ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" жовтня 2024 р.Cправа № 902/885/24
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.
За участю представників:
позивача Чайка А.О., ордер серії АВ №1148229 від 16.08.2024,
відповідача не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "Юридична компанія "Лекс Г.С." (вул. Майбороди, 2а, м. Вінниця, 21036)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-ДЛД" (вул. Карбишева, буд. 55, м. Вінниця, 21001)
про: стягнення 1 080 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Юридична компанія "Лекс Г.С." звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-ДЛД" про стягнення 1 080 000,00 грн заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання юридичних послуг №0036/2021 від 01.01.2021 року, в частині оплати за надані послуги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.08.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі №902/885/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 вересня 2024.
16.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
На визначену судом дату в судове засідання 16.09.2024 з`явився представник позивача.
В судовому засіданні суд повідомив представника позивача про надходження відзиву на позовну заяву.
Представник позивача зазначив що ознайомлений з відзивом.
Дослідивши відзив відповідача на позовну заяву суд зазначає наступне
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18.10.2023 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями №3200-IX від 29.06.2023.
Зокрема в ч.6 ст.6 визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 20.08.2024 поміж іншого звернено увагу відповідача про необхідність реєстрації електронного кабінету.
Здійснивши у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" перевірку наявності у відповідача електронного кабінету, суд встановив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-ДЛД", як у особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в порушення положень ст.6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи вище зазначені законодавчі приписи, суд протокольною ухвалою долучив відзив до матеріалів справи та залишив його без розгляду.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 09.10.2024 о 10:00 год.
Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, суд ухвалою від 18.09.2024 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
На визначену судом дату в судове засідання 09.10.2024 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач правом участі в судовому засіданні свого представника не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.10.2024, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
01.01.2021 року між Приватне підприємство "Юридична компанія "Лекс Г.С." (надалі позивач, в договорі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-ДЛД" (надалі відповідач, в договорі Замовник) був укладений договір про надання юридичних послуг №0036/2021 (далі Договір) відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з правового супроводження господарської діяльності Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.
Послуги, зазначені в п. 1.1., включають, але не обмежуються: - послуги, пов`язані з наданням юридичних консультацій та роз`яснень з юридичних питань - напрямку трудового, податкового та господарського права; - складання процесуальних документів; - правова допомога при оформленні договорів, заяв, скарг, та інших документів, які необхідні Замовнику для здійснення його господарської діяльності; - представництво інтересів замовника перед державними органами; - представництво та захист інтересів Замовника в судах, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги; - участь в договірній та переддоговірній роботі; - контроль складання кадрових документів та контроль кадрової роботи; - участь у контролі за проведенням інвентаризацій; - контроль якості формування господарської документації для обліку господарської діяльності; - аналіз дотримання інформаційної безпеки, збереження комерційної та конфіденційної інформації; - контроль якості управлінського діловодства та дотримання законодавства, що регулює порядок надання інформації, відповіді на звернення; - контроль за забезпеченням організації безпеки збереження персональних даних (п. 1.2. Договору).
Вартість послуг визначається у розмірі 30 000,00 грн на місяць. Рахунок виставляється Виконавцем один раз на квартал та оплачується Замовником впродовж 3 банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).
Замовник сплачує Виконавцю 30 000,00 грн. на місяць на поточний рахунок або в касу Виконавця один раз на квартал (п. 4.1. Договору).
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023 року (п. 5.1. Договору).
Будь-яка зі Сторін має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір. Попередження про розірвання надсилається Стороною - ініціатором іншій Стороні за один місяць до дати розірвання Договору (п. 5.2. Договору).
Даний Договір підписано та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору позивач в період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року надавала відповідачу послуги з правового супроводження господарської діяльності, що підтверджується обопільно підписаними між сторонами Актами прийняття-передачі наданих послуг: від 01.01.2021 на суму 90 000,00 грн; від 01.04.2021 на суму 90 000,00 грн; від 01.07.2021 на суму 90 000,00 грн; від 01.10.2021 на суму 90 000,00 грн; від 01.01.2022 на суму 90 000,00 грн; від 01.04.2022 на суму 90 000,00 грн; від 01.07.2022 на суму 90 000,00 грн; від 01.10.2022 на суму 90 000,00 грн; від 01.01.2023 на суму 90 000,00 грн; від 01.04.2023 на суму 90 000,00 грн; від 01.07.2023 на суму 90 000,00 грн та від 01.10.2023 на суму 90 000,00 грн.
Відповідач за період дії договору взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав, тому за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 у останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги в загальному розмірі 1 080 000,00 грн.
Для досудового врегулювання спору позивач 01.04.2024 направив на адресу відповідача Вимогу про повернення боргу, в якій просив негайно, але не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги перерахувати суму боргу в розмірі 1 080 000,00 грн.
12.05.2024 відповідач направив позивачу відповідь на вимогу про повернення боргу від 01.04.2024, в якій визнав суму заборгованості в розмірі 1 080 000,00 грн однак просив зупинити виконання зобов`язань до закінчення військового стану.
В зв`язку з несплатою відповідачем наданих послуг позивач був змушений звернутись до суду з позовною заявою про стягнення 1 080 000,00 грн заборгованості.
Відповідач твердження позивача жодним чином не спростував, доказів сплати заборгованості до суду не подав.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про надання юридичних послуг №0036/2021 від 01.01.2021. Даний договір обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.
На підставі даного договору, позивач надав відповідачу послуги з правового супроводження господарської діяльності в період з січня 2021 по грудень 2023 включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на загальну суму 1 080 000,00 грн.
Відповідачем у відповіді на вимогу визнано суму заборгованості та твердження відповідача жодним чином не спростовані.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу надання юридичних послуг на загальну суму 1 080 000,00 грн.
А тому, відповідно до умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері надання послуг у відповідача виник обов`язок щодо оплати наданої послуги, відповідно до договору.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за надані послуги, відповідачем не виконані.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 1 080 000,00 грн. правомірною та обґрунтованою.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 250, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-ДЛД" (вул. Карбишева, буд. 55, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 32701427) на користь Приватного підприємства "Юридична компанія "Лекс Г.С." (вул. Майбороди, 2а, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39990522) 1 080 000,00 грн. - основного боргу та 12 960,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник ухвали надіслати позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 18 жовтня 2024 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Карбишева, буд. 55, м. Вінниця, 21001)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122405963 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні