Рішення

від 18.10.2024 по справі 910/4529/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2024Справа № 910/4529/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області (Україна, 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд. 18 А; ідентифікаційний код: 38034476)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" (Україна, 01133, м. Київ, вул. Михайла Задніпровського, буд. 13; ідентифікаційний код: 42360523)

про стягнення 24 091,58 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" (далі - відповідач) про стягнення 24 091,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено вимоги законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, що завдало збитків державі, внаслідок засмічення земельної ділянки шлаковими відходами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів 18.04.2024. Відповідно до повідомлень про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 18.04.2024 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронні кабінети сторін.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 про відкриття провадження у справі № 910/4529/24 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 18.04.2024.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 11.01.2022 по 24.01.2022 Державною екологічною інспекцію у Донецькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону та використання земельних ресурсів, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, за результатами якого складено акт від 24.01.2022 № 03-4/22.

Зазначений позаплановий захід державного нагляду (контролю) був проведений з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону та використання земельних ресурсів, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, на підставі звернення ОСОБА_1 від 21.12.2021, в якому повідомлялось про порушення відповідачем законодавства про охорону атмосферного повітря, про засмічення земельних ділянок шлаковими відходами та про забруднення поверхневих вод.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснено на підставі Погодження Державної екологічної інспекції України від 23.12.2021 № 4.3/2501ПГ, наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.01.2022 № 6/22 "Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.01.2022 № 4/22.

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" було складено акт від 24.01.2022 № 03-4/22 (далі - Акт) про виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Перевіркою було встановлено, що:

- відповідач видаляє відходи золи на місце видалення відходів Золовідвал № 2, паспорт МВВ № 169.2 від 18.08.2007. Золовідвал № 2 розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1410945400:00:002:0001;

- наявний факт засмічення земельної ділянки, розташованої з південно-західного боку Золовідвалу №1, шлаковими відходами загальною площею 413 кв.м, висотою 0,1 м, об`ємом 41,3 куб.м;

- відповідач видаляє відходи шлаку паливного на місце видалення відходів Золовідвал № 1, паспорт МВВ № 169.1 від 16.08.2007. Золовідвал № 1 розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 1410945400:00:002:0002, 1410945400:00:002:0003;

- протягом 2020 року на ТОВ "Миронівська теплова електроцентраль" утворилось 47834,317 тон відходів шлаку паливного, з яких видалено на місця видалення відходів 41331,317 тон відходів та 6503 тон відходів передано для утилізації;

- наявне порушення вимог щодо зберігання та видалення відходів на Золовідвалі №1 - несанкціоноване розміщення відходів шлаку паливного за межами земельної ділянки з кадастровим номером 1410945400:00:002:0002.

- шлакові відходи розташовані на земельній ділянці, що відноситься до земель Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області між земельними ділянками з кадастровими номерами 1410945400:00:002:0002, 1410945400:00:001:0151, що графічно зображено на роздруківці з публічної кадастрової карти.

У зв`язку з вчиненням відповідачем екологічного правопорушення у вигляді засмічення земельної ділянки шлаковими відходами, яке зафіксоване в акті від 24.01.2022 № 03-4/22, складеному за результатами проведеного в період з 11.01.2022 по 24.01.2022 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 24 091,58 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено обов`язок землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів частин 1, 4, 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 3 статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр.

Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, встановлено, що Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Положенням про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 20, визначено, що Державна екологічна інспекція у Донецькій області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції (в т.ч. щодо охорони земель, надр, поводження з відходами), розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, було складено Акт, яким встановлено факт порушення вимог природоохоронного законодавства.

Зазначений Акт підписаний директором відповідача Згінником О.І. та начальником відділу екології відповідача Прасоловою Т.В. без зауважень.

За результатами проведення зазначеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачу був виданий припис від 26.01.2022 № 03-4/22 про усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, в тому числі щодо ліквідування несанкціонованого розміщення шлакових відходів загальною площею 413 кв.м, висотою 0,1 м, об`ємом 41,3 куб.м, з земельної ділянки, розташованої з південно-західного боку Золовідвалу № 1.

Припис від 26.01.2022 № 03-4/22 був прийнятий відповідачем до виконання без зауважень, що підтверджується підписанням директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" Згінником О.І. зазначеного припису без заперечень.

Оскільки правопорушення було виявлено позивачем ще в 2022 році, ним було нараховано відповідачу суму збитків, заподіяних державі, направлено відповідну претензію на адресу відповідача з вимогою відшкодувати збитки в добровільному порядку.

В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують факт направлення претензії №12-1366/22 від 26.12.2022 на адресу відповідача 02.06.2023.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, вину заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 49 Господарського кодексу України підприємці зобов`язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об`єднань, інших суб`єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Статтею 153 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов`язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Крім того, статтею 42 Закону України "Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у роз`ясненнях за № 025/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Для визначення порядку розрахунку розмірів шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 року за №422/13689, затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

За змістом п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки шлаковими відходами з південно-західного боку меж земельної ділянки з кадастровим номером 1410945400:00:002:0002 на території Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, виконаний позивачем на підставі Акту позапланової перевірки від 24.01.2022 № 03-4/22, листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 26.01.2022 № 8-5-0.10-451/2-22.

Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки шлаковими відходами, виконано позивачем за формулою під номером 6, наведеною в п. 5.4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства:

- Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:

- Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

- А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення -якого дорівнює 0,5;

- Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300;

- Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./ м2;

- Пдз - площа засміченої земельної ділянки, м2;

- Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

- Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди з урахуванням наступних показників:

- А дорівнює 0,5;

- Б дорівнює 15;

- Гоз - у зв`язку з тим, що грошова оцінка засміченої земельної ділянки не проведена, і для визначення показника відповідно до п. 5.5.1 та п. 4.7.1 Методики застосований показник нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Донецькій області станом на 01.01.2022, який складає 31111,00 грн./га згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 26.01.2022 № 8-5-0.10-451/2-22. Таким чином, показник 1 м2 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, складає 3,111 грн./м2 (31111,00 грн. / 10000 м2 = 3,111 грн./м2);

- Пдз - площа засміченої земельної ділянки - згідно акту перевірки від 24.01.2022 №02-4/22 складає 413 м2;

- Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами - визначений за додатком 5 Методики, з урахуванням того, що об`єм відходів згідно акту перевірки від 24.01.2022 № 02-4/22 складає 41,3 м3 (Ов), а тому коефіцієнт дорівнює 2,5;

- Кег - дорівнює 1,0.

Таким чином, розмір шкоди від засмічення земельної ділянки шлаковими відходами становить: Ршз = 0,5 х 15 х 3,111 х 413 х 2,5 х 1 = 24 091,58 грн.

Судом встановлено вірність наданого позивачем розрахунку розміру шкоди від засмічення земельної ділянки відповідачем.

У свою чергу, відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження добровільного відшкодування відповідачем завданих збитків.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 24091,58 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 24 091,58 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. "г" ч. 4, ч. 6 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" (Україна, 01133, м. Київ, вул. Михайла Задніпровського, буд. 13; ідентифікаційний код: 42360523) збитки в сумі 24 091 (двадцять чотири тисячі дев`яносто одна) грн 58 коп. на рахунок UA418999980333139331000005640, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Світлодар.МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 7 227 (сім тисяч двісті двадцять сім) грн 47 коп., що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 00022473) в сумі 4 818 (чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 32 коп., що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Світлодарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (ідентифікаційний код: 44203093) в сумі 12 045 (дванадцять тисяч сорок п`ять) грн 79 коп., що становить 50% загальної суми збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миронівська теплова електроцентраль" (Україна, 01133, м. Київ, вул. Михайла Задніпровського, буд. 13; ідентифікаційний код: 42360523) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (Україна, 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Петровського, буд. 18 А; ідентифікаційний код: 38034476) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.10.2024

Суддя О.В. Нечай