Ухвала

від 16.10.2024 по справі 303/5199/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5199/24

2-о/303/283/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., присяжних: Росола І.І., Меденцій М.А., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Івановецької сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.07.2024 відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Справа призначалась до судового розгляду 06.08.2024, 19.09.2024, 16.10.2024.

Для забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч.2 ст.2 ЦПК України заявник ОСОБА_1 про розгляд справи 19.09.2024, 16.10.2024 повідомлявся засобами поштового зв`язку за адресою, яка вказана у заяві, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

Таким чином, заявник належним чином повідомлений про судові засідання.

З матеріалів справи вбачається, що заявник - ОСОБА_1 у судові засідання 19.09.2024, 16.10.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. (ч. 1ст. 44 ЦПК України).

Законом передбачено баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Teuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява N 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі N 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі N 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі N 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі N 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі N 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі N 522/22303/14-ц, від 07 грудня 2020 року у справі N 686/31597/19, від 19 квітня 2021 року у справі N 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі N 675/1561/19, від 18 січня 2022 року у справі N 369/3184/19.

Відповідно до ч.9ст.10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Беручи до уваги, що ЦПК України передбачена можливість залишення без розгляду тільки позову у разі повторної неявки позивача в судове засідання, суд вважає можливим залишити заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, застосувавши закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), оскільки спірні відносини не врегульовані діючим законом.

Таким чином, судом встановлено, що належним чином повідомлений заявник повторно не з`явився у судове засідання, заяву про розгляд справи без його участі не подав, тому заява підлягає залишенню без розгляду у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 223, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Івановецької сільської ради - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Полянчук Б.І.

Присяжні: Росола І.І.

Меденцій М.А.