Рішення

від 17.10.2024 по справі 904/3044/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 Справа № 904/3044/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ", селище міського типу Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЮММІНЕРАЛ", м.Дніпро

про стягнення 170 615,24 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (далі-Позивач) 10.07.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЮММІНЕРАЛ" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки в сумі 170615,24 грн, що складаються з 161822,51 грн (сума боргу) + 5248,41 грн (інфляційне збільшення) + 3544,32 грн (штрафні санкції) та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачу продав, а Позивач придбав вогнетривкі вироби на загальну суму 2 068 635,00 грн у т.ч. 344772,50 грн ПДВ. Проте за результатами здійсненої господарської операції, порушення положень Податкового кодексу України, зокрема ст. 201 ПК України, податкову накладну №18 від 06.03.2023 Відповідач на суму переплати в розмірі 970 935,08 грн в т.ч. 161 822,51 грн ПДВ не зареєстрував. У зв`язку з чим Відповідач спричинив Позивачу матеріальні збитки на суму незареєстрованої податкової накладної №18 від 06.03.2023 у сумі ПДВ 161 822,51 грн.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

15.07.2024 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи №904/3044/24 відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Поштова кореспонденція, двічі була направлена судом на адресу Відповідача 15.07.2024 та 15.08.2024 та була повернута до суду 15.08.2024 з відміткою підприємства зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (арк.с. 50-53).

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с.55).

Ухвала суду від 15.07.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки з повідомлення про розгляд справи.

Справу розглянуто без виклику сторін та у розумні строки, які були необхідні для вирішення спору по суті.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Відповідач як Постачальник виставив для оплати рахунок №49 від 02.03.2023 на суму 2 068 635,00 грн у т.ч. ПДВ 344772,50 грн (зв.арк.с. 14). Покупцем товару зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ".

Оплата товару була здійснена Покупцем у повному обсязі, шляхом перерахування на банківський рахунок Постачальника грошових коштів у розмірі 2 068 635,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №7344 від 03.03.2024 та №7280 від 06.03.2024 (арк.с. 18, 19).

Замовлений та оплачений товар було поставлено Постачальником 16.03.2023, а Покупцем отримано у повному обсязі, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками підприємств видатковою накладною №33 від 16.03.2023 на загальну суму 2 068 635,00 грн у т.ч. ПДВ - 344 772,50 грн (арк.с. 15).

Доставка здійснювалась транспортом Покупця - ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ", що підтверджується ТТН №№33-1 від 16.03.2023 та №33-2 від 16.03.2023 (зв.арк.с. 15, арк.с. 16-17).

Договір поставки окремим письмовим документом між Позивачем та Відповідачем не укладався.

ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЮММІНЕРАЛ" в адресу ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" на виконання своїх обов`язків Постачальника за результатом здійсненої господарської операції було зареєстровано податкові накладні №4 від 03.03.2023 на суму переплати в розмірі 206 863,50 грнв тому числі ПДВ 34477,25грн; №5 від 06.03.2023 на суму переплати в розмірі 478 200,00 грн в тому числі ПДВ 79 700, 00 грн; №17 від 06.03.2023 на суму переплати в розмірі 417 636,42 грн в тому числі ПДВ 68 772,74 грн (арк.с. 21-23).

Проте за результатом здійсненої господарської операції податкову накладну ТОВ "НВП "АЛЮМИНЕРАЛ" в адресу ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" на суму переплати в розмірі 970 935,08 грн, в тому числі ПДВ 161 822,51грн не зареєструвало.

Станом на 10 серпня 2023 року не зареєстровано ПН по операції згідно платіжного доручення №7280 від 06.03.2023 згідно рахунку №49 від 02 березня 2023 року в сумі 970 935,08 грн, в тому числі ПДВ 20% - 161 822,51 грн, а відповідно Покупець - ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" не має можливості включити суму вхідного ПДВ до складу власного податкового кредиту, оскільки Податковий кредит формується лише на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі.

Як зазначає Позивач у позові, відповідно до даних, що відображені в Електронному кабінеті платника податків Позивача, ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" стало відомо що 16.10.2023р. реєстрацію податкової накладної №18 від 06.03.2023р. на суму переплати в розмірі 970 935,08 грн, в тому числі ПДВ 161 822,51 грн зупинено (арк.с. 20).

Отже, в порушення положень Податкового кодексу України, зокрема ст. 201 ПК України, ТОВ "НВП "АЛЮМИНЕРАЛ" не було здійснено реєстрацію податкової накладної №18 від 06.03.2023р. на суму переплати в розмірі 970 935,08 грн, в тому числі ПДВ 161 822,51 грн. У зв`язку з чим порушено право Позивача на податковий кредит в сумі 161 822,51 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 3544,32 грн 3% річних, яка нарахована за період з 16.10.2023 по 08.07.2024 та 5248,41 грн інфляційних втрат за період листопад 2023 - травень 2024 року.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача був направлений лист вих.№58 від 15.08.2023 з вимогою зареєструвати податкову накладну по операції згідно платіжного доручення №7280 від 06 березня 2023р. згідно рахунку №49 від 02 березня 2023 року в сумі 970 935,08 грн, в тому числі ПДВ 20% - 161 822,51грн (арк.с. 24-25), який останнім був залишений без відповіді та задоволення.

Доказів погашення суми збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов`язок доведення факти спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Обов`язок зі складання та реєстрації податкової накладної у ЄРПН покладено саме на Відповідача, як продавця товару за Договором поставки №СК 25/62 від 02.11.2022 року в розумінні Податкового кодексу України. І тому саме Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Отже, враховуючи наведені норми права, а також те, що порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 161 822,51 грн, Позивач поніс збитки.

Щодо стягнення суми 3 % річних у розмірі 3544,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 5248,41 грн, суд відмовляє.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зокрема, враховуючи положення вищевказаної статті, підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є саме грошове зобов`язання, яке виникло у боржника і не виконано у встановлений договором або Законом строк. Отже, оскільки у справі предметом позову є стягнення збитків, а не стягнення боргу, відсутні правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму збитків.

6. Висновки господарського суду за результатам вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 161 822,51 грн - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню. В решті позову відмовити.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91,129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЮММІНЕРАЛ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЮММІНЕРАЛ" (49000, м.Дніпро, провулок Універсальний, будинок 6, код ЄДРПОУ 44261087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, селище міського типу Голованівськ, вулиця Матросова, будинок 40, код ЄДРПОУ 31501553) збитки в сумі 161822,51 грн та 2871,95 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17.10.2024

Суддя Н.Б. Кеся