Рішення

від 10.10.2024 по справі 902/1417/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"10" жовтня 2024 р. Cправа № 902/1417/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЛИКА РОДИНА-240", вул. Пирогова, буд. 59А, м. Вінниця, 21037, код - 34886834

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів

В С Т А Н О В И В :

15.11.2023 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 14.10.2023 року) (вх.канц. № 1442/23 від 15.11.2023 року) ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЛИКА РОДИНА-240" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЛИКА РОДИНА-240", які прийняті на зборах 25.09.2023 року, оформлені протоколом № 1 від 07.10.2023 року.

Ухвалою суду від 17.11.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1417/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.12.2023 року.

27.09.2024 року судом ухвалено рішення, позов задоволено частково.

Визнано недійсним п. 2 Рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЛИКА РОДИНА-240" (вул. Пирогова, буд. 59А, м. Вінниця, 21037, код - 34886834), яке прийнято на Загальних зборах співвласників ОСББ «ВЕЛИКА РОДИНА-240» 25.09.2023 року, оформленого протоколом № 1 від 07.10.2023 року, про внесення змін до Статуту ОСББ «ВЕЛИКА РОДИНА-240», затвердження Статуту ОСББ «ВЕЛИКА РОДИНА-240» у новій редакції, уповноваження Голови загальних зборів ОСОБА_2 та секретаря загальних зборів ОСОБА_3 підписати нову редакцію Статуту ОСББ «ВЕЛИКА РОДИНА-240»; уповноваження ОСОБА_4 здійснити комплекс заходів відповідно до законодавства для державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ «ВЕЛИКА РОДИНА-240», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до Статуту. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Судом також призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 10.10.2024 року о 12:30, встановлено сторонам п`ятиденний строк з дати проголошення судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.

У судовому засіданні 10.10.2024 року прийняли участь позивачка та представник відповідача, які підтримали процесуальні позиції щодо поданих заяв про відшкодування судових витрат. Позивачка підтримала вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн; представник відповідача у розмірі 26 200,00 грн.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 05.07.2024 року) про долучення до матеріалів справи доказів на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

27.08.2024 року від відповідача через систему ЄСІТС надійшли документи щодо підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

11.09.2024 року від представника позивача надійшла заява про відмову (зменшення розміру витрат) відповідача ОСББ "ВЕЛИКА РОДИНА 240" на професійну правничу допомогу адвоката (представника), які підлягають розподілу між сторонами.

27.09.2024 року до суду від представника відповідача надійшло ряд документів, зокрема: клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (б/н від 26.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34 9507/24); заява про приєднання до матеріалів справи доказів (б/н від 26.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9506/24).

З урахуванням надати сторонами процесуальних заяв та долучених доказів суд зауважує, що у першій заяві по суті спору позивач та відповідач не наводили попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. При цьому, кожна зі сторін скористалася правом подачі заяви про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу іншої сторони.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн позивачем надано: квитанції про оплату послуг на відповідну суму, Договір про надання правової допомоги №1 від 02.11.2023 року, акт виконаних робіт, згідно якого до переліку наданих послуг включено вивчення документів для підготовки позовної заяви, надання правової інформації, консультації, роз`яснень з правових питань, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів, представництво у судових засідання протягом жовтня 2023 по липень 2024 року.

З метою обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 26 200,00 грн відповідачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2024 року № 1, Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2024 року № 1 від 01.07.2024 року № 1 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тимчуком О.В.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Тимчуком О.В. від 23.08.2024 року; акт від 23.08.2024 року № 1 приймання-передачі правничих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 16.01.2024 року № 1; прибутковий касовий ордер від 23.08.2024 року № 1.

До переліку наданих послуг відповідачем віднесено ознайомлення зі змістом позовної заяви та доданими документами, аналіз правових підстав позову та судової практики, роз`яснення способу захисту порушених прав, складення відзиву. ознайомлення з відповіддю на відзив, складення заперечень на відповідь на відзив, ознайомлення з поясненнями позивача, надання процесуальних документів та доказів, участь у судових засіданнях.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Визначені сторонами послуги пов`язані з предметом судового розгляду та визначення правовою позиції по справі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Оцінюючи співмірність, обґрунтованість, розумність понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом враховано, що узгоджений позивачем та її представником перелік правничої допомоги з вивчення документів для підготовки позовної заяви, надання правової інформації, консультації, роз`яснень з правових питань охоплюється складання позову та його подачею до суду.

Водночас, представник позивача дійсно приймала участь у судових засіданнях протягом встановлено періоду, а також представництво у судових засідання протягом жовтня 2023 по липень 2024 року, крім того у судових засіданнях у період серпня-вересня 2024 року.

Тому, суд вважає розумними та достатньо обґрунтованими витрати на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Стосовно витрат на правничу допомогу відповідача, то за аналогічного підходу надання усних консультацій, роз`яснень, ознайомлення з матеріалами судової практики охоплюється безпосередньою послугою з вчинення конкретної процесуальної дії, ознайомлення з поясненнями та доказами позивача - участю у судових засіданнях.

Включення до витрат на правничу допомогу послуг зі збирання доказів після подачі відзиву, направлення адвокатських запитів суперечить вимогам ст. ст. 80, 165 ГПК України. оскільки вчинення дій щодо подачі та збирання доказів відповідач повинен був здійснити одночасно з подачею відзиву.

Тому, обґрунтованими та підтвердженими є витрати відповідача щодо складання відзиву в сумі 4 000,00 грн; заперечень на відповідь на відзив в сумі 2 000,00 грн; участі у судових засідання, яку погоджено у фіксованій сумі 5 000,00 грн, загалом 11 000,00 грн.

При цьому, понесені витрати в сумі 8 500,00 грн (2 000,00 грн необґрунтований розмір та 6 500,00 грн пропорційно відмові у задоволенні позову) та 20 700,00 грн (15 200,00 грн необґрунтований розмір та 5 500,00 грн пропорційно задоволеним вимогам) слід залишити за позивачем та відповідачем відповідно.

Керуючись правилами ст. 129 ГПК України. враховуючи часткове задоволення однієї немайнової вимог на відповідача підлягає віднесенню 6 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем; одночасно на відповідача слід віднести 5 500,00 грн судових витрат.

Крім того, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору при подачі позову в сумі 2 684,00 грн, тому з у рахуванням часткового задоволення позову на відповідача слід покласти 1 342,00 грн.; за позивачем слід залишити 1 342,00 грн судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі ч. 11 ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням сукупної оцінки понесених сторонами судових витрат на відповідача підлягає покладенню 7 842,00 грн (6 500,00 + 1 342,00) судових витрат; на позивача 5 500,00 грн витрат відповідача.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню 2 342,00 грн різниці у понесених витратах зі сплати судового збору.

Водночас, сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній 5 500,00 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕЛИКА РОДИНА-240" (вул. Пирогова, буд. 59А, м. Вінниця, 21037, код - 34886834) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 2 342,00 грн - різниці у понесених судових витратах.

2. Роз`яснити, що сторони звільняються від відшкодування одна одній 5 500,00 грн понесених судових витрат.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 342,00 грн та 8 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.

4. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 700,00 грн - залишити за відповідачем.

5. Примірник додаткового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: надіслати згідно переліку до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу ( вул. Пирогова, буд. 59А, м. Вінниця, 21037, вул. Пирогова 59а, кв. 27 , м. Вінниця, 21037