Постанова

від 14.10.2024 по справі 927/206/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа№ 927/206/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Трикашний Я.Ю. (директор ПП "Еталон-Будінжиніринг") (в залі суду),

від прокурора: Горбач Н.О. (в залі суду),

розглянувши апеляційну скаргу

заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 (повний текст складено 11.07.2024)

у справі № 927/206/24 (суддя Белов С.В.)

за позовом заступника керівника Корюківської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до 1) Відділу освіти Менської міської ради,

2) Приватного підприємства «Еталон-Будінжиніринг»,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору:

Антимонопольний комітет України,

про визнання недійсним договору про виконання робіт як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, застосування наслідків відповідної недійсності,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним договір на виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт частини приміщень Менської гімназії Менської міської ради по вул. Шевченка, 56, в м. Мена, Чернігівської області (виготовлення проєктно-кошторисної документації)» від 16.07.2020 №С-1, укладений між Відділом освіти Менської міської ради (далі - Відділ) та Приватним підприємством «Еталон-Будінжиніринг» (далі - ПП «Еталон-Будінжинірінг», Підприємство).

На обґрунтування заявлених вимог прокурор стверджує про порушення вимог чинного законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджень.

Прокурор зазначає, що ПП «Еталон-Будінжиніринг» під час підготовки документації для участі у проведеній Відділом закупівлі діяло не самостійно, а узгоджувало свої дії з ПП «Еталон-Будпроект» і підприємства не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Унаслідок узгодженості поведінки суб`єктів господарювання право на укладення договору за результатами закупівлі одним з учасників (ПП «Еталон-Будінжиніринг») одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати закупівлі.

Наслідком узгоджених антиконкурентних дій стало укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки дії ПП «Еталон-Будінжиніринг» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору на виготовлення проєктно-кошторисної документації не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та зазначив, що дії ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій фактично не могли призвести до такого спотворення результатів торгів, що призвело би до укладення спірного договору лише з одними з зазначених учасників (ПП «Еталон-Буднжиніринг» або ПП «Еталон-Будпроект»), оскільки участь у даному електронному аукціоні брали й інші учасники, один з яких мав остаточну цінову пропозицію, яка була проміжною між ціновими пропозиціями ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект». Суд також відзначив, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку необхідно установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину, оскільки відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. У цій справі прокурор не довів беззапреречне порушення відповідачами інтересів позивача у зв`язку з укладенням спірного правочину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю та стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

На обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального (ч. 3 ст. 42, п. 8 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. 1, 5, 7, 9, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України) та процесуального (ст. 13, 73, 76-79, 86, 236 ГПК України) права.

Позиції учасників справи.

ПП «Еталон-Інжинірінг» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Держаудитслужба надала письмові пояснення, у яких зазначила, що заходи державного контролю у Відділі освіти в 2020-2023 роках та протягом 2024 року не здійснювались, а тому спірні закупівля та договір не досліджувались.

Також Держаудитслужба просила здійснювати розгляд справи без участі її представника.

Відділ освіти Менської міської ради надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що не має можливості і не повинен повернути проєктно-кошторисну документацію, розроблену Підприємством за спірним договором. Відділ зазначає, що не мав умислу і вважає себе фактично постраждалою стороною, оскільки було порушено право на проведення закупівлі на засадах конкурентності учасників тендеру. За цих же підстав Відділ просить звільнити його від стягнення судового збору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/206/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 до надходження матеріалів справи №927/206/24.

22.08.2024 матеріали справи №927/206/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 у справі №927/206/24. Розгляд справи призначено на 14.10.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Відділ освіти Менської міської ради в електронній системі закупівель опублікував оголошення про проведення закупівлі робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт частини приміщень Менської гімназії Менської міської ради по вул. Шевченка, 56, в м. Мена Чернігівської області». Очікувана вартість предмета закупівлі - 297 тис. грн.

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подали шість суб`єктів господарювання:

- ПП «Еталон-Будінжиніринг» з остаточною ціновою пропозицією 94 030,00 грн;

- ФОП Колесникова Людмила Володимирівна з остаточною ціновою пропозицією 95 500,00 грн;

- ПП «Еталон-Будпроект» з остаточною ціновою пропозицією 199 900,00 грн;

- ТОВ «Діоро» з остаточною ціновою пропозицією 200 000,00 грн;

- ФОП Мельник Станіслав Петрович з остаточною ціновою пропозицією 292 000,00 грн;

- ФОП Корж Віктор Іванович з остаточною ціновою пропозицією 297 000,00 грн.

Рішенням уповноваженої особи, оформленим протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 22.06.2020, переможцем визнано ПП «Еталон-Будінжиніринг» і ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю.

16.07.2020 Відділ освіти Менської міської ради та ПП «Еталон-Будінжиніринг» уклали договір №С-1 на виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Капітальний ремонт частини приміщень Менської гімназії Менської міської ради по вул. Шевченка, 56, в м. Мена Чернігівської області».

Згідно з п. 2.1 ціна договору становить 94 030 грн без ПДВ.

Виконавець зобов`язався виконувати роботи відповідно до вихідних даних, завдання на проектування, встановлених норм та стандартів у проектуванні; забезпечити відповідність розробленої проектно-кошторисної документації вимогам діючих будівельних норм та правил, державних стандартів України, інших нормативних документів у сфері будівництва; передати замовнику готову проектно-кошторисну документацію та експертний звіт (п. 3.3 договору).

Виконавець зобов`язується не пізніше 2 робочих днів після настання кінцевого терміну, визначеного договором, передати замовникові результати виконаних робіт та скласти й підписати зі свого боку акт приймання-передачі виконаних робіт. За відсутності зауважень замовник зобов`язується підписати акт приймання-передачі протягом 5 днів з дня його отримання та оплатити роботи за даним актом (п.5.1-5.2 договору).

Відповідно до розділу 9 договору кінцевий термін виконання робіт - до 31.12.2020.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.09.2020 №54, підписаного Відділом освіти Менської міської ради та ПП «Еталон-Будінжиніринг», виконавець виконав роботи з виготовлення проєктно-кошторисної документації та проходження експертизи по об`єкту «Капітальний ремонт частини приміщень Менської гімназії Менської міської ради по вул. Шевченка, 56, в м. Мена, Чернігівської області», вартістю 94 030,00 грн.

25.09.2020 платіжним дорученням №2975 Відділ освіти Менської міської ради перерахував на користь ПП «Еталон-Будінжиніринг» 94 030,00 грн як оплату за договором від 16.07.2020 №С-1 та згідно з актом від 25.09.2020 №54.

Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2022 №60/29-р/к у справі №142/60/150-рп/к.21 визнано, що ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» учинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 та п. 4 і 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі «Капітальний ремонт частини приміщень Менської гімназії Менської міської ради по вул. Шевченка, 56, в м. Мена, Чернігівської області», яка проводилася Відділом освіти Менської міської ради (ідентифікатор закупівлі UA-2020-06-11-002538-b).

Рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2022 № 60/29-р/к у справі №142/60/150-рп/к.21 до суду не оскаржувалось, заяви про перевірку до Антимонопольного комітету України та Відділення не надходили.

ПП «Еталон-Будінжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» зверталися до Відділення із заявами про розстрочення сплати штрафу, які були задоволені.

Рішенням Адміністративної колегії північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання розстрочки сплати штрафу №60/46-р/к від 10.11.2022 постановлено розстрочити ПП «Еталон-Будінжиніринг» сплату штрафу у розмірі 80 000,00 грн, накладеного рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2022 №60/29-р/к зі сплатою частинами протягом 8 місяців за графіком: з 10.11.2022 до 10.07.2023 по 10 000,00 грн щомісячно.

ПП «Еталон-Будінжинірінг» сплатило суму штрафу повністю.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. 215, 216 ЦК України, ст. 207, 208 ГК України.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

При цьому першим реченням ч. 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див., зокрема, підпункт 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 ст. 5 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

З сукупного аналізу статей 216, 228 можна зробити висновок, що ст. 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами ст. 228 ЦК України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів вважає, що за буквального тлумачення ч. 3 ст. 228 ЦК України такий критерій як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальні правові наслідки недійсності договору визначені ст. 216 ЦК України, за змістом ч. 1 якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів, закріплення в ч. 3 ст. 216 ЦК України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо у позові позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме ч. 1 ст. 216 ЦК України, а не ч. 3 ст. 228 цього Кодексу.

Суд встановив, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби з вимогою до відповідачів про визнання недійсним договору №С-1 від 16.07.2020 на виконання робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації. Ці вимоги обґрунтовані тим, що договір завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з підстав умислу однієї сторони (Підприємства).

Основні завдання, повноваження і права Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначені нормами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення), та іншими нормативно-правовими актами.

Головним завданням (обов`язком) органу державного фінансового контролю є здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та інше, який забезпечується через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ст. 2 Закону).

Реалізація результатів таких заходів, зокрема, спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.

Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону. Аналогічний припис містить абз. 3 підп. 9 п. 4 Положення.

Поряд з цим відносини органу державного фінансового контролю та інших державних органів під час реалізації заходів державного фінансово контролю, зокрема в частині, пов`язаній з наслідками належного чи неналежного дотримання ними господарського, цивільного та іншого законодавства під час укладення та виконання договорів, у цьому випадку обмежено, нормами п. 8 ст. 10 Закону, який аналогічно визначений у підп. 20 п. 6 Положення.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону, органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Аналіз наведених вище норм Закону свідчить, що орган держаного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю.

Так, заходи державного фінансового контролю (державний фінансовий аудит та інспектування) в 2020-2023 роках у Відділі освіти Менської міської ради не проводились, а отже закупівля за номером UА-2020-06-11-002538-b, умови укладеного договору на розробку проєктно-кошторисної документації від 16.07.2020 №С-1 не досліджувались.

Підставою позовних вимог прокуратури є учинення ПП «Еталон-Будінжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у тендерній процедурі закупівлі, яка проводилася Відділом освіти Менської міської ради.

Суд встановив, що спірний договір був виконаний сторонами у повному обсязі.

Рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2022 № 60/29-р/к у справі №142/60/150-рп/к.21 визнано, що ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» порушили законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час участі у тендерній процедурі закупівлі, які призвели до спотворення результатів торгів.

Колегія суддів зазначає, що не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 40 цього Закону) в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

У вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. При цьому позбавлення суб`єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжчиком, за допомогою якого держава усуває недобросовісність суб`єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність. Зокрема, за порушення, п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи (ст. 51, ч. 2 ст. 52).

Покладений на нього рішенням Комітету штраф Підприємство сплатило у повному розмірі, тобто понесло відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2022 № 60/29-р/к в частині, у якій встановлені запропоновані учасниками процедури закупівлі кінцеві ціни, також свідчить, що після зниження ціни учасниками проведеного електронного аукціону другою найменшою ціною визначено ціну у розмірі 95 500,00 грн, що запропонована ФОП Колесниковою Людмилою Володимирівною.

Отже, дії ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект» з порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій фактично не могли би призвести до такого спотворення результатів торгів, яке призвело би до укладення спірного договору лише з одними із зазначених учасників (ПП «Еталон-Буднжиніринг» або ПП «Еталон-Будпроект»), оскільки участь у даному електронному аукціоні брали й інші учасники, один з яких мав остаточну цінову пропозицію, яка була проміжною між ціновими пропозиціями ПП «Еталон-Буднжиніринг» та ПП «Еталон-Будпроект».

Суд також зауважує, що ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає таке. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими п. 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням.

Крім того, суд першої інстанції доцільно зазначив, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку необхідно установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину. Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19). Прокурор не довів беззапреречне порушення відповідачами інтересів позивача у зв`язку з укладенням спірного правочину.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 у справі №927/206/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2024 у справі №927/206/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №927/206/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.10.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова