Постанова

від 17.10.2024 по справі 640/11804/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11804/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дудін С.О.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗТРАНС» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЗТРАНС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ДІЗТРАНС») звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідачі, ГУ ДПС у місті Києві, ДПС України) в якому просило:

1) визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві в особі комісії, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- №7010939/40006783 від 06.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №43 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- №7001858/40006783 від 05.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 16.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- №7010941/40006783 від 06.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 30.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7001860/40006783 від 05.07.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 30.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ «ДІЗТРАНС»:

- № 43 від 16.07.2021 року,

- № 44 від 16.07.2021 року,

- № 45 від 30.07.2021 року,

- № 46 від 30.07.2021 року - датою їх подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДІЗТРАНС» 11.09.2015 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ДІЗТРАНС» проводить наступні види господарської діяльності:

код КВЕД 2010: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

30.06.2021 між ТОВ «ДІЗТРАНС» (Експедитор, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пейпер Транс» (Клієнт, Замовник)) було укладено договір транспортного експедирування №18-06/21, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення доставки вантажів (надалі «Вантаж») автомобільним транспортом по території України згідно заявок Клієнта (надалі «Заявка») в усній формі. Маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються окремо шляхом переговорів.

Пунктами 2.1.-2.3 даного Договору визначено порядок виконання договору, де зазначено, що послуги надаються на підставі усних замовлень, в яких узгоджуються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення та ін. умови.

Після узгодження Заявки Експедитор повідомляє Клієнту про можливість або неможливість виконання перевезення. У випадку її ухвалення, Експедитор підтверджує Заявку на перевезення та повідомляє про це Клієнту.

Заявки можуть надаватись Клієнтом в усній формі або з використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку не пізніше ніж за 12 (дванадцять) годин до моменту завантаження.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами за умови належного та в повному обсязі виконання договірних зобов`язань, згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) Клієнта, який узгоджується сторонами та є невід`ємною частиною даного Договору. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Клієнт сплачує за надані послуги на умовах відстрочки платежу 60 (шістдесят) банківських днів з дати подання Клієнту оригіналів актів виконаних робіт. Перелік необхідних для оплати документів може бути розширений сторонами. У випадку неякісного або не в повному обсязі виконаних Експедитором зобов`язань по даному Договору та кожної окремої Заявки, Експедитор повинен автоматично зменшити суму рахунку, який виставляє за дане перевезення. на суму штрафних санкцій, зазначених в Розділі 5 даного Договору (пункт 4.2 Договору).

З метою виконання умов вказаного договору, 29.06.2021 ТОВ «ДІЗТРАНС» укладено з ТОВ «ФОРТУНА НР» Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №ОА10/06-21 та Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №ОА11/06-21 та підписано Акти приймання-передачі до вказаних договорів.

На підтвердження факту надання позивачем транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Пейпер Транс» до матеріалів справи надано наступні документи: рахунки на оплату №605 від 05.07.2021, №606 від 06.07.2021, №614 від 16.07.2021, 3613 від 15.07.2021, №612 від 14.07.2021, №611 від 13.07.2021, №610 від 12.07.2021, №609 від 09.07.2021, №608 від 08.07.2021№607 від 07.07.2021, № 604 від 02.07.2021, №603 від 01.07.2021 на загальну суму 884 033,00 грн.; акти надання послуг №619 від 16.07.2021, №618 від 15.07.2021, №617 від 14.07.2021, №616 від 13.07.2021, №№615 від 12.07.2021, №614 від 09.07.2021, №613 від 08.07.2021, №612 від 07.07.2021, №611 від 06.07.2021, №610 від 05.07.2021, №609 від 02.07.2021, №608 від 01.07.2021 на загальну суму 884 033,00 грн.; товарно-транспортні накладні, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як вбачається з платіжного доручення № 1000 від 12.01.2022 ТОВ «Пейпер Транс» перерахувало на рахунок позивача кошти за надані транспортні послуги по Договору № 18-06/21 від 30.06.2021 у розмірі 884 033,00 грн.

На виконання вимог податкового законодавства, ТОВ «ДІЗТРАНС» було складено податкову накладну від №43 від 16.07.2021 на суму 884 033,00 (у т.ч. ПДВ 147 338,83 грн.), яка 13.08.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 13.08.2021.

Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №43 від 16.07.2021 відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 16.07.2021 №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Окрім того, позивач надав до матеріалів справи на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «Пейпер Транс» такі первинні документи: рахунки на оплату №636 від 30.07.2021, №№635 від 29.07.2021, №634 від 28.07.2021, №633 від 27.07.2021, 3632 від 26.07.2021, №631 від 23.07.2021, №630 від 22.07.2021, №629 від 21.07.2021, №628 від 20.07.2021, №627 від 19.07.2021 на загальну суму 741 193,00 грн., акти надання послуг №632 від 19.07.2021, №641 від 30.07.2021, №633 від 20.07.2021, №634 від 21.07.2021, №635 від 22.07.2021, №636 від 23.07.2021, №637 від 26.07.2021, №638 від 27.07.2021, №640 від 29.07.2021, №639 від 28.07.2021 на загальну суму 741 193,00 грн., товарно-транспортні накладні за відповідний період, платіжне доручення № 1001 від 12.01.2022 на суму 741 193,00 грн.

За результатами вказаної фінансово-господарської операції позивачем було складено податкову накладну від №45 від 30.07.2021 на суму 741 193,00 грн. (у т.ч. ПДВ 123 532,17 грн.), яка 13.08.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 13.08.2021.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №45 від 30.07.2021 відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 30.07.2021 №45 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Також, з матеріалів справи вбачається, що 05.05.2021 між ТОВ «ДІЗТРАНС» (Експедитор, Виконавець) та ТОВ «ПРОФІТ ПЛЮС КОРПОРЕЙШН» (Клієнт, Замовник) було укладено договір транспортного експедирування №3/05-21, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення доставки вантажів (надалі «Вантаж») автомобільним транспортом по території України згідно заявок Клієнта (надалі «Заявка») в усній формі. Маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються окремо шляхом переговорів.

Пунктами 2.1.-2.3 даного Договору визначено порядок виконання договору, де зазначено, що послуги надаються на підставі усних замовлень, в яких узгоджуються характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість транспортних засобів, вартість послуг, інструкція з кріплення та ін. умови.

Після узгодження Заявки Експедитор повідомляє Клієнту про можливість або неможливість виконання перевезення. У випадку її ухвалення, Експедитор підтверджує Заявку на перевезення та повідомляє про це Клієнту.

Заявки можуть надаватись Клієнтом в усній формі або з використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку не пізніше ніж за 12 (дванадцять) годин до моменту завантаження.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами за умови належного та в повному обсязі виконання договірних зобов`язань, згідно Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) Клієнта, який узгоджується сторонами та є невід`ємною частиною даного Договору. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Клієнт сплачує за надані послуги на умовах відстрочки платежу 60 (шістдесят) банківських днів з дати подання Клієнту оригіналів актів виконаних робіт. Перелік необхідних для оплати документів може бути розширений сторонами. У випадку неякісного або не в повному обсязі виконаних Експедитором зобов`язань по даному Договору та кожної окремої Заявки, Експедитор повинен автоматично зменшити суму рахунку, який виставляє за дане перевезення. на суму штрафних санкцій, зазначених в Розділі 5 даного Договору (пункт 4.2 Договору).

З метою виконання умов вказаного договору, 29.06.2021 ТОВ «ДІЗТРАНС» укладено з ТОВ «ФОРТУНА НР» Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №ОА7/06-21, Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №ОА8/06-21 та Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №ОА9/06-21 та підписано Акти приймання-передачі до вказаних договорів.

На підтвердження факту надання позивачем транспортно-експедиторських послуг ТОВ «ПРОФІТ ПЛЮС КОРПОРЕЙШН» до матеріалів справи надано наступні документи: рахунки на оплату №615 від 01.07.2021, № 616 від 02.07.2021, №617 від 05.07.2021, №618 від 06.07.2021, №619 від 07.07.2021, №620 від 08.07.2021, №621 від 09.07.2021, №622 від 12.07.2021, №623 від 13.07.2021, №624 від 14.07.2021, №625 від 15.07.2021, №626 від 16.07.2021 на загальну суму 898 202,00 грн.; акти надання послуг №620 від 01.07.2021, №621 від 02.07.2021, №622 від 05.07.2021, №623 від 06.07.2021, №624 від 07.07.2021, №625 від 08.07.2021, №626 від 09.07.2021, №627 від 12.07.2021, №628 від 13.07.2021, №629 від 14.07.2021, №630 від 15.07.2021, №631від 16.07.2021 на загальну суму 898 202,00 грн.; товарно-транспортні накладні, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як вбачається з платіжного доручення № 87 від 12.01.2022 ТОВ «ПРОФІТ ПЛЮС КОРПОРЕЙШН» перерахувало на рахунок позивача кошти за надані транспортні послуги по Договору № 3/05-21 від 05.05.2021 у розмірі 898 202,00 грн.

На виконання вимог податкового законодавства, ТОВ «ДІЗТРАНС» було складено податкову накладну від №44 від 16.07.2021 на суму 898 202,00 (у т.ч. ПДВ 149 700,33 грн.), яка 13.08.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 13.08.2021.

Так, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №44 від 16.07.2021 відповідачем вказано наступне: «реєстрація ПН/РК від 16.07.2021 №44 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Окрім того, позивач надав до матеріалів справи на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг ТОВ «ПРОФІТ ПЛЮС КОРПОРЕЙШН» наступні первинні документи: рахунки на оплату №639 від 21.07.2021, №638 від 20.07.2021, №637 від 19.07.2021, №646 від 30.07.2021, №645 від 29.07.2021, №644 від 28.07.2021, № 643 від 27.07.2021, №642 від 26.07.2021, №641 від 23.07.2021, №640 від 22.07.2021 на загальну суму 743 885,00 грн., акти надання послуг №651 від 30.07.2021, №650 від 29.07.2021, №649 від 28.07.2021, №648 від 27.07.2021, №647 від 26.07.2021, №646 від 23.07.2021, №645 від 22.07.2021, №644 від 21.07.2021, №643 від 20.07.2021, №642 від 19.07.2021 на загальну суму 743 885,00 грн., товарно-транспортні накладні за відповідний період, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, платіжне доручення № 86 від 12.01.2022 на суму 743 885,00 грн.

За результатами вказаної фінансово-господарської операції позивач склав податкову накладну від №46 від 30.07.2021 на суму 743 885,00 грн. (у т.ч. ПДВ 123 980,83 грн.), яка 13.08.2021 направлена електронними засобами зв`язку до ДПС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція №1 від 13.08.2021.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №46 від 30.07.2021 відповідачем вказано таке: «реєстрація ПН/РК від 30.07.2021 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.06.2022 направив до контролюючого органу письмові пояснення з додатковими документами довільного формату, відносно податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Однак, комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті наступні рішення (далі по тексту - оскаржувані рішення):

- №7010939/40006783 від 06.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №43 від 16.07.2021;

- №7001858/40006783 від 05.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №44 від 16.07.2021;

- №7010941/40006783 від 06.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №45 від 30.07.2021;

- №7001860/40006783 від 05.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №46 від 30.07.2021.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про ненадання платником податку копій:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття оскаржуваних рішень, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення разом з первинними документами з врахуванням зауважень Комісією Головного управління ДПС у м. Києві.

За результатами розгляду скарг позивача, ДПС України прийнято рішення №22798/40006783/2, №22800/40006783/2, №22799/40006783/2 та №22797/40006783/2 від 14.07.2022, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення №7010939/40006783 від 06.07.2022, № 7001858/40006783 від 05.07.2022, № 7010941/40006783 від 06.07.2022 та № 7001860/40006783 від 05.07.2022 - без змін.

В якості підстави для прийняття Державною податковою службою України вказаних рішень зазначено про ненадання платником податку копій первинний документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача та, як наслідок, протиправно прийнято оскаржувані рішення про відмову в їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями п. 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п. 201.10 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями Порядку № 1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Як вже зазначалося, контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення №7010939/40006783 від 06.07.2022, №7001858/40006783 від 05.07.2022, №7010941/40006783 від 06.07.2022 та №7001860/40006783 від 05.07.2022, відповідно до яких в реєстрації податкових накладних № 43 від 16.07.2021 року, № 44 від 16.07.2021 року, № 45 від 30.07.2021 року та №46 від 30.07.2021 року відмовлено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі №560/435/19 (ЄДРСР 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

У свою чергу, відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах №620/3556/18 (ЄДРСР 81857391), №815/2791/18 (ЄДРСР 81858145), від 14.05.2019 у справі №817/1356/18 (ЄДРСР 81727808), від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18 (ЄДРСР 81366622).

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі №816/2183/18 (ЄДРСР 85574619).

Отже, в даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржуване рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної позивача є необґрунтованим та незаконними, а отже, його було правомірно скасовано судом першої інстанції.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача № 43 від 16.07.2021 року, № 44 від 16.07.2021 року, № 45 від 30.07.2021 року та №46 від 30.07.2021 року і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірні податкові накладні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року в справі № 300/148/19.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, колегія суддів апеляційної інстанції не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Враховуючи зазначене, суд дотримується позиції, яка викладена в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у м. Києві №7010939/40006783 від 06.07.2022, №7001858/40006783 від 05.07.2022, №7010941/40006783 від 06.07.2022 та №7001860/40006783 від 05.07.2022, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 43 від 16.07.2021 року, № 44 від 16.07.2021 року, № 45 від 30.07.2021 року та №46 від 30.07.2021, які подано ТОВ «ДІЗТРАНС», суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Протиправність рішень ГУ ДПС у м. Києві №7010939/40006783 від 06.07.2022, №7001858/40006783 від 05.07.2022, №7010941/40006783 від 06.07.2022 та №7001860/40006783 від 05.07.2022, відповідно до яких в реєстрації податкових накладних позивача № 43 від 16.07.2021 року, № 44 від 16.07.2021 року, № 45 від 30.07.2021 року та №46 від 30.07.2021 відмовлено, свідчить про наявність законних підстав для зобов`язання податкового органу зареєструвати вказані податкові накладні, яка подано ТОВ «ДІЗТРАНС».

У зв`язку з викладеним, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні позивача, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 17.10.2024 року