Постанова

від 16.10.2024 по справі 460/2094/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/2094/24 пров. № А/857/9232/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Кузьмича С.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року (головуючий суддя: Дуляницька С.М., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ», 27.02.2024 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 10139174/37246107 від 12.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ» податкову накладну № 5 від 17.11.2023 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що у відповідності до норм податкового законодавства позивачем складено податкову накладну, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. На виконання зазначених вимог позивач направив до контролюючого органу пояснення та копії документів, які підтверджують господарську операцію за відповідною податковою накладною. Крім того, на повідомлення податкового органу про необхідність надання додаткових пояснень та документів позивач надав додаткові пояснення та усі необхідні документи. Водночас, в реєстрації податкової накладної відмовлено з підстав не надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Позивач вважає рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації спірної податкової накладної протиправним, зазначає, що всі первинні документи щодо придбання товарів/послуг, транспортування, розрахункові документи та додаткові пояснення щодо господарської операції та наданих документів були надані ТОВ «ВЕЛНАТ» контролюючому органу.

Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, посилається на те, що саме лише зазначення про начебто відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 10139174/37246107 від 12.12.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Велнат» податкову накладну № 5 від 17.11.2023 днем її фактичного подання на реєстрацію

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велнат» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велнат» судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління ДПС у Рівненській області та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликався на те, що оскільки на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а тому контролюючий орган правомірно відмовив в реєстрації податкових накладних.

Позивач, 24.06.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити. Крім цього, просив стягнути на користь позивача 8000 грн витрат на правову допомогу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Велнат» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 03.09.2010, основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Рівненській області, є платником податку на додану вартість.

ТОВ «ВЕЛНАТ» (продавець) 25.10.2023 уклав з покупцем - ТОВ «ВІП-ТОЙС» (покупець) договір купівлі-продажу № ВЛ/25/10/2023 (далі - Договір), за умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупцю належні продавцеві на праві власності товари згідно замовлення (п. 1. Договору), за цінами, визначеними у рахунках та видаткових накладних на кожну окрему партію товару (п. 2 Договору). Пунктом 8 Договору сторонами було визначено, що покупець зобов`язується самостійно забрати товар з місця зберігання Продавця.

ТОВ «ВЕЛНАТ» 17.11.2023 на виконання умов Договору поставив (передав у власність) вказаному покупцю товар за видатковою накладною № 30, а саме поліпропілен марки PP (Regranuluate) Natural на суму 2993760,00 грн. (у тому числі ПДВ 498960,00 грн). Товар було отримано представником покупця, який, як зазначає позивач, самостійно забрав вказаний товар транспортним засобом покупця, а саме вантажним автомобілем DAF XF 105.460 реєстраційний № НОМЕР_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними № 13/11-23 від 17.11.2023 та № 14/11-23 від 17.11.2023. Завантаження товару на вказаний транспортний засіб здійснювалося силами та засобами покупця (ТОВ «ВІП-ТОЙС»), який здійснив їх використавши свої автонавантажувач та гідравлічні візки і залучивши до цього своїх працівників. У процесі приймання-передачі товару покупець не виявив до його кількості та якості жодних зауважень, що засвідчує належне виконання продавцем його договірних зобов`язань.

За фактом настання першої події «поставки товару» позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 5 від 17.11.2023 на загальну суму 2993760,00 грн, в тому числі ПДВ 498960,00 грн.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 24.11.2023 № 9319157884, в якій містилась інформація про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), реєстрація податкової накладної від 17.11.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3905 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D»=6,5695%, «P»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем було підготовлено та надано податковому органу повідомлення № 3 від 04.12.2023 (реєстраційний № 9327804726) (а. с. 18-23) про надання пояснень та копій документів (в кількості 35 файлів) щодо вказаної податкової накладної, до якого було долучено як детальні письмові пояснення щодо господарської діяльності ТОВ «ВЕЛНАТ», так і щодо самої господарської операції, а також скановані документи на підтвердження суті господарської операції та правомірність дій позивача щодо реєстрації податкової накладної № 5 від 17.11.2023,

За наслідками розгляду документів відповідачем було надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення по реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10107265/37246107 від 07.12.2023 (а. с. 24-26), у якому податковий орган зазначив про необхідність надання наступної додаткової інформації: акти звірки з покупцем, платіжні доручення/банківські виписки за реалізований товар, акт наданих послуг оренди приміщення за листопад 2023 року, акти звірки з постачальником послуг оренди приміщення та транспортних послуг, документи щодо придбання гідравлічного візка, штабелера напівелектричного, ОСВ 228, заявка на перевезення товару виконана ФОП ОСОБА_1 .

Водночас, позивач разом з повідомленням про подання додаткових пояснень № 4 від 11.12.2023 (квитанція з реєстраційним № 9334222347) надав додаткові пояснення вих. № 5/12-2023 від 11.12.23 (а.с.27-30) у яких зазначив, що розрахунків за проданий товар на час подання пояснень здійснено не було, адже за умовами договору розрахунок має бути здійснено до 31.12.2024 (пункт 8 Договору). Крім того, разом з вказаними поясненнями було надано всі запитувані документи, а саме: акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ВІП-ТОЙС» за період з 01.11.23 по 08.12.23; акт звірки взаємних розрахунків з постачальником послуг оренди приміщення за період з 01.01.2023 по 30.11.2023; акт звірки взаємних розрахунків з перевізником ТОВ «Вікторія-Транс С» за період з 01.05.22 по 30.06.22; акт звірки взаємних розрахунків з перевізником ФОП ОСОБА_1 за червень 2022; накладну № 1 від 25.07.2016 (на придбання штабелера напівелектричного); банківську виписку, яка підтверджує оплату 27.10.2016. придбаного штабелера напівелектричного; оборотно-сальдову відомість по рах. 631, що підтверджує відображення в бухгалтерському обліку позивача операції з придбання штабелера напівелектричного; чек РРО № 64 від 24.02.2016, що підтверджує придбання позивачем у ТОВ «Епіцентр К» гідравлічного візка; оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за листопад 2023 (субрахунок «Товари на складі»); заявка № 1 від 07.06.22 на перевезення товару виконавцем ФОП ОСОБА_1 . Також повідомлено, що товар зі складу продавця покупець забирав самостійно власним вантажним автомобілем, про що надано ТТН у попередньому поясненні.

За наслідком розгляду поданих позивачем документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення № 10139174/37246107 від 12.12.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 17.11.2023 (а.с.31-32). У вказаному рішенні відповідач в якості підстави для прийняття вказаного рішення поставив відмітку про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, при цьому у розділі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи)» не зазначено жодної інформації та не вказано жодного документа, якого не було надано позивачем і ненадання якого вплинуло на можливість прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 17.11.23.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 10139174/37246107 від 12.12.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, з огляду на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції, та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 5 від 17.11.2023 були відсутні, а тому спірне рішення № 10139174/37246107 від 12.12.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 520 від 12.12.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216) (далі Порядок № 520), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

За правилами пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку № 520).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, однак такий перелік не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

При цьому, в залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку з зупиненням реєстрації спірних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем подано на розгляд комісії контролюючого органу пояснення та документи, щодо господарських операцій з ТОВ ВІП-ТОЙС», на підставі яких така накладна сформована.

Зокрема: договір купівлі-продажу № ВЛ/25/10/2023 від 25.10.2023 - на підтвердження факту наявності договірних відносин між ТОВ «Велнат» та ТОВ «ВІП-ТОЙС» та їх суті; видаткову накладну № 30 від 17.11.2023 на підтвердження факту настання першої події, у зв`язку із якою позивач в силу закону склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 5 від 17.11.23; довіреність № 35 від 17.11.2023 - на підтвердження наявності правомочностей на отримання товару у особи, яка отримала товар та підписала щодо цього відповідні документи; ТТН № 13/11-23 від 17.11.2023 - на підтвердження факту вивезення товару покупцем від продавця; ТТН № 14/11-23 від 17.11.2023 - на підтвердження факту вивезення товару покупцем від продавця; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за листопад 2023р. з покупцем ТОВ «ВІП-ТОЙС» - на підтвердження факту відображення господарської операції у бухгалтерському обліку позивача; договір оренди нежитлового приміщення № 02/2020 від 01.10.2020 та акт прийому-передачі приміщення від 01.10.2020 - на підтвердження факту наявності у позивача в користуванні приміщень; договір оренди нежитлового приміщення № 01/10/2022 від 01.10.2022 - на підтвердження факту наявності у позивача в користуванні приміщень; акт прийому-передачі приміщення від 01.10.2022 - на підтвердження факту наявності у позивача в користуванні приміщень; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 173 від 30.09.2023 - на підтвердження факту отримання орендних послуг у відповідний період; платіжна інструкція № 148 від 13.09.2023 - на підтвердження факту сплати позивачем орендної плати; платіжна інструкція № 190 від 14.11.2023 - на підтвердження факту сплати позивачем орендної плати; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за вересень-листопад 2023 з ТОВ «ВІП-ТОЙС» - на підтвердження факту відображення господарської операції оренди у бухгалтерському обліку позивача; оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за травень 2022р. - на підтвердження наявності у позивача основних засобів, необхідних для транспортування товару по складу; контракт з MULTI POLYMERS BALDYGA SPOLRA JAWNA № 1/04 від 14.04.2022 - на підтвердження наявності у позивача договірних відносин з виробником та постачальником товару; МД UA204020/2022/012474 від 30.05.2022 - на підтвердження факту придбання позивачем та розмитнення товару; інвойс FS 61/PRO/05/2022 від 26.05.2022 - на підтвердження факту придбання позивачем товару; CMR №03/05/22 від 26.05.2022 - на підтвердження факту доставки товару в Україну від виробника; МД UA204020/2022/013926 від 13.06.2022 - на підтвердження факту придбання позивачем та розмитнення товару; Інвойс FS 21/PRO/06/2022 від 09.06.2022 - на підтвердження факту придбання позивачем товару; CMR №01/06/22 від 09.06.2022 - на підтвердження факту доставки товару в Україну від виробника; платіжна інструкція № 26 від 20.05.2022 - на підтвердження факту оплати позивачем товару; платіжна інструкція № 28 від 01.06.2022 - на підтвердження факту оплати позивачем товару; оборотно-сальдова відомість по рах.632 з MULTI POLYMERS BALDYGA SPOLRA JAWNA за травень-червень 2022 року - на підтвердження факту відображення господарської операції придбання товару у бухгалтерському обліку позивача; договір про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 6 від 23.05.2022 на підтвердження факту наявності договірних відносин з ТзОВ «Вікторія-Транс С»; заявка № 1 від 23.05.2022 - на підтвердження факту замовлення позивачем перевезення товару; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) з ТзОВ «Вікторія-Транс С» № 39 від 30.05.2022 - на підтвердження надання послуг перевезення товару до позивача; платіжна інструкція № 294 від 03.06.2022 - на підтвердження факту оплати позивачем послуг перевезення вантажу; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень-червень 2022 року - на підтвердження факту відображення позивачем у бухгалтерському обліку господарської операції з ТзОВ «Вікторія-Транс С»; договір про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 8 від 07.06.2022 - на підтвердження факту наявності договірних відносин з ФОП ОСОБА_1 ; заявка № 1 від 07.06.2022 - на підтвердження факту замовлення позивачем перевезення товару; акт прийому-передачі виконаних робіт від 13.06.2022 - на підтвердження надання послуг перевезення товару до позивача; платіжна інструкція № 314 від 27.06.2022 - на підтвердження факту оплати позивачем послуг перевезення вантажу; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за червень 2022 - на підтвердження факту відображення позивачем у бухгалтерському обліку господарської операції з ФОП ОСОБА_1 .

Однак, контролюючий орган оскаржуваними рішеннями відмовив у реєстрації наведених вище податкових накладних.

Так, відповідно до п. 9 та п. 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що наведеним нормативно-правовим актом визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано відповідачем, позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій.

Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Разом з тим, квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Тобто, предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 справа № 500/2237/20.

За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши подані документи, дійшов висновку, що позивачем надано необхідні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних, та які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищенаведене, оскільки в ході розгляду цієї справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при Головному управлінні ДПС у Рівненській області будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не зазначено, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання дій протиправними, скасування оскаржуваних рішень та зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Щодо судових витрат понесених позивачем в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач просив стягнути з відповідача понесені судові випрати на правничу допомогу у сумі 17000, грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу подано, зокрема: договір про надання правничої допомоги від 23.02.2024, укладеного між ТОВ «Велнат» та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина»; звіт про надану позивачу правову допомогу по справі № 460/2094/24 з описом наданих послуг та із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом Бюро на надання таких послуг станом на 23.03.2024; рахунок від 26.02.2024 № INV-001229 на оплату гонорару.

Так, згідно звіту про надану позивачу правову допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» по справі № 460/2094/24 станом на 23.03.2024 позивачу надано наступні послуги:

- аналіз документів на предмет можливості оскарження рішення № 10139174/37246107 від 12.12.2023, підготовка позовної заяви, узгодження правової позиції та проєкту позову, оформлення остаточної редакції, підготовка пакету документів (додатків) до позовної заяви, подання позову до суду через підсистему «Електронний суд» - 5 год.

- аналіз відзиву відповідача, підготовка додаткових пояснень і подання до суду через підсистему «Електронний суд» - 2 год;

- підготовлено клопотання про долучення документів до матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу у справі № 460/2094/24 та подання до суду через підсистему «Електронний суд».

Загальна обсяг витраченого часу 8 год.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги від 23.02.2024, розмір гонорару за цим Договором за представництво в суді першої інстанції становить 17000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно висновків викладених у додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19 та постанові від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг та розрахунком таких витрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (17000 грн), не відповідає критеріям співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві (оскаржується 1 рішення про відмову в реєстрації податкових накладної), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 7000 грн витрат на правничу допомогу.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.

Щодо стягнення витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн понесених у суді апеляційної інстанції, то необхідно зазначити наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції подано: договір про надання правничої допомоги від 23.02.2024, укладеного між ТОВ «Велнат» та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина»; звіт про надану позивачу правову допомогу по справі № 460/2094/24 з описом наданих послуг та із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом Бюро на надання таких послуг станом на 22.06.2024; рахунок від 22.06.2024 на оплату гонорару на 8000 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2024 серія ВК № 1133953.

Так, згідно звіту про надану позивачу правову допомогу по справі № 460/2094/24, позивачу надано наступні послуги:

- аналіз апеляційної скарги та підготовка відзиву - 3 год

Загальна обсяг витраченого часу 8 год.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги від 23.02.2024, розмір гонорару за цим Договором за представництво в суді апеляційної інстанції становить 8000,00 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши зміст вказаного відзиву, дійшов висновку, що вказана сума є завищеною. На думку суду апеляційної інстанції, написання відзиву на не потребувало затрати 3 год часу адвоката, оскільки більше половини відзиву відображає зміст позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума (8000 грн) до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 2000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 460/2094/24 без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 460/2094/24 (А/857/9232/24) задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛНАТ» (код ЄДРПОУ 37246107) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн (одна тисяча гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді С. М. Кузьмич В. В. Ніколін