Рішення

від 02.10.2024 по справі 477/985/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/985/24

Провадження №2/477/861/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

з секретарем Свєтлаковою А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Миколаївської області, третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Машкова Світлана Михайлівна про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним дідом ОСОБА_1 . Визнати право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку (кадастровий номер: 4823355300:03:000:0378) для ведення товарного сільського господарського виробництва, що є приватною власністю померлого, а належала йому на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серія ІІ-МК № 11944, що виданий 20.03.2001 року на підставі рішення 14 сесії 23 скликання Воскресенської селищної Ради народних депутатів від 17.02.2001 року без номера, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 1891.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві помер її рідний дід ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки (кадастровий номер: 4823355300:03:000:0378), що є приватною власністю померлого. 26 липня 2010 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Машкової С. М. для подання заяви про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вона не змогла надати документи, які б підтверджували, що вона є онукою спадкодавця, через розбіжність в написанні прізвища.

Ухвалою суду від 29.04.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.08.2024, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.

Від Воскресенської селищної ради Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, в порядку встановленому ст. 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомила.

Згідно вимог ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідност. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.2Постанови ПленумуВерховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав позивача.

Положеннямистатті 1216 Цивільного кодексу Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1ст. 1221 цього Кодексу, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ізст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності зст. 1262 Цивільного кодексу України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.

За приписами ч. 1ст. 1266 Цивільного кодексу України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер: 4823355300:03:000:0378) належала на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту від 20.03.2001 року, ІІ-МК 011944.

ОСОБА_2 , помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на земельну ділянку (кадастровий номер: 4823355300:03:000:0378).

26 липня 2010 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Машкової С. М. для подання заяви про прийняття спадщини.

26 липня 2010 року заведено спадкову справу № 19/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Машкової С. М. від 26 лютого 2011 року № 66/02-14, ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки доньки померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилися на користь позивачки. Але ОСОБА_1 не змогла надати документів, які б підтверджували, що вона є онукою спадкодавця. Нею були подані документи з яких вбачається, що дівоче прізвище її матері було « ОСОБА_5 », свідоцтво про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В свідоцтві про народження ОСОБА_6 в графі батько є запис: « ОСОБА_2 ». А для підтвердження факту смерті спадкодавця, ОСОБА_1 було надано свідоцтво про смерть « ОСОБА_2 ». Крім того, ОСОБА_1 не було надано документів, які б підтверджували зміну її дівочого прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , вбачається, що батьками ОСОБА_1 (на російській мові) є ОСОБА_7 (на російській мові) та ОСОБА_4 (на російській мові).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

З копії свідоцтва про народження матері позивачки, вбачається, що її дівоче прізвище було « ОСОБА_10 » (на російській мові), в графі батько зазначено спадкодавця « ОСОБА_10 » ОСОБА_11 (на російській мові) та мати « ОСОБА_12 .

З копії свідоцтва про одруження НОМЕР_3 , вбачається, що мати позивачки змінила прізвище з « ОСОБА_5 » (на російській мові) на « ОСОБА_13 » (на російській мові).

З свідоцтва про одруження ІІІ НОМЕР_4 від 16.03.1962 року, вбачається, що прізвище спадкодавця на російській мові зазначено, як « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер « ОСОБА_14 » (українською мовою).

Відповідно до копії рішення Міського суду Жовтневого району Миколаївської області від 27 березня 2002 року, « ОСОБА_15 обратился в суд с заявлением в котором просит установить факт принадлежности ему документов на основании которых ему была назначена пенсия, мотивируя тем, что Воскресенским сельским Советом Жовтневого района при оформлении в 1972 году документов на право получения пенсии была указана ошибочно его фамилия как «Круцило», хотя согласно свидетельства о рождении и паспорта настоящая фамилия « ОСОБА_5 »» (на російській мові). Судом вирішено «установить, что документы на право получения пенсии, назначеной ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уроженцу с. Суворовка, Ново-Одесского района Николаевской области» (на російській мові).

З копії заповіту ААН № 623894, вбачається, що ОСОБА_2 , на випадок його смерті, зробив таке розпорядження: належну йому земельну частку /пай/, що знаходиться в КСП «Шлях до нового життя», розміром 5,85 в умовних кадастрових гектарах, заповідає своїй онучці ОСОБА_1 .

Отже, досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності підтверджують факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем, відповідно вимога щодо встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Так, відповідно дост. 4 ЦПК України, захисту в судовому порядку підлягають лише порушені, невизнані та оспорюванні права та інтереси. В даній справі судом встановлено, що нотаріус, до функцій якого віднесено видача свідоцтв про право на спадщину, відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину лише у зв`язку з відсутністю факту родинних відносин.

Порушене право в даному випадку відновлюється шляхом встановлення факту родинних відносин. Відповідно, у разі набрання вказаним рішенням суду законної сили, позивач має право звернутися до нотаріуса з вказаним рішенням суду та оформити право на спадщину у визначеному законом порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , є передчасними, оскільки після встановлення факту родинних відносин між нею та спадкодавцем, у позивача відсутні перешкоди для оформлення спадкових прав в позасудовому порядку.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляв та таких вимог не заявляв і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст.4,12,89,259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Миколаївської області, третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Машкова Світлана Михайлівна про визнання права власності у порядку спадкування, задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідним дідом ОСОБА_1 .

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ;

відповідач - Воскресенська селищна рада Миколаївської області, адреса: 57210, Миколаївська область, Миколаївський р-н, с. Воскресенське, вул. Соборна, 86; ЄДРПОУ 04376682;

третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Машкова Світлана Михайлівна, адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 24;

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2024 року.

Суддя А. А. Саукова