Рішення

від 18.10.2024 по справі 910/8038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2024Справа № 910/8038/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БЮРО АНАЛІТИЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ БЕЗПЕКИ АЕС

(03124, м. Київ, вул. М. ВАСИЛЕНКА, буд. 7, офіс 307;

ідентифікаційний код: 39243239)

доДержавного підприємства Державний науково-інженерний центр

систем контролю та аварійного реагування

(04213, м. Київ, просп. Івасюка Володимира, буд. 64/56;

ідентифікаційний код: 24249112)

простягнення 625 026, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БЮРО АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ БЕЗПЕКИ АЕС (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування (далі-відповідач) про стягнення суми заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору №18ARB-02/01-11/18-10 від 03.08.2018 про надання послуг у розмірі 625 026,98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8038/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0600275727048 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8038/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

03 серпня 2018 року між Державним підприємством "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" (далі за текстом відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС" (далі за текстом позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг № 18ARB-02/01-11/18-10.

За даним договором виконавець прийняв на себе зобов`язання надати замовнику наступні послуги: «Виконання теплогідравлічних розрахунків обладнання та трубопроводів енергоблоку № 2 ВП ЗАЕС для обґрунтування допустимої кількості циклів навантаження у понадпроектний період» (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору даний договір є субпідрядним в рамках надання послуг по Генеральному договору № 75/180-18 від 27.06.2018 року (реєстр. НАЕК № 48-121-01-18-06714 від 13.07.2018 року (Замовника № 11/18-10) «Обладнання та трубопроводи. Енергоблок № 2 ВП ЗАЕС. Перепризначення допустимої кількості циклів навантаження у понадпроектний період», укладеного між Замовником та ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» (далі Генеральний Замовник).

Відповідно до пункту 2.1 вартість послуг за цим договором визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1) та складає 400 000, 00 грн., крім того ПДВ 80 000, 00 грн., разом 480 000, 00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 28 вересня 2018 року до договору у зв`язку із збільшенням обсягів послуг сторони погодились та виклали пункт 2.1 договору у новій редакції, відповідно до якої вартість послуг за цим договором визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1) та складає 500 000, 00 грн. , крім того ПДВ 100 000, 00 грн., разом 600 000, 00 грн.

Додатковими угодами до договору сторонами неодноразово вносилися зміни до календарного плану на надання послуги.

Так, у редакції додаткової угоди № 2 від 11 грудня 2018 року строк виконання етапу 1.2 Супровід узгодження Держатомрегулювання документації, розробленої на етапі 1.1 визначено березень 2019 року.

У межах строку, встановленого договором, 29 березня 2019 року між сторонами підписано Акт № 1/18ARB-02/01-11/18-10 прийому передачі наданих послуг на суму 75 000, 00 грн., крім того ПДВ 15000, 00 грн., усього 90 000, 00 грн.

Додатковими угодами № 3-6 до договору № 18ARB-02/01-11/18-10 від 03 серпня 2018 року переносилися строки виконання послуг за етапом 2.2 відповідно червень 2020 року, серпень 2020 року, жовтень 2020 року та листопад 2020 року. Інші умови договору № 18ARB-02/01-11/18-10 від 03 серпня 2018 року залишалися без змін.

15 грудня 2020 року між сторонами підписано Акт № 2/18ARB-02/01-11/18-10 прийому передачі наданих послуг на суму 425 000, 00 грн., крім того ПДВ 85000, 00 грн., усього 510 000, 00 грн.

За змістом підписаного Акту № 2/18ARB-02/01-11/18-10 послуги за етапом № 2 надані у повному обсязі, звітна документація задовольняє вимогам договору та технічного завдання, належним чином оформлена, здана виконавцем та прийнята замовником.

Відповідно до пункту 2.2. договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг після підписання Сторонами акту здачі- приймання наданих послуг за етапом, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 10 календарних днів з моменту надходження коштів від Генерального Замовника за Генеральним Договором. Зміни до встановленого порядку розрахунків сторонами не вносилися.

Відповідно до листа відповідача від 07 лютого 2023 року за вих. № 01/16-23 кошти від Генерального замовника надійшли на рахунок підприємства (відповідача у справі) 14 вересня 2021 року в сумі 1 100 000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи умови укладеного договору, відповідач мав виконати грошові зобов`язання по сплаті наданих та прийнятих без зауважень послуг у строк не пізніше 24 вересня 2021 року (останній 10-ий календарний день після отримання коштів від Генерального Замовника).

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із позовом, позивач вказує, що відповідач свого обов`язку щодо повного розрахунку із позивачем у межах встановленого строку не виконав, внаслідок чого станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 425 000,00 грн. за надані послуги.

Так, відповідно до виписки по рахунку позивача у справі 16 вересня 2021 року відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 90 000, 00 грн. за актом № 1 від 29 березня 2019 року (сума за актом сплачена повністю) та часткову оплату у розмірі 85 000, 00 грн. за актом № 2 від 15 грудня 2020 року.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що наявна заборгованість у розмірі 425 000, 00 грн. визнається відповідачем у справі.

Так, у відповіді від 27 травня 2021 року на претензію відповідач підтверджує кредиторську заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 600 000, 00 грн. (за актом № 1 на суму 90000, 00 грн., за актом № 2 на суму 510 000, 00 грн.). У травні 2021 року відповідач повідомляв, що має місце несвоєчасна оплата з боку Генерального Замовника за Генеральним договором на суму 1 100 000, 00 грн. У листі від 07 лютого 2023 року відповідач підтвердив та особисто надав інформацію, що кошти від Генерального замовника надійшли на рахунок підприємства 14 вересня 2021 року в сумі 1 100 000, 00 грн. (тобто Генеральний Замовник розрахувався із відповідачем у повному обсязі). У цьому ж листі відповідач підтвердив проведені часткові оплати та залишок несплаченої суми у розмірі 425 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що ні в строки передбачені умовами Договору, ні на день подачі цього позову відповідач розрахунки за надані послуги не здійснив.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір надання послуг щодо «Виконання теплогідравлічних розрахунків обладнання та трубопроводів енергоблоку № 2 ВП ЗАЕС для обґрунтування допустимої кількості циклів навантаження у понадпроектний період».

Судом встановлено, що акти наданих послуг підписані обома сторонами без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості наданих робіт. Також суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості наданих послуг зі сторони Відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач у встановлений вищевказаним договорами строк не розрахувався чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач фактично надавав відповідачу послуги відповідно до умов укладеного між сторонами Договору. З матеріалів справи вбачається, що надання позивачем наданих послуг не заперечується відповідачем. Водночас з наявних матеріалів справи не вбачається, щоб відповідач частково чи повністю відмовлявся від одержання таких послуг.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг. Відомості щодо їх наявності суду також не повідомлені.

Отже, суд приходить до висновку, що Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача заборгованість по наданих послугах згідно вищезазначених договорів.

Відповідач належними засобами доказування доказів протилежного не довів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, надані послуги оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 425 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за надані послуги у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 425 000,00 грн. є обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 165 181,56 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2021 по травень 2024 та 34 845,42 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.09.2021 по 18.06.2024.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 165 181,56 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2021 по травень 2024 та 34 845,42 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.09.2021 по 18.06.2024.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 7500,32 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 6000,00 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представництво інтересів позивача у вказаній справі здійснюється адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року, ордер серії АХ № 1200091 від 27 липня 2024 року у матеріалах справи.

Так, 18 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС" (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 05-24 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат взяв на себе обов`язок здійснити представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту у спорі із Державним підприємством "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" про стягнення заборгованості за договором № 18ARB-02/01-11/18-10 від 03 серпня 2018 року на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 26 договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до фактичного повного виконання боржником Клієнта зобов`язань за договором про надання послуг № 18ARB-02/01-11/18-10 від 03 серпня 2018 року.

Відповідно до пункту 9 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором за домовленістю Сторін встановлюється у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 9.1 гонорар адвоката за правничу допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 18ARB-02/01-11/18-10 від 03 серпня 2018 року в суді першої інстанції складає 6000 (шість тисяч), 00 грн., якщо розгляд справи буде вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження, у випадку розгляду справи у порядку загального провадження гонорар Адвоката в суді першої інстанції складає 9000 (дев`ять тисяч), 00 грн….Часткова оплата гонорару Адвоката, передбаченого цим пунктом, у розмірі 2000 (дві тисячі), 00 грн. здійснюється Клієнтом протягом п`яти календарних днів з дати подання позовної заяви про стягнення заборгованості.

На виконання вимог укладеного договору 01 липня 2024 року Клієнтом здійснено часткову переплату у розмірі 2 000, 00 грн. на поточний рахунок адвоката, що підтверджується наданою випискою з поточного рахунку.

На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 01 серпня 2024 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 1 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом на суму 6 000,00 грн.

Наведеними документами підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС" на суму 6 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування (04213, м. Київ, просп. Івасюка Володимира, буд. 64/56; ідентифікаційний код: 24249112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7, офіс 307; ідентифікаційний код: 39243239) основного боргу в розмірі 425 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 165 181,56 грн., 3% річних у розмірі 34 845,42 грн., судовий збір у розмірі 7500,32 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов