ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/2543/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 160/2543/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач через підсистему «Електронний Суд», подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №160/2543/24, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в поданій апеляційній скарзі. Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі №160/2543/24 була залишена без руху. Скаржнику був наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, відповідачу запропоновано було надати документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Вказана ухвала надіслана скаржнику в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 23.09.2024, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником на адресу Третього апеляційного адміністративного суду направлено документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. В клопотанні посилається те, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку встановленого ст. 295 КАС України, але була повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з несплатою судового збору. В зв`язку з здійсненням сплати судового збору, скаржник бажає скористатись своїм правом на апеляційне оскарження та повторно подає апеляційну скаргу.
Розглянувши наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржене рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін 14.03.2024. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що повний текст оскарженого рішення ним отримано 15.03.2024. Разом з тим, апеляційна скарга подана до суду лише 15.09.2024, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статтею 295 КАС України.
Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Звертаю увагу, що вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 09.04.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав лише 15.09.2024, тобто через чотири місяці з моменту повернення апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.
Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За приписами ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір).
До клопотання скаржником додано платіжну інструкцію № 3358 від 01.10.2024, відповідно до якого відповідачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 736,08 грн.
Судом перевірено зарахування зазначеного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням того, що колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі, сплачений за її подання судовий збір підлягає поверненню.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 160/2543/24.
Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 6 736,08 грн. (шість тисяч сімсот тридцять шість гривень вісім копійок), відповідно до платіжної інструкції № 3358 від 01 жовтня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддяН.П. Баранник
суддяН.І. Малиш
суддяА.А. Щербак
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122398981 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні