Постанова

від 17.10.2024 по справі 320/5240/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5240/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.,

суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №253390413 від 06.10.2022.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №253390413 від 06.10.2022, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт вказує, що камеральною перевіркою даних, задекларованих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТІ» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року встановлено порушення вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 155154,00 грн та завищення податкового кредиту на суму 24258,31 грн, тому відповідач правомірно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальностю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Позивач зазначає, що висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов`язання в декларації за березень 2022 року на суму 155154 грн не відповідають фактичним обставинам справи.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальностю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.09.2021, номер запису - 1000691070011030425.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, номер запису у реєстрі платників ПДВ - 200593868.

Позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року (від 19.07.2022 реєстраційний №9133034772) та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року.

Відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року платника ПДВ - ТОВ «ТД ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ».

За результатами перевірки складено акт від 01.09.2022 №21807/Ж5/26-15-04-15-18/38799405, яким встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в декларації з ПДВ за березень 2022 року на 179412,00 грн.

До такого висновку посадова особа відповідача дійшла у зв`язку із тим, що позивачем задекларовано податкові зобов`язання (рядок 1.1) у розмірі 1519092,00 грн, а за даними ЄРПН, ТОВ «ТД ЕНЕРГОСТРОЙНВЕСТ» зареєстровано податкові накладні, виписані у березні 2022 року на загальну суму ПДВ 1674246,00 грн. Відхилення становить 155154,00 грн. Також встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 977556,00 грн, у тому числі за рахунок податкової(их) накладної(их), зареєстрованої(их) постачальником(ками) з порушенням граничних термінів реєстрації на суму ПДВ 24258,31 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №253390413 від 06.10.2022, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 179412,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням №253390413 від 06.10.2022, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві під час складання акту камеральної перевірки використало дані Єдиного реєстру податкових накладних у період з 02.08.2022 по 22.08.2022 щодо зареєстрованих позивачем податкових накладних, які не були включені ТОВ «ТД «Енергостройінвест» до уточнюючого розрахунку, поданого контролюючому органу 21.07.2022, тому відсутні підстави стверджувати про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 155154,00 грн за березень 2022 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 21.07.2022.

Також суд першої інстанції зазначив, що податкові накладні ТОВ «УКРКОЛОРХІМ» та ТОВ «Дім Констракшн» підпадають під дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та є зареєстрованими із дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних, що у сукупності з положеннями пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України свідчить про наявність правових підстав для включення ТОВ «ТД «Енергостройінвест» до складу податкового кредиту суми ПДВ 24258,31 грн.

Отже, суд першої інстанції визнав безпідставними висновки ГУ ДПС у м. Києві про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму 155154,00 грн та завищення податкового кредиту на суму 24258,31 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Предметом позовних вимог у цій справі є скасування податкового повідомлення рішення, яке прийнято відповідачем внаслідок порушення позивачем положень пункту 187.1 статті 187 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в декларації з ПДВ за березень 2022 року на 179412,00 грн.

Так, згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Разом з цим, пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В силу вимог пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Між тим, пунктом 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 19.07.2022 ТОВ «ТД «Енергостройінвест» подано контролюючому органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року, яка прийнята ГУ ДПС у м. Києві 19.07.2022, що підтверджується квитанцією №9133034772 від 19.07.2022.

У подальшому, 21.07.2022 позивачем подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року.

До уточнюючого розрахунку ТОВ «ТД «Енергостройінвест» подано також Додаток №1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит, з урахуванням його коригування (Д1).

Окрім цього позивачем подано до контролюючого органу Додаток №2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

Вказана податкова звітність прийнята контролюючим органом.

У графі 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення на митну території України» колонка А уточнюючого розрахунку ТОВ «ТД «Енергостройінвест» вказано суму 7595462,00 грн, у колонці Б - 1519092,00 грн.

У графі 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду уточнюючого розрахунку визначено позивачем суму 1418671,00 грн.

У графі 20 уточнюючого розрахунку «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації відображена позивачем у розмірі 1418671,00 грн.

Аналогічні відомості в частині суми від`ємного значення відображено ТОВ «ТД «Енергостройінвест» в Додатку Д2.

Як свідчить зміст акту перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем задекларовано суми ПДВ у розмірі 1519092,00 грн, проте за даними ЄРПН ТОВ «ТД «Енергостройінвест» зареєстровано податкових накладних, виписаних у березні 2022 року на загальну суму ПДВ 1674246,00 грн, відхилення становить 155154,00 грн.

У зв`язку із наведеним відповідачем сформовано висновок про те, що вказане порушення призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 155154,00 грн.

Водночас, як правильно встановив суд першої інстанції, відповідач, стверджуючи про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість у звітний період - березень 2022 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, врахував податкові накладні, які були зареєстровані платником податків - ТОВ «ТД «Енергостройінвест» після 21.07.2022 (дати подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у м. Києві під час складання акту камеральної перевірки від 01.09.2022 №21807/Ж5/26-15-04-15-18/38799405 використало дані Єдиного реєстру податкових накладних у період з 02.08.2022 по 22.08.2022 щодо зареєстрованих позивачем податкових накладних, які не були включені ТОВ «ТД «Енергостройінвест» до уточнюючого розрахунку, поданого контролюючому органу 21.07.2022. Тому, відсутні підстави стверджувати про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 155154,00 грн за березень 2022 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 21.07.2022.

Щодо висновків контролюючого органу у частині формування ТОВ «ТД «Енергостройінвест» податкового кредиту на суму ПДВ 24258,31 грн по податковим накладним, які зареєстровані постачальником із порушенням граничних строків реєстрації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно із пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).

Отже, за умови реєстрації платниками податків податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX у період до 15.07.2022 звільняються від відповідальності за таку несвоєчасну реєстрацію.

Тобто, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Разом з цим, законодавцем встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту позивачем включено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «УКРКОЛОРХІМ» та ТОВ «Дім Констракшн» за рахунок податкових накладних постачальників із порушенням терміну реєстрації в ЄРПН.

Порушення строків реєстрації податкових накладних стосується, зокрема: податкових накладних №№ 77,78 від 01.03.2022, виписаних та зареєстрованих ТОВ «УКРКОЛОРХІМ» 15.07.2022, та податкової накладної №4 від 07.03.2022, виписаної та зареєстрованої ТОВ «Дім Констракшн» 15.07.2022.

Тож, наведені податкові накладні зареєстровані постачальниками позивача 15.07.2022.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що податкові накладні ТОВ «УКРКОЛОРХІМ» та ТОВ «Дім Констракшн» підпадають під дію абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та є зареєстрованими із дотриманням спеціальних строків реєстрації щодо таких податкових накладних, що у сукупності з положеннями пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України свідчить про наявність правових підстав для включення ТОВ «ТД «Енергостройінвест» до складу податкового кредиту суми ПДВ 24258,31 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що висновки ГУ ДПС у м. Києві про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму 155154,00 грн та завищення податкового кредиту на суму 24258,31 грн, є безпідставними, тому ухвалене контролюючим органом спірне податкове повідомлення-рішення на підставі вказаних висновків податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

В.П. Мельничук