Рішення

від 17.10.2024 по справі 904/1302/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024м. ДніпроСправа № 904/1302/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Морозова О.С.,

від відповідача: Заборський О.В.,

розглянувши матеріали справи №904/1302/24

за позовом Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медико-діагностичний центр "Мрія"

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медико-діагностичний центр "МРІЯ" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір №1 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території від 30.03.2023;

зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території;

зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір №1 на відшкодування витрат податку на землю від 30.03.2023.

Витрати зі сплати судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1302/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024.

Ухвалою від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою від 05.04.2024 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачу. Через відділ документального забезпечення 09.04.2024 позивач надав заяву з додатками про усунення недоліків поданої ним позовної заяви.

У зв`язку із надходженням до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 ухвалою від 26.04.2024 Центральний апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/1302/24. За результатами розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області Центральний апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2024 апеляційну скаргу позивача задовольнив, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 скасував.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2024 справу №904/1302/24 передано для розгляду судді ДУПЛЯКУ Степану Анатолійовичу.

Ухвалою від 31.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, учасників справи повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 11.07.2024.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 17.06.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Через відділ документального забезпечення від позивача 24.06.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав обрану правову позицію, викладену у позові.

Ухвалою від 11.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 07.08.2024.

Ухвалою від 07.08.2024 підготовче засідання відкладено до 22.08.2024.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 14.08.2024 надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд".

Ухвалою від 22.08.2024 підготовче засідання відкладено до 04.09.2024.

Ухвалою від 04.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

Через відділ документального забезпечення 19.09.2024 від відповідача надійшла заява (промова в судових дебатах), сформована в системі «Електронний суд», у якій відповідач вказує, що не вбачається за можливе укласти договори про відшкодування витрат балансоутримувача з утримання орендованого майна та сплати земельного податку в редакції, наданій позивачем 30.03.2023, відповідач погоджується підписати такі договори, але датою винесення судового рішення у даній справі та в редакції, яка виключає п. 5.1 в частині «… Сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між балансоутримувачем та орендарем, які виникли до його укладання з 09.03.2023 року» шляхом виключення зазначеної умови договору.

За результатами судового засідання від 19.09.2024 оголошено перерву до 17.10.2024.

У судовому засіданні 17.10.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.

Представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не виконав умови договору оренди та не уклав з позивачем договори на утримання орендованого майна.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач зауважив, що станом на 30.03.2024 фактично не проведено повної передачі орендованого майна в оренду відповідачу.

Позивач на вимогу відповідача, за твердженням останнього, не надав документально підтверджені витрати на утримання орендованого майна, довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з вказівкою на правові підстави користування або володіння зазначеною земельною ділянкою.

Відповідач вказав, що проєкти договорів не отримував та не підписував.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач акцентував увагу суду, що до листів, які направлялися відповідачу долучалися не лише проєкти договорів, які позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти, а й копії витягу з технічної документації з нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, розрахунок за комунальні послуги, акти звірки та рахунки (щомісячно).

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач вказав, що позивач не виконав умови п. п. 6.5 та 6.7 договору оренди та не направив відповідачу договори на відшкодування витрат відповідача, не надав на вимогу відповідача докази понесених позивачем витрат з утримання орендованого відповідачем майна, не надав на вимогу відповідача підтверджень користування земельною ділянкою та не надав розрахунку витрат зі сплати земельного податку з урахуванням метражу орендованого відповідачем приміщення та акту звіряння. Відповідач послався на постанову Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №910/4114/23.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: правомірності/неправомірності вимог позивача щодо спонукання відповідача до укладання договорів за період, який минув та договору, який на час вирішення спору не закінчив свою дію.

Суд встановив, що 09.03.2023 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі орендодавець), відповідачем (далі - орендар, відповідач) та позивачем (далі балансоутримувач, позивач) був укладений договір оренди №ЗД-12 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської ради (далі договір оренди).

Відповідно до п. 2.1 договору оренди орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються і підписуються представниками балансоутримувача.

Договір оренди укладено на строк, визначений у п. 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набуття чинності договором. Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди починається з дати підписання акта приймання-передачі й закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 договору оренди).

Акт приймання-передачі майна в оренду складений і підписаний сторонами справи 09.03.2023 (арк. 91, том 1). Згідно вказаного акту орендар отримав у користування нежитлове приміщення загальною площею 485,27 кв. м, вбудоване у другий поверх окремо розташованої будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, 8а.

Відповідач до справи долучив лист від 31.03.2023 за вих. №0323-31/1, у якому зазначив, що станом на 31.03.2023 не проведено повну передачу майна в оренду, оскільки попередній орендар не звільнив приміщення, у зв`язку із чим відповідач просить позивача не проводити нарахування компенсації за комунальні послуги та відповідно за користування земельною ділянкою.

Докази направлення/отримання даного листа позивачу(ем) відповідач до відзиву не долучає.

Позивач листом від 09.05.2023 за вих. №752 (арк. 75, том 1), у відповідь на лист відповідача від 31.03.2023 за вих. №0313-31/1, у якому позивач вказує на укладення з відповідачем договору №1 від 30.03.2023 про відшкодування наданих послуг та доходить висновку, що у нього (позивача) відсутні правові підстави не проводити нарахування компенсації за комунальні послуги, а відповідно, за користування земельною ділянкою.

Позивач направив на адресу відповідача лист від 25.05.2023 за вих. №850 (арк. 92, том 1), у якому позивач просив відповідача повернути другі примірники договору №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат податку на землю та договору №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території згідно орендованої площі в будівлі по вулиці Святогеоргіївська, 8а.

На вказаному листі міститься відмітка про його отримання 25.05.2023.

Відповідач, у відповідь на лист позивача від 09.05.2023 за вих. №752, листом від 29.05.2023 за вих. №2305-29/1 заперечує факт укладання договору №1 від 30.03.2023, проте акцентує увагу, що дата укладання договору 30.03.2023, за логікою відповідача, вказує на те, що саме з даної дати відповідач почав частково використовувати спірне приміщення.

Разом із цим, відповідач наголосив, що орендну плату за умовами договору оренди відповідач сплачує своєчасно та у повному обсязі.

Для компенсації земельного податку відповідач просить позивача надати довідку про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з вказівкою на правові підстави користування земельною ділянкою.

Також відповідач просив позивача надати йому проєкти договору про відшкодування наданих послуг, провести акт звірки відповідно до фактичних обставин та фактичного часу користування у тому числі і спільного користування орендованими приміщеннями, з урахуванням тих обставин, що, за твердження відповідача, фактичне користування приміщенням розпочато 30.03.2023.

Згідно штампу з назвою позивача, останній лист від 29.05.2023 за вих. №2305-29/1 отримав 30.05.2023 (вх. №1224).

Супровідним листом від 26.01.2024 за вих. №305 позивач надіслав відповідачу втретє проєкти договорів для підписання. Позивач до справи долучив накладну №5007404481196 від 30.01.2024, фіскальний чек від 30.01.2024 та опис вкладення у цінний лист від 30.01.2024 (арк. 95-96, том 1) в якості доказів направлення на адресу відповідача проєктів договору про відшкодування витрат податку на землю, договору на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання, електропостачання, утримання будинку та прибудинкової території, копії витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23.06.2022, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №289933371 від 13.12.2021 та розрахунок за комунальні послуги за період з березня 2023 року по грудень 2023 року.

Позивач, у відповідь на лист від 29.05.2023 за вих. №2305-29/1, листом від 07.06.2023 за вих. №936 (арк. 93, том 1) вдруге надає відповідачу договір №1 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір №1 на відшкодування витрат податку на землю і просить відповідача негайно розглянути дані документи, підписати і другий примірник повернути позивачу.

Згідно із описом доданих до листа документів, окрім договорів позивач відповідачу надав довідку про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

На вказаному листі міститься відмітка про його отримання 07.06.2023 за вх.№5.

Супровідним листом від 05.02.2024 за вих. №388 позивач надсилає відповідачу договір №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території і позивач просить відповідача розглянути, підписати та повернути другий примірник позивачу.

В якості доказів направлення супровідного листа від 05.02.2024 за вих. №388 позивач долучає до справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.02.2024, накладну №5007404481714 від 05.02.2024 та опис вкладення у цінний лист (арк. 99, том 1).

Оскільки проєкти договорів на відшкодування комунальних послуг та витрат зі сплати податку на землю з боку відповідача не підписані, позивач на підставі наведених вище обставин, які встановлені судом, звернувся до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив зобов`язання відповідача укласти з позивачем такі договори:

(1) договір №1 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території від 30.03.2023;

(2) договір №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території;

(3) договір №1 на відшкодування витрат податку на землю від 30.03.2023.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що відповідач, на думку позивача, незаконно ухиляється від оформлення договірних взаємовідносин щодо відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та відшкодування позивачу його витрат на сплату податку за землю починаючи з 09.03.2023, тобто з дати, яка на момент звернення позивача до суду з даним позовом минула.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

У відповідності до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як передбачено ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.

Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

Таким чином, законом в імперативному порядку визначено необхідність дотримання при укладенні договору оренди комунального майна певних істотних умов, які визначаються примірним договором оренди комунального майна, розробленим та затвердженим представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, зокрема комунальні послуги та витрати балансоутримувача зі сплати земельного податку.

Орендар несе витрати на утримання орендованого майна на підставі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг у порядку, визначеному п. 6.5. договору оренди.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору оренди орендаря зобов`язано відшкодовувати витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг орендарю та зі сплати земельного податку.

Варто зауважити, що послуги з водопостачання, електропостачання, теплопостачання та відведення стічних вод, забезпечення електроенергією, теплом, водою і відведенням стоків є комунальними послугами, вартість яких має бути відшкодована відповідачем позивачу.

У пункті 6.5 договору оренди вказано, що після укладення договору балансоутримувач зобов`язаний:

6.5.1 надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у разі, якщо такі витрати мали місце, та/або

6.5.2 повідомити орендаря про необхідність укладання договорів з постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Аналізуючи листування між сторонами справи суд доходить висновку, що воно не у повному обсязі відображає взаємовідносини сторін щодо вирішення питання укладання договорів на утримання орендованого приміщення.

Так, зі змісту більш раннього за датою складання листа позивача адресованого відповідачу (від 25.05.2023), який отриманий останнім того ж дня (25.05.2023) позивач просить відповідача повернути договори №1 від 30.03.2023 на відшкодування комунальних витрат та витрат податку на землю, проте з наявних у справі доказів не вбачається за можливе встановити, коли саме позивач направив відповідачу примірники вказаних договорів для розгляду та підписання.

Суд встановив, що супровідним листом від 07.06.2023 за вих. №936 (арк. 93, том 1) вдруге позивач надав відповідачу договір №1 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір №1 на відшкодування витрат податку на землю і просив відповідача негайно розглянути дані документи, підписати і другий примірник повернути позивачу.

Супровідним листом від 05.02.2024 за вих. №388 позивач надсилає відповідачу договір №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території і позивач просить відповідача розглянути, підписати та повернути другий примірник позивачу.

Суд зауважує, що вказаний договір №5 містить п. 5.1, в якому зазначено, що він (договір) діє з 01.01.2024, тобто з дати, яка на час направлення пропозиції - 05.02.2024, вже минула.

Суд зазначає, що у справі містяться докази направлення/отримання вказаних листів відповідачу(ем), а тому логічним є висновок, що позивач обов`язок з надання орендарю для підписання примірників договорів про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, визначений п. 6.5 договору оренди, виконав, однак строки виконання такого обов`язку щодо направлення вперше договорів №1 від 30.03.2023 не вбачається за можливе встановити.

Відповідно до п. 6.6 договору оренди орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договорів про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю:

6.6.1 підписати і повернути балансоутримувачу примірники договорів; або

6.6.2 подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, що підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Вирішуючи питання дотримання/недотримання відповідачем положень п. 6.6 договору оренди, суд звертає увагу на лист від 31.03.2023 за вих. №0323-31/1 до справи долучений саме відповідачем, у якому відповідач просить позивача не проводити нарахування компенсації за комунальні послуги та відповідно за користування земельною ділянкою, оскільки станом на 31.03.2023 не отримано в повному обсязі об`єкт оренди в оренду.

Тобто, станом на 31.03.2023 відповідач усвідомлював свій обов`язок з відшкодування позивачу витрат на утримання орендованого відповідачем майна за період з 09.03.2023 (дата укладання договору оренди та підписання акта прийому-передачі майна в оренду) до 31.03.2023 (остання дата першого місяця оренди майна).

Згідно інформації, яка вказана у листах позивача і які були адресовані відповідачу, позивач тричі направляв відповідачу проєкти договорів на підписання. Крім цього, проєкти договорів наявні і у матеріалах справи №904/1302/24, проте відповідач на час вирішення спору їх не підписав у добровільному порядку, а отже положення п. 6.6 договору оренди не виконав.

Суд також враховує, що у заяві (промова в судових дебатах) відповідач погодився підписати договори, які є предметом судового розгляду, але датою винесення судового рішення у даній справі та в редакції, яка виключає п. 5.1 в частині «… Сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між балансоутримувачем та орендарем, які виникли до його укладання з 09.03.2023 року» шляхом виключення зазначеної умови договору.

З огляду на позицію відповідача щодо дати з якої він має відшкодовувати позивачу витрати останнього на утримання майна та зі сплати земельного податку суд вивчивши наявні у справі докази дійшов таких висновків.

Суд зауважує, що чинність та добровільність укладання договору оренди від 09.03.2023 сторонами справи не заперечується.

У пункті 2.1 договору оренди вказано, що орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Як встановлено судом, акт приймання-передачі майна в оренду підписаний сторонами справи 09.03.2023 і не містить жодних заперечень з боку відповідача щодо неможливості використання орендованого майна.

Оскільки акт прийому-передачі нежитлового приміщення до договору від 09.03.2023 (арк. 91, том 1) про передачу майна нежитлового приміщення загальною площею 485,27 кв. м, вбудоване у 2 поверх окремо розташованої будівлі за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Святогеоргіївська, 8а містить підпис орендаря і останній не заперечує справжність даного підпису суд доходить висновку, що відповідач вступив в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі майна з 09.03.2023.

Тобто, підписуючи акт прийому-передачі відповідач визнав факт користування об`єктом оренди з 09.03.2023.

Водночас, відповідач у відзиві (арк. 65 зворот, том 1) вказує, що непідписані ним договори на відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку та комунальних платежів були йому направлені лише у вересні 2023 року. Відповідач у відповідь на отримані для підписання договору адресував балансоутримувачу лист від 30.01.2023, у якому вказав, що станом на 30.03.2023 не відбулося повне звільнення орендованого майна попереднім орендарем. Свої твердження відповідач, нібито, обґрунтовує посиланням на фото та відеоматеріалами, які до справи не долучає, що позбавляє суд можливості надати оцінку вказаним твердженням відповідача.

На лист балансоутримувача, який орендарем отримано 09.05.2023, відповідач звернувся з вимогою (лист від 09.05.2023 за вих. №752 (арк. 77, том 1) надати документально підтверджені витрати балансоутримувача зі сплати земельного податку та комунальних платежів.

Суд звертає увагу, що у вказаному листі відповідач просить балансоутримувача надати проєкт договору щодо відшкодування наданих послуг та провести звіряння, з урахуванням фактичних обставин та часу фактичного користування, в тому числі спільного користування орендованими приміщеннями, оскільки фактичне користування приміщенням, за твердженням відповідача, розпочалося 30.03.2023.

Отже, проаналізувавши зміст листа відповідача та вміщені у ньому вимоги до позивача суд доходить висновку, що такі вимоги не є обґрунтованими зауваженнями щодо сум витрат балансоутримувача, що підлягають відшкодуванню орендарем за договором, як то передбачено у п. 6.6.2 договору оренди.

Фактично зауваження відповідача зводяться до заперечень використання спірного приміщення у період з 09.03.2023 до 30.03.2023, а невикористання спірного приміщення відповідачем у період з 09.03.2023 до 30.03.2023 відповідач не підтверджує жодним доказом.

Відповідач, у відповідь на лист позивача від 09.05.2023 за вих. №752, листом від 29.05.2023 за вих. №2305-29/1 заперечує факт укладання договору №1 від 30.03.2023, проте акцентує увагу, що дата укладання договору 30.03.2023, за логікою відповідача, вказує на те, що саме з даної дати відповідач почав частково використовувати спірне приміщення.

Більш того, у вказаному листі сам відповідач наголосив, що орендну плату за умовами договору оренди відповідач сплачує своєчасно та у повному обсязі.

Суд зауважує, що сплата орендної плати фактично і є підтвердженням використання орендованого приміщення відповідачем починаючи з 09.03.2023 (а не з будь-якої іншої дати).

Разом із тим, суд відзначає, що позивач супровідними листами від 07.06.2023 за вих. №936 та від 26.01.2024 за вих. №305 надсилав відповідачу проєкти договорів для підписання, копії витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23.06.2022, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №289933371 від 13.12.2021 та розрахунок за комунальні послуги за період з березня 2023 року по грудень 2023 року.

З огляду на наявні у справі докази суд доходить висновку, що відповідач не виконав вимоги п. 6.6 договору оренди.

Разом із цим, наказами Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774 "Про затвердження договорів оренди" затверджено примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та від 05.09.2023 №1576 «Про затвердження Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю» затверджено Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю.

Варто звернути увагу, що позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти з ним договір на відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір на відшкодування витрат податку на землю за період з 09.03.2023 до 31.12.2023, тобто зобов`язати відповідача укласти договір за минулий період.

Також позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти з ним договір на відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір на відшкодування витрат податку на землю за період з 01.01.2024 до 31.12.2024, тобто зобов`язати відповідача укласти договір за частково минулий період.

Згідно зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Приймаючи рішення у даній справі суд врахував висновки щодо застосування ст. 187 ГК України стосовно укладання договору за рішенням суду, викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №906/1205/20, від 23.12.2021 у справі №910/155/21, від 23.12.2021 у справі №910/1515/21, зокрема, що згідно з положеннями ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд установив наявність обов`язку у відповідача укласти з позивачем договори про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, що безпосередньо передбачено у п. 6.5 договору оренди нерухомого майна від 09.03.2023.

Також суд установив, що відповідач всупереч наведеним нормам законодавства та умовам договору оренди не уклав відповідні договори з позивачем, отримані проєкти договорів не підписав, протоколи розбіжностей у разі наявності у них заперечень щодо окремих умов договорів не склав і не надіслав другій стороні разом із підписаними договорами, як то передбачено ч. 4 ст. 181 ГК України.

Водночас, надавши оцінку умовам запропонованих позивачем до укладення проєктів договорів, суд установив, що предметом розгляду у цій справі є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договорів має вважатися день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Таким чином, укладення договорів на період з 09.03.2023 до 31.12.2023 включно, який уже закінчився станом на час розгляду справи, суперечить вимогам ч. 3 ст. 653 ЦК України.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.07.2024 у справі №925/1176/23.

Позивачем не було доведено неможливості звернення до суду з вимогою укласти договір №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат податку на землю вчасно, виходячи із строків, обумовлених в укладеному договорі оренди.

Отже, є неможливим укладення договору №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договору №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат податку на землю з моменту набрання рішенням законної сили у редакції позивача, яка передбачає, що договір діє до 31.12.2023, оскільки такі умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договорів укладеними.

При цьому суд зазначає, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору; у переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Суд звертає увагу на те, що в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №904/299/18, від 08.10.2019 у справі №904/3129/18, від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 18.01.2022 у справі №902/1209/20, від 01.06.2022 у справі №916/942/21, від 19.12.2023 у справі №911/1428/22 викладено висновок про те, що за змістом ч. 2 ст. 631 ЦК України договір, за загальним правилом, набирає чинності з моменту його укладення та не застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення; з цього правила існує виняток, передбачений ч. 3 тієї ж статті, за яким сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, але такий виняток може мати місце лише за згодою сторін.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території та договір №1 від 30.03.2023 на відшкодування витрат податку на землю зі строком дії з 09.03.2023 до 31.12.2023 є такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, позивач не позбавлений можливості та права звернутися до відповідача щодо стягнення грошових коштів за фактично отримані послуги за відповідні періоди.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території зі строком дії з 01.01.2024 до 31.12.2024 суд бере до уваги висновки в частині застосування положень ст. 187 ГК України і зазначає, що строк дії договору №5 на час вирішення справи по суті не закінчився, а відповідач у заяві (промова в судових дебатах) погодився підписати договори, і зокрема договір №5, але зі строком дії починаючи з дати ухвалення судового рішення і виключенням п. 5.1, зокрема вказаного договору.

Оскільки у відповідача існує обов`язок укласти з позивачем, зокрема договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, що безпосередньо передбачено у п. 6.5 договору оренди нерухомого майна від 09.03.2023, а строк дії договору №5 на час вирішення судового спору не минув, суд вбачає підстави для укладання між сторонами договору №5, проте з урахуванням такого.

Суд вважає за потрібне надати правову оцінку істотним умовам договору №5 про відшкодування фактичних витрат на забезпечення водою та водовідведення і експлуатаційних витрат на утримання орендованих приміщень у запропонованій позивачем редакції, в тому числі у порівнянні з примірним договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.09.2023 №1576.

Так, у пункті 1.1 проєкту договору №5 визначено, що відповідно до умов цього договору, орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати за фактично одержані в процесі користування нерухомим майном, загальною площею 485,27 кв. м, розташованим за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Світогеоргіївська, 8а комунальні послуги: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання та утримання прибудинкової території здійснюється згідно діючих тарифів.

1.1.1. Відшкодування орендарем балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги електропостачання здійснюється згідно показників лічильника електроенергії;

1.1.2. Відшкодування орендарем балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги теплопостачання здійснюється пропорційно до займаної площі;

1.1.3. Відшкодування орендарем балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги водопостачання та водовідведення здійснюється згідно показань водоміра:

1.1.4. Відшкодування витрат по утриманню прибудинкової території розраховується пропорційно розміру площі приміщення, займаної орендарем до загальної площі всієї будівлі.

Кошти сплачуються на рахунок балансоутримувача не пізніше 25 числа поточного місяця, на підставі виставлених рахунків за діючими розцінками і тарифами.

Приписами ч. 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Суд зауважує, що розділ 1 «Предмет договору» договору №5 в редакції позивача відповідає примірному договору, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.09.2023 №1576, згідно із яким орендар відшкодовує балансоутримувачу його витрати за договорами на надання комунальних та інших послуг у розмірі: ціни спожитої орендарем кількості одиниць виміру обсягу отриманої комунальної послуги, визначеної відповідно до показань вузла обліку - у разі наявності вузла обліку для орендованого майна; ціни спожитих послуг пропорційно площі орендованого майна у загальній площі будівлі - у разі відсутності вузла обліку для орендованого майна або неможливості вимірювання обсягів отриманих послуг вузлами обліку; ціни спожитих послуг пропорційно кількості інших користувачів будівлі - у разі наявності умов встановлених абзацом третім цього пункту та використання приміщень у будівлі/частин будівлі іншими особами відмінними від орендаря та балансоутримувача.

За таких обставин, суд доходить висновку, що така істотна умова договору як ціна є правильно визначеною позивачем, оскільки тарифи протягом дії договору можуть змінюватися, змінюватися можуть і показники лічильників, а отже вказувати тверду ціну договору в даному випадку є недоречним.

Відповідач в заяві (промова в судових дебатах) погоджується підписати, зокрема договір №5, але датою винесення судового рішення у даній справі та в редакції, яка виключає п. 5.1 в частині «… Сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між балансоутримувачем та орендарем, які виникли до його укладання з 09.03.2023 року» шляхом виключення зазначеної умови договору.

Як встановлено судом, договір, за загальним правилом, набирає чинності з моменту його укладення та не застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України); з цього правила існує виняток, передбачений ч. 3 тієї ж статті, за яким сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, але такий виняток може мати місце лише за згодою сторін.

Суд вбачає відсутність згоди відповідача у питанні застосування умов договору №5 до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а тому договір №5 набере для сторін чинності у день набрання чинності даним рішенням суду, як це передбачено у ст. 187 ГК України.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Оскільки саме позивач у п. 5.1 договору №5 визначив дію вказаного договору до 31.12.2024, суд вважає дану умову залишити без змін, з огляду на її відповідність Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відтак, п. 5.1 договору №5 має бути викладений у редакції суду, а саме: «Договір діє до 31.12.2024 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.».

У відповідності до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №910/6139/20 визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання. Визначення позивачем предмета спору «про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції» є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до ст. 187 ГК України. При цьому, тлумачення слів «спонукати» і «зобов`язати» є тотожним. Тобто якщо позивач просить суд зобов`язати/спонукати відповідача укласти договір у редакції, викладеній ним у позовній заяві, з посиланням на ст. 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з ст. 5 ГПК України.

Аналогічні висновки висвітлені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18.

Зважаючи на викладене, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання укладеним договору №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території у судовому порядку, з викладенням п. 5.1 договору у редакції суду з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Пунктом 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 за №6 визначено, що господарські суди повинні зазначати, зокрема у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Отже, приписами процесуального закону встановлено, що у випадку прийняття рішення у спорі, що виник при укладанні договору резолютивна частина обов`язково повинна містити умови, на яких цей договір повинен бути укладений та якими в подальшому сторони будуть керуватися у своїх взаємовідносинах.

Враховуючи, що при зверненні до суду з відповідними вимогами до позовної заяви позивачем було подано проєкт, зокрема договору №5 на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території, суд вважає за потрібне викласти умови такого договору у резолютивній частині судового рішення (з викладенням пункту 5.1 договору у редакції суду), як того вимагають приписи ч. 9 ст. 238 ГПК України

При зверненні до суду з відповідними вимогами до позовної заяви позивачем було подано проекти договорів, повний текст яких має бути викладений у резолютивній частині рішення, як того вимагають приписи частини 9 статті 238 ГПК України.

При цьому, відсутність у прохальній частині позовної заяви тексту відповідних угод не впливає на можливість задоволення позовних вимог.

Також висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі 903/616/22.

Судові витрати

Суд бере до уваги, що Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 24.05.2024 у даній справі (якою скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024) (арк. 52-53, том 1) доручив Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги позивача, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги позивача покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд встановив, що за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (арк. 31, 38, том 1); за подачу позову позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 9.084,00 грн (арк. 4, 7, 18, 59).

Предмет позову, зобов`язання відповідача укласти три договори, складається із трьох немайнових вимог. Оскільки з трьох немайнових вимог суд задовольнив фактично одну, то на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1/3, тобто 1.009,34 грн за розгляд апеляційної скарги та 3.028,00 грн за подання позовної заяви.

Викладаючи у резолютивній частині рішення позовні вимоги, задоволені судом, суд також врахував позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 17.05.2023 у справі №914/4024/21, щодо необхідності коректного формулювання судом позовних вимог, також позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітлену у постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, згідно з якою у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати укладеним між Комунальним підприємством "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" (50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СВЯТОГЕОРГІЇВСЬКА, будинок 8-А; ідентифікаційний код 01986546) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медико-діагностичний центр "Мрія" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Мистецька, будинок 11; ідентифікаційний код 35005070) договір №5 про відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання прибудинкової території у запропонованій позивачем редакції з викладенням пункту 5.1 договору у редакції суду, а саме:

«Договір № 5

на відшкодування витрат на комунальні послуги теплопостачання,

водопостачання та водовідведення, електропостачання,

утримання прибудинкової території

м. Кривий Ріг «___»

---

року

Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1» КМР в особі Генерального директора Криштопи Ігора Петровича, що діє на підставі Статуту (надалі -Балансоутримувач), з одного боку, та

ТОВ "МЕДИКО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР "МРІЯ"

в особі керівника Крижової Н.М., що діє на підставі

---

(надалі - Орендар), з іншого боку, уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Відповідно до умов цього договору, Орендар відшкодовує Балансоутримувачу витрати за фактично одержані в процесі користування нерухомим майном, загальною площею - 485,27 кв.м, розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, 8а комунальні послуги: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання та утримання прибудинкової території здійснюється згідно діючих тарифів.

1.1.1. Відшкодування Орендарем Балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги електропостачання здійснюється згідно показників лічильника електроенергії.

1.1.2. Відшкодування Орендарем Балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги теплопостачання здійснюється пропорційно до займаної площі;

1.1.3. Відшкодування Орендарем Балансоутримувачу витрат за фактично одержані комунальні послуги водопостачання та водовідведення здійснюється згідно показань водоміра;

1.1.4. Відшкодування витрат по утриманню прибудинкової території розраховується пропорційно розміру площі приміщення, займаної орендарем до загальної площі всієї будівлі.

Кошти сплачуються на рахунок Балансоутримувача не пізніше 25 числа поточного місяця, на підставі виставлених рахунків за діючими розцінками і тарифами.

1.2 У разі зміни тарифів на послуги енергопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення та утримання прибудинкової території Орендар сплачує витрати згідно виставлених Балансоутримувачем рахунків з додатковими розрахунками.

1.3 Плата за послуги енергопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення та утримання прибудинкової території перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

2. Обов`язки ОРЕНДАРЯ

2.1 Орендар зобов`язаний:

- своєчасно та у повному обсязі сплачувати витрати за послуги електропостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання та утримання прибудинкової території;

- у разі заключення договорів на отримання комунальних послуг безпосередньо з їх постачальниками, негайно повідомити про це Балансоутримувача у письмовій формі з додатками підтверджуючих документів;

- дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за цим Договором;

- нести відповідальність за дотримування правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в орендованих приміщеннях;

- забезпечувати доступ представників Балансоутримувача, що мають відповідні повноваження для перевірки стану інженерних мереж, а також дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в орендованих приміщеннях;

- своєчасно інформувати Балансоутримувача або організацію, яка обслуговує будівлю про виявлені недоліки елементів будівлі, приміщення;

- не перешкоджати в денний час, а при аваріях і в нічний час, входженню в приміщення представників Балансоутримувача або працівників організацій, що обслуговують будівлю, для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок;

- відшкодувати в установленому порядку усі збитки від пошкодження елементів будівлі, які сталися з вини Орендаря або осіб, які з ним працюють.

3. Обов`язки БАЛАНСОУТРИМУВАЧА

3.1 Балансоутримувач зобов`язаний:

- своєчасно надавати орендарю рахунки на відшкодування послуг з розрахунками і актами виконаних послуг до них;

- здійснювати контроль за своєчасним і в повному обсязі надходженням платежів від орендаря;

- здійснювати контроль за дотриманням орендарем правил експлуатації інженерних мереж пожежної безпеки та санітарії в орендованих приміщеннях;

- здійснювати контроль стану інженерних мереж в орендованому приміщенні.

4. Порядок оплати комунальних послуг

4.1. Балансоутримувач щомісячно виставляє Орендарю рахунки на відшкодування витрат за фактично одержані комунальні послуги за діючими тарифами, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим місяцем є календарний місяць, в якому здійснюється надання послуг за цим Договором.

4.2. Орендар перераховує Балансоутримувачу грошові кошти в рахунок відшкодування вартості спожитих ним комунальних послуг не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

5. Термін дії договору

5.1. Договір діє до 31.12.2024 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

5.2. Цей Договір припиняється у разі: закінчення дії, приватизації об`єкту Орендарем, банкрутства Орендаря, знищення об`єкту оренди.

5.3. Достроково цей Договір може бути розірвано за угодою сторін, а також за вимогою однієї із них за підстав, передбачених законодавством України.

6. Відповідальність сторін

6.1. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чиним законодавством України.

6.2. Спори, які виникають за цим Договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів вирішуються у судовому порядку.

7. Форс мажорні обставини

7.1. Ніяка відповідальність не може бути наслідком невиконання або неналежного виконання будь-якого із положень цього Договору, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем виконавчої Сторони, таких як пожежі, стихійні лиха, воєнні дії.

7.2. При виникненні форс мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожного із Сторін зобов`язань за цим Договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.

8. Інші умови

8.1. Внесення змін і доповнень до Договору здійснюється за згодою сторін.

8.2. Цей Договір укладено в 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу і направляються:

- 1-й примірник - Орендарю.

- 2-й примірник - Балансоутримувачу.

9. Юридичні реквізити сторін

Орендар Балансоутримувач

ТОВ «МЕДИКО-ДІАГНОСТИЧНИЙ КП «Криворізька міська лікарня №1»

ЦЕНТР «МРІЯ» КМР 50074 вул. Святогеоргіївська, 8а

50047 м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 01986546

Вул. Сергія Колачевського, 168 р/р НОМЕР_1

---

в АТ «Укрсиббанк» МФО 351005

---

ІПН 019865404843 Витяг

---

№2004844500037

---

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендар Балансоутримувач

Керівник Генеральний директор

---

Крижова Н.М.

---

Криштопа І.П.».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медико-діагностичний центр "Мрія" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Мистецька, будинок 11; ідентифікаційний код 35005070) на користь Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" (50074, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СВЯТОГЕОРГІЇВСЬКА, будинок 8-А; ідентифікаційний код 01986546) 1.009,34 грн (одну тисячу дев`ять грн 34 к.) судового збору за розгляд апеляційної скарги та 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору за розгляд позовної заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18.10.2024.

Суддя С.А. Дупляк