів справи копії заяви від 19 листопада 1990 року вбачається, що ОСОБА_1 фактично відмовилась від земельної ділянки в урочищі «Мацька» на користь ОСОБА_7 , натомість взяла у користування іншу земельну ділянку (т.1, а.с.13). Факт написання даної заяви позивачкою заперечувався, однак висновком судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/109-23/14103-ПЧ від 31 січня 2024 року, проведеної в межах даної справи, було встановлено, справжність підпису ОСОБА_1 на вказаній заяві (а.с.130-137).

Також судом встановлено і жодною із сторін спору не заперечується, що в провадженні Галицького районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бурштинська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якому ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 звільнити та не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,8 га в урочищі «Мацька», що знаходиться на території Юнашківської сільської ради. Рішенням Галицького районного суду від 11 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Даними судовими рішеннями встановлено відсутність порушенням прав ОСОБА_1 , пов`язаних з користуванням ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою. (т.1, а.с. 108-110).

Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином суд першої обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано доказів тому, що на момент передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки вона знаходилася у користуванні позивачки, відтак доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Отже, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська