Ухвала

від 17.10.2024 по справі 903/457/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року Справа № 903/457/24 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича

про розстрочення виконання судового рішення

у справі № 903/457/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта -7

до відповідача: Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича

про стягнення 121513грн. 72коп.

за відсутності учасників справи

встановив: 07.10.2024 фізична особа-підприємець Рихлюк Юрій Вікторович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2024 року у справі №903/457/24, яке набрало законної сили 23.09.2024, в частині залишку боргу у сумі 110960грн. 26коп. заборгованості за оренду торговельних місць на 12 місяців із сплатою щомісячних рівних платежів (частин) до повного виконання судового рішення, згідно поданого графіку.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення заявник зазначає, що на даний момент виконання рішення суду у справі №903/457/24 про стягнення заборгованості є для нього ускладненим із-за скрутного фінансового становища, що зумовлене воєнним станом в Україні, нездійсненням підприємницької діяльності на торгівельних місцях. Також заявник повідомляє, що на виконання судового рішення ним сплачено на користь позивача 10 553грн. 46коп. штрафу та 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними документами. Отже боржник підтверджує свій намір добросовісно виконати свої грошові зобов`язання та рішення суду.

Ухвалою суду від 09.10.2024 заяву фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у судовому засіданні 17 жовтня 2024 року. Запропоновано стягувачу - ТОВ Дельта -7 подати суду, за наявності, свої заперечення щодо даної заяви. Явку учасників справи у судове засідання визнано на їх розсуд.

Ухвала суду надіслана та доставлена ТОВ Дельта-7 до його електронного кабінету, ФОП Рихлюку Ю.В. надіслана поштовим відправленням.

Відповідно до ч.2 ст.331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки, явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

Розглянувши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.07.2024 у справі №903/457/24, яке набрало законної сили 23.09.2024, ухвалено стягнути з Фізичної особи підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-7 110960 грн. 26 коп. заборгованості за оренду торговельних місць, 10553 грн. 46 коп. штрафу, 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

На виконання вказаного рішення 02.10.2024 господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення №903/457/24-1.

07.10.2024 боржник ФОП Рихлюк Юрій Вікторович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 15 липня 2024 року у справі №903/457/24, яке набрало законної сили 23.09.2024, в частині залишку боргу у сумі 110960грн. 26коп. заборгованості за оренду торговельних місць на 12 місяців із сплатою щомісячних рівних платежів (частин) до повного виконання судового рішення, згідно наступного графіку: до 31.10.2024 - 9 246,69 грн., до 30.11.2024 - 9 246,69 грн., до 31.12.2024 - 9 246,69 грн., до 31.01.2025 - 9 246,69 грн., до 28.02.2025 - 9 246,69 грн., до 31.03.2025 - 9 246,69 грн., до 30.04.2025 - 9 246,69 грн., до 31.05.2025 - 9 246,69 грн., до 30.06.2025 - 9 246,69 грн., до 31.07.2025 - 9 246,69 грн., до 31.08.2025 - 9 246,69 грн., до 30.09.2025 - 9 246,67 грн.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення заявник зазначає, що на даний час він не здійснює підприємницьку діяльність, що ускладнює виконання судового рішення.

Пояснює, що торгові місця №9 ряд №13 та №9 ряд №14, які знаходяться на території Торгового комплексу Новий ринок за адресою: вул. Європейська, 3, с. Рованці, Луцького району, Волинської області жодного дня ним не використовувались за призначенням для здійснення торгівлі, оскільки територія розташування не має статусу ринку, здійснювати торгівлю на території без належних на це документів неможливо, територія ринку не облаштована для здійснення торгівлі, порушена цілісність комплексу, частково торгові конструкції в аварійному стані, частково відсутня огорожа території, є значні пошкодження метелоконструкцїї, і, як наслідок, відсутня безпека здійснення такої діяльності. Зовнішній вигляд торгового комплексу відлякує покупців та не несе привабливості, 90% торгової площі (торгові місця) не використовуються та мають занедбаний стан. При цьому, орендодавцем створені такі умови, що відчужити реалізувати чи перевезти металоконструкцію, яка є встановлена за власний кошти не можна, оскільки стінки металоконструкцій (магазинів) спільні і не є окремими об`єктами.

Також боржник посилається на його скрутне фінансове становище, що зумовлене введенням на всій території України воєнного стану та форс-мажорні обставини. Повідомляє, що на виконання судового рішення ним сплачено на користь позивача 10553грн. 46коп. штрафу та 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Станом на момент звернення із заявою залишок боргу відповідача, який присуджено до стягнення, згідно рішення суду, складає 110960,26 грн. заборгованості за оренду. Отже боржник підтверджує свій намір добросовісно виконати свої грошові зобов`язання та рішення суду.

До заяви ФОП Рихлюком Ю.В. додано квитанцію про сплату 10553грн. 46коп. штрафу та 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору згідно наказу суду від 02.10.2024 №903/457/24-1 та фотокопії торгових місць на території ринку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частинами 4-5 даної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 визначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, такими, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів та заперечень сторін.

Отже питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено: "На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих Справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.012020 у справі N910/1180/19).

Варто зазначити, що для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

З матеріалів справи та заяви про розстрочення судового рішення вбачається, що боржник не використовує торгові місця на Торговому комплексі «Новий Ринок» за призначенням та не здійснює підприємницьку діяльність, оскільки територія ринку належним чином не облаштована для здійснення торгової діяльності. Зазначене також спричинене введенням на всій території України воєнного стану та військовою агресією РФ.

Негайне виконання рішення суду може призвести до погіршення матеріального становища боржника фізичної особи та утруднення виконання ФОП Рихлюком Ю.В. рішення суду.

Отже, зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Водночас суд зазначає, що часткове виконання судового рішення, а саме сплата боржником штрафу та витрат по сплаті судового збору у справі свідчить про намір ФОП Рихлюка Ю.В. виконати рішення суду у добровільному порядку.

Боржник просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців із сплатою щомісячних рівних платежів (частин) до повного виконання судового рішення, згідно поданого графіку (до 30.09.2025).

Водночас, згідно ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Приписами ч.5 ст.240 ГПК України встановлено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Справа №903/457/24 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Оскільки рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2024 у справі №903/457/24 (повний текст рішення виготовлено і підписано 19.07.2024) було ухвалено за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є 19.07.2024.

Отже, враховуючи приписи ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення виконання судового рішення у спірному випадку можливе до 19.07.2025.

Розглянувши подану заяву та враховуючи обставини, зазначені у заяві про розстрочку виконання судового рішення, відсутність заперечень стягувача щодо розстрочення рішення суду, дотримання балансу інтересів сторін у справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича частково та розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення 110960грн 26коп заборгованості на 9 календарних місяців до 19.07.2025, шляхом сплати щомісячно по 12328 грн 92 коп.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Рихлюка Юрія Вікторовича про розстрочення виконання судового рішення у справі № 903/457/24 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2024 у справі №903/457/24 в частині стягнення 110960грн 26коп заборгованості на дев`ять календарних місяців, до 19 липня 2025 року, шляхом сплати грошових коштів за таким графіком:

- до 19.11.2024 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.12.2024 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.01.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.02.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.03.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.04.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.05.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.06.2025 - 12 328 грн 92 коп

- до 19.07.2025 - 12 328 грн 90 коп

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 17.10.2024.

Суддя О. Г. Слободян