Постанова

від 17.10.2024 по справі 260/10402/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 рокуСправа № 260/10402/23 пров. № А/857/3570/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Управління міського господарства Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Управління міського господарства Мукачівської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (суддя Дору Ю.Ю., м.Ужгород) -

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2023 року Управління міського господарства Мукачівської міської ради (далі Управління, Міська рада відповідно) звернулося до суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі Офіс, Управління Офісу, Держаудитслужба відповідно) в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок від 17.11.2023 №361 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-31-008019-а (далі Висновок).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції розглянув вказаний позов з інших підстав, відмінних від тих, з якими звертався позивач у справі. Управління у заявленому позові не аналізувало констатуючу частину Висновку і не зверталось з цієї підстави до суду, а зверталось саме з підстав порушення відповідачем порядку здійснення моніторингу закупівель та не відповідності оскаржуваного Висновку Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності будь-яких наслідків зобов`язального характеру для позивача, суд не вбачає підстав для висновку про можливість поновлення прав позивача в заявлений ним спосіб.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що відповідно до наказу Управління Офісу від 27.10.2023 № 63-з «Про початок моніторингу процедур закупівель», відділом контролю у сфері закупівель розпочато проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UA-2023-07-31-008019-а.

Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані закупівель, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, дотримання порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції від 11.07.2023) (далі - Особливості), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності надання відповіді на звернення з вимогою про усунення порушення, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації, документів у випадках, передбачених законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік Управління, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи Замовника від 31.07.2023 № б/н, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій від 08.08.2023, зверненні з вимогою про усунення порушення від 03.08.2023 за номером UA-2023-07-3l-008019-a.bl, відповідь Замовника від 04.08.2023, тендерну пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (далі - TOB), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.08.2023, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 11.08.2023, договір від 22.08.2023 № 181-17-11, додаткову угоду від 30.10.2023 № 1, повідомлення про внесення змін від 01.11.2023, пояснення та документи від 31.10.2023, 10.11.2023 та 14.11.2023 отримані від Замовника через електронний кабінет Держаудитслужби в електронній системі закупівель, звіт про виконання договору про закупівлю.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

За результатами аналізу питання відповідності оголошення про проведення відкритих торгів та вимог тендерної документації вимогам Закону урахуванням Особливостей встановлено порушенні вимог абзацу третього частини першої статті 25 Закону.

За результатами аналізу питання своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення встановлено порушення пункту 10 частини першої статті 10 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані закупівель, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності надання відповіді на | звернення з вимогою про усунення порушення, відповідності умов договору про закупівлю умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації, документів у випадках, передбачених законом порушень не встановлено.

В оскаржуваному Висновку викладено лише виявлені під час моніторингу порушення, однак в так званій резолютивній частині, щодо способу усунення цих порушень, нічого не вказано, тобто вказана графа є пустою і відповідач у Висновку жодним чином не зобов`язував позивача усувати виявлені під час моніторингу порушення.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон №922-VIII, пунктом 11 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано положеннями статті 8 Закону №922-VIII. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, в тому числі, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (пункти 4, 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII).

При цьому, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

В свою чергу, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом, він повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частинами восьмою, одинадцятою статті 8 Закону №922-VIII установлено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених згаданим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій згаданій статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Наведене дає підстави для висновку про те, що вимоги, визначені у висновку органу державного фінансового контролю, є обов`язковими до виконання замовником. Невиконання цих вимог є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Проте у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, останній має право оскаржити його до суду.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241; далі - Порядок №552).

У розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель констатуюча частина висновку має містити опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 3 розділу ІІІ Порядку №552 також зазначається, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 №2526-ІХ) постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Так, Постановою №1178 затверджено Особливості.

Зазначений моніторинг проведено на підставі наказу Управління Офісу від 27.10.2023 №63-з, предмет закупівлі «поточний ремонт проїзної частини по вул. Токаря Михайла в м. Мукачево з очікуваною вартістю 6 948 306 грн».

Підставою здійснення моніторингу зазначено виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Аналізом інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель відповідачем було виявлено, що учасником TOB завантажено довідку про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть Залучені до виконання робіт (файл 57 «Працівники (2)pdf»). Згідно довідки головним інженером визначено ОСОБА_1 , який має вищу освіту та загальний стаж роботи у дорожньому господарству 13 років. Разом з тим, у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі TOB не надано відповідний диплом, який документально підтверджує наявність у головного інженера вищої або неповної вищої освіти з кваліфікацією «будівельник», «інженер-будівельник» тощо за спеціальністю пов`язаною з будівництвом, експлуатаційним утримання і ремонтом автомобільних доріг, тощо, чим не дотримано вимоги підпункту 1.2.1 розділу 1.2 Додатку 2 до тендерної документації.

Разом з тим, встановлено, що учасником ТОВ у складі своєї тендерної пропозиції було надано довідку про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт/надання послуг, копії дипломів працівників та копії наказів. Згідно вказаної довідки (файл 57 «Працівники») встановлено, що начальник дільниці ОСОБА_2 , який має повну вищу освіту за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми» та здобув кваліфікацію інженер-будівельник було надані учасником підтверджуючі копії документів ( файл 58 Накази працівників ч.2). Таким чином, у замовника були підстави вважати, що ОСОБА_2 має освіту відповідного напряму та стаж роботи, які відповідають кваліфікаційним вимогам головного інженера або іншої особи, яка здійснює технічне керівництво діяльністю будівельної організації. З наведеного слідує, що Учасником підтверджено наявність у нього окрім інших працівників, головного інженера або іншої особи, яка здійснює технічне керівництво діяльністю будівельної організації, надано необхідні документи, тому у замовника не було підстав вважати, що тендерна пропозиція ТОВ не відповідає кваліфікаційним вимогам Тендерної документації в цій частині.

Відтак, є вірними висновки суду першої інстанції про відсутність встановлених порушень абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Водночас, відповідно до абзацу третього частини першої статті 25 Закону №922-VIII, розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

З матеріалів справи видно, що замовником під час проведення закупівлі послуг з поточного ремонту в оголошенні про проведення відкритих торгів та в тендерній документації зазначено вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в розмірі 210000 грн, що перевищує 3% очікуваної вартості закупівлі послуг 6948306 грн.

Не зважаючи на те, що за наслідками виконання договору про закупівлю надані послуги становили 6634537,03 грн (в тому числі ПДВ 1105756,17 грн) виставлена вимога щодо надання забезпечення тендерної пропозиції в розмірі 210000 грн, на час її оголошення/оприлюднення перевищувала 3% очікуваної вартості закупівлі послуг.

Відтак, відповідач дійшов правильного висновку щодо порушення вимог абзацу третього частини першої статті 25 Закону №922-VIII.

Щодо встановлених порушень вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII, то аналізом інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель виявлено, що Замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель додаток до Договору, а саме: дефектний акт (додаток 6), який згідно пункту 12.1 «Додатки до договору» є невід`ємною частиною договору

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

При цьому, позивачем і це ним не заперечується, не надано суду доказів оприлюднення Замовником в електронній системі закупівель додатку до Договору - дефектний акт (додаток 6), який згідно пункту 12.1 «Додатки до договору» є невід`ємною частиною договору, доказів поважності причин невчасної публікації додатку до Договору також суду не надано, відтак, відповідач у оскаржуваному висновку дійшов правильного висновку про порушення приписів вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII.

Щодо посилань позивача на невідповідність пункту 3 Висновку, оскільки оскаржуваний Висновок у частині зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель не містить змісту щодо такого усунення виявлених порушень, то слід зазначити наступне.

Так, Верховний Суд у постановах від 30.11.2023 у справі №160/20791/22 та у справі №160/20811/22 вже вирішував питання щодо правомірності зобов`язальної частини висновку, згідно з якою замовника процедури закупівлі було зобов`язано вжити заходів, направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Верховний Суд у цих постановах вказав, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель. Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. Між тим, Суд зауважив, що спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом 922-VIII, ні Порядком №552.

Виходячи з цього Верховний Суд виснував, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень. Попри це, Верховний Суд наголосив, що визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

З матеріалів справи видно, що станом на дату завершення моніторингу (17.11.2023) замовник оприлюднив в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю (30.10.2023) відповідно станом на дату формування висновку у відповідача було відсутнє право на виставлення зобов`язання замовнику щодо усунення порушень у сфері публічних закупівель.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірний Висновок жодним чином не порушує прав та інтересів позивача, не створюють необґрунтованих або протиправних обов`язків.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом.

Зважаючи на те, що виявлені в ході моніторингу процедури закупівлі №UA -2023-07-31-008019-а, порушення не потягли за собою жодних негативних наслідків для замовника та виконавця процедури закупівлі, а також те, що договір закупівлі був виконаний до завершення моніторингу процедури закупівлі, апеляційний суд визнає, що відсутність у Висновку зобов`язального характеру вимоги для позивача щодо усунення порушення процедури закупівлі, не створює для останнього певних негативних наслідків порушення його прав за захистом яких він звернувся до суду із цим позовом.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 826/11649/17.

Однак, у даному випадку, за відсутності будь-яких наслідків зобов`язального характеру для позивача, суд не вбачає підстав для висновку про можливість поновлення прав позивача в заявлений ним спосіб, що є додатковою підставою для відмови в позові.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління міського господарства Мукачівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич