Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/2992/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/2992/24Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М"

до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

про стягнення 13 453 555,50 грн

представники сторін:

від позивача: Проскурня Т.В.

від відповідача: Фартушна В.Л.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 17 367 644,09 грн заборгованості.

В редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.08.2024 позивачем заявлені вимоги про стягнення 13 453 555,50 грн, з яких 11697541,13 грн основного боргу, 1267275,37 грн інфляційних втрат та 488739,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 16823/01 від 04.04.2019 в частині оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим тарифом".

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/2992/24, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 11.04.2024.

08.04.2024 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 11.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 02.05.2024.

25.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 9436175,64 грн.

У підготовчому засіданні 02.05.2025 суд постановив протокольні ухвали про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 30.05.2024.

23.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

30.05.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 13 595 132,15 грн, з яких: за жовтень 2021 року: 194 655,77 - сума основного боргу, 27 410,51 грн - інфляційні витрати, 11 036,02 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2022 року: 8 735 196,18 грн - сума основного боргу, 917 208,47 грн - інфляційні витрати, 404 177,09 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2023 року: 3 300 862,91 грн - сума основного боргу, 4 585,20 грн - 3% річних.

У підготовчому засіданні 30.05.2025 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 клопотання Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про зупинення провадження у справі №910/2992/24 задоволено, провадження у справі №910/2992/24 зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 910/4439/23 без змін.

04.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 поновлено провадження у справі №910/2992/24, призначено підготовче судове засідання у справі №910/2992/24 на 15.08.2024.

07.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою суду від 14.08.2024.

13.08.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 11697541,13 грн основного боргу, 1267275,37 грн інфляційних втрат та 488739,00 грн 3% річних, а саме: за жовтень 2021 року: 84 903,29 грн - сума основного боргу, 32 924,95 грн- інфляційні витрати, 12065,52 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2022 року: 8 725 919,54 грн - сума основного боргу, 1 162 972,49 грн - інфляційні витрати, 454 864,45 грн - 3% річних; за лютий - грудень 2023 року: 2 886 718,30 грн - сума основного боргу, 71 377,93 грн - інфляційні витрати, 21 809,03 грн - 3% річних.

У підготовчому засіданні 15.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, у зв`язку з прийняттям судом до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідач просив залишити без розгляду оголошену ним раніше заяву про закриття провадження у справі в частині.

Суд постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду зави відповідача про закриття провадження у справі в частині.

У підготовчому засіданні 15.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

12.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо допущеної в заяві про зменшення арифметичної помилки, а саме замість загальної суми 13 453 555,50 грн, зазначено 13 453 555,55 грн, водночас розмір заборгованості і всіх нарахувань вказано вірно. Таким чином вірною ціною позову є 13 453 555,50 грн.

19.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 11713,76 грн.

19.09.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі щодо часу виникнення зобов`язань відповідача.

У судовому засіданні 19.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 03.10.2024.

24.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

27.09.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

03.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 163369,46 грн.

У судовому засіданні 03.10.2024 позивач подала клопотання про закриття провадження у справі в частині.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2024 надала пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 03.10.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 16823/01 від 04.04.2019 (з урахуванням додаткових угод до нього) позивач поставляв а відповідач приймав електричну енергію. Так, за період з 01.10.2021 по 31.12.2023 сторонами були підписані без жодних зауважень, зокрема, наступні акти купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року (від 31.10.2021 року) на суму 2071925,36 грн; за лютий 2022 року (від 28.02.2022 року) на суму 1117701,86 грн; за березень 2022 року (від 31.03.2022 року) на суму 979040,88 грн; за квітень 2022 року (від 30.04.2022 року) на суму 1481125,69 грн; за травень 2022 року (від 31.05.2022 року) на суму 1963439,53 грн; за червень 2022 року (від 30.06.2022 року) на суму 1856887,52 грн; за липень 2022 року (від 31.07.2022 року) на суму 2977456,93 грн; за серпень 2022 року (від 31.08.2022 року) на суму 2416210,09 грн; за вересень 2022 року (від 30.09.2022 року) на суму 1239761,26 грн; за жовтень 2022 року (від 31.10.2022 року) на суму 784200,18 грн; за листопад 2022 року (від 30.11.2022 року) на суму 360618,90 грн; за грудень 2022 року (від 31.12.2022 року) на суму 236298,29 грн; за лютий 2023 року (від 28.02.2023 року) на суму 680505,26 грн; за березень 2023 року (від 31.03.2023 року) на суму 856836,07 грн; за квітень 2023 року (від 30.04.2023 року) на суму 1341367,36 грн; за травень 2023 року (від 31.05.2023 року) на суму 3768400,62 грн; за червень 2023 року (від 30.06.2023 року) на суму 4209426,96 грн; за липень 2023 року (від 31.07.2023 року) на суму 4288784,30 грн; за вересень 2023 року (від 30.09.2023 року) на суму 3892992,42 грн; за жовтень 2023 (від 31.10.2023) на суму 2675847,58 грн; за листопад 2023 (від 30.11.2023) на суму 1030203,72 грн; за грудень 2023 (від 31.12.2023) на суму 748631,69 грн.

Крім того, між сторонами підписані Акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії: за липень 2022 на суму 19469,41 грн; за серпень 2022 на суму 15799,45 грн; за вересень 2022 на суму 8106,72 грн.

Однак, відповідач взяті на себе за договором зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у жовтні 2021 року та у період з 01.02.2022 по 31.12.2023 електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 11697541,13 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" своїх зобов`язань за договором, позивач заявив до стягнення 1267275,37 грн інфляційних втрат та 488739,00 грн 3% річних.

Заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, позивач зазначає таке:

- посилання відповідача на приписи наказів Міненерго від 28.03.2022 року №140 (чинний до 05.07.2022 року) та від 15.06.2022 року №206 є необґрунтованим, оскільки ними лише встановлений розподіл грошових коштів за результатами продажу електричної енергії, втім жодним чином означені накази не звільняють відповідача від виконання взятих на себе за договором зобов`язань і не є беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за укладеним договором, не змінюють порядок здійснення відповідачем остаточного розрахунку за відпущену електричну енергію;

- вимоги пункту 16 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції від 26.04.2022) до застосування компенсаційних витрат (інфляції та 3% річних згідно з нормами ст.625 ЦК України) не застосовуються.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що до 26.01.2024 згідно з умовами Договору та положеннями пункту 10.4 Порядку відповідач мав сплатити позивачу суму заборгованості за актами купівлі-продажу за жовтень 2021 року, лютий - грудень 2022 року, лютий грудень 2023 року протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Зміни у нормативних актах, які регулюють правовідносини відповідача з виробниками альтернативної електроенергії з 26.01.2024 не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:

- звертаючись до суду позивач не взяв до уваги, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022;

- позивач не довів виникнення зобов`язань гарантованого покупця щодо оплати електроенергії за спірні періоди, а відтак відсутні підстави вважати, що наданий розрахунок штрафних санкцій, нарахувань за ст. 625 ЦК України є обґрунтованим.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що позивач, розраховуючи суми, не враховує, що з 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178, яка, з урахуванням часу затвердження НКРЕКП послуги, поширюється на спірні правовідносини. Так, розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями за "зеленим" тарифом, унормований главою 11 Порядку № 641, а не главою 10, як вказує позивач.

Оплата за відпущену у спірних розрахункових періодах електричну енергію здійснюється не пізніше: 08.05.2024 щодо січня, лютого, липня-вересня 2023 року; 17.05.2024 щодо грудня 2022 року, березня-червня, листопада, грудня 2023 року; 23.05.2024 щодо вересня-листопада 2022 року, жовтня 2023 року. Отже, позивачем невірно визначено час виникнення зобов`язань Гарантованого покупця щодо здійснення розрахунку за Договором і, тим самим, безпідставно збільшено період прострочення спірних платежів.

Також відповідач зазначає, що п. 11.4 Порядку № 641 передбачено, що при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

За існуючого алгоритму розрахунків, обов`язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді.

Оскільки за розрахункові місяці вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди у розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК України не виникли.

Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат до 1 гривні.

Під час розгляду справи відповідачем надані платіжні інструкції на підтвердження погашення заборгованості, згідно із якими відповідач у період з 28.08.2024 по 30.09.2024 здійснив оплату заборгованості на суму 175083,22 грн.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.04.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" укладено договір № 16823/01.

26.07.2019 між Державним підприємством "Енергоринок", Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" укладена додаткова угода №469/01 до договору №16823/01 про зміну сторони договору з ДП "Енергоринок" на ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", умови якої відповідають Порядку № 641 та типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

В подальшому, між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди до договору: від 21.08.2019 № 541/01, від 16.10.2019 № 821/01, від 12.03.2020 № 378/01/20, від 23.02.2021 № 795/01/21, від 25.03.2023 № 1359/07/23.

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 378/01/20) за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п.2.3, 2.4. договору продавець за "зеленим" тарифом (позивач) зобов`язується продавати, а гарантований покупець (відповідач) зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Згідно з п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до пункту 3.2. договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 795/01/21).

У п. 4.5 договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов`язаний, зокрема купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

У пункті 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

Відповідно до акту від 31.10.2021 купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 428608 кВт*год. електроенергії у жовтні 2021 року на суму 2071925,36 грн.

За електроенергію, придбану в жовтні 2021 року, відповідач за період з 13.10.2021 по 30.07.2024 здійснив оплату на суму 1 987022,07 грн. Залишок заборгованості за жовтень 2021 року становить 84903,29 грн.

Відповідно до акту від 28.02.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 236984 кВт*год. електроенергії у лютому 2022 року на суму 1117701,86 грн.

За електроенергію, поставлену в лютому 2022 року, відповідач сплатив: 15.02.2022 299771,84 грн, 24.02.2022 593280,36 грн. Залишок заборгованості за лютий 2022 року становить 224649,66 грн.

Відповідно до акту від 31.03.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 207584 кВт*год. електроенергії у березні 2022 року на суму 979040,88 грн.

За електроенергію, поставлену в березні 2022 року, відповідач сплатив: 29.03.2022 98412,64 грн., 08.04.2022 70801,53 грн. Залишок заборгованості за березень 2022 року становить 809826,71 грн.

Відповідно до акту від 30.04.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 314040 кВт*год. електроенергії у квітні 2022 року на суму 1481125,69 грн.

За електроенергію, поставлену в квітні 2022 року, відповідач за період з 15.04.2022 по 06.06.2023 оплатив 731165,30 грн. Залишок заборгованості за квітень 2022 року становить 749960,39 грн.

Відповідно до акту від 31.05.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 416304 кВт*год. електроенергії у травні 2022 року на суму 1963439,53 грн.

За електроенергію, поставлену в травні 2022 року, відповідач за період з 16.05.2022 по 07.06.2022 оплатив 339354,37 грн. Залишок заборгованості за травень 2022 року становить 1624085,26 грн.

Відповідно до акту від 30.06.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 393712 кВт*год. електроенергії у червні 2022 року на суму 1856887,52 грн.

За електроенергію, поставлену в червні 2022 року, відповідач за період з 15.06.2022 по 25.08.2022 оплатив 446130,72 грн. Залишок заборгованості за червень 2022 року 1390756,80 грн грн.

Відповідно до акту від 31.07.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 631304 кВт*год. електроенергії у липні 2022 року на суму 2977456,93 грн.

16.05.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 на суму 19469,41 грн.

За електроенергію, поставлену в липні 2022 року, відповідач за період з 14.07.2022 по 29.07.2022 оплатив 970605,17 грн.

Залишок заборгованості за липень 2022 року складає 2026321,17 грн.

Відповідно до акту від 31.08.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 512304 кВт*год. електроенергії у серпні 2022 року на суму 2416210,09 грн.

17.05.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 на суму 15799,45 грн.

За електроенергію, поставлену в серпні 2022 року, відповідач оплатив 1101800,19 грн. Залишок заборгованості за серпень 2022 року складає 1330209,35 грн.

Відповідно до акту від 30.09.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 262864 кВт*год. електроенергії у вересні 2022 року на суму 1239761,26 грн.

30.04.2024 між сторонами підписано акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за вересень 2022 на суму 8106,72 грн.

За електроенергію, поставлену в вересні 2022 року, відповідач оплатив: 861836,58 грн. Залишок заборгованості за вересень 2022 року складає 386031,40 грн.

Відповідно до акту від 31.10.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 140792 кВт*год. електроенергії у жовтні 2022 року на суму 784200,18 грн.

За електроенергію, поставлену в жовтні 2022 року, відповідач оплатив: 639016,68 грн. Залишок заборгованості у жовтні 2022 року складає 145183,50 грн.

Відповідно до акту від 30.11.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 64744 кВт*год. електроенергії у листопаді 2022 року на суму 360618,90 грн.

За електроенергію, поставлену в листопаді 2022 року, відповідач оплатив: 351929,82 грн. Залишок заборгованості за листопад 2022 року складає 8689,08 грн.

Відповідно до акту від 31.12.2022 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 42424 кВт*год. електроенергії у грудні 2022 року на суму 236298,29 грн.

За електроенергію, поставлену в грудні 2022 року, відповідач оплатив: 206091,63 грн. Залишок заборгованості за грудень 2022 року складає 30206,66 грн.

Відповідно до акту від 28.02.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 114944 кВт*год. електроенергії у лютому 2023 року на суму 680505,26 грн.

За електроенергію, поставлену в лютому 2023 року, відповідач оплатив: 646067,11 грн. Залишок заборгованості за лютий 2023 року складає 34438,15 грн.

Відповідно до акту від 31.03.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 144728 кВт*год. електроенергії у березні 2023 року на суму 856836,07 грн.

За електроенергію, поставлену в березні 2023 року, відповідач оплатив: 510845,86 грн. Залишок заборгованості у березні 2023 року складає 345990,21 грн.

Відповідно до акту від 30.04.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 224144 кВт*год. електроенергії у квітні 2023 року на суму 1341367,36 грн.

За електроенергію, поставлену в квітні 2023 року, відповідач оплатив: 910081,65 грн. Залишок заборгованості за квітень 2023 року складає 431285,71 грн.

Відповідно до акту від 31.05.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 629704 кВт*год. електроенергії у травні 2023 року на суму 3768400,62 грн.

За електроенергію, поставлену в травні 2023 року, відповідач оплатив: 3024562,90 грн. Залишок заборгованості за травень 2023 року складає 743837,72 грн.

Відповідно до акту від 30.06.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 703400 кВт*год. електроенергії у червні 2023 року на суму 4209426,96 грн.

За електроенергію, поставлену в червні 2023 року, відповідач оплатив: 3523233,16 грн. Залишок заборгованості за червень 2023 року складає 686193,77 грн.

Відповідно до акту від 31.07.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 707328 кВт*год. електроенергії у липні 2023 року на суму 4288784,30 грн.

За електроенергію, поставлену в липні 2023 року, відповідач оплатив: 4263160,31 грн. Залишок заборгованості за липень 2023 року складає 25623,99 грн.

Відповідно до акту від 30.09.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 642052 кВт*год. електроенергії у вересні 2023 року на суму 3892992,42 грн.

За електроенергію, поставлену в вересні 2023 року, відповідач оплатив: 3769335,86 грн. Залишок заборгованості за вересень 2023 року складає 123656,56 грн.

Відповідно до акту від 31.10.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 445360 кВт*год. електроенергії у жовтні 2023 року на суму 2675847,58 грн.

За електроенергію, поставлену в жовтні 2023 року, відповідач оплатив: 2180155,39 грн. Залишок заборгованості за жовтень 2023 року складає 495692,19 грн.

Відповідно до акту від 31.11.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 171464 кВт*год. електроенергії у листопаді 2023 року на суму 1030203,72 грн.

За електроенергію, поставлену в листопаді 2023 року, відповідач розрахувався повністю лише 30.05.2024.

Відповідно до акту від 31.12.2023 року купівлі-продажу електроенергії позивач поставив, а відповідач прийняв 124600 кВт*год. електроенергії у грудні 2023 року на суму 748631,69 грн.

За електроенергію, поставлену в грудні 2023 року, відповідач розрахувався повністю лише 22.05.2024.

Станом на дату подання позивачем кінцевої заяви про зменшення розміру позовних вимог сума заборгованості ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" перед ТОВ "СОЛАР М" за придбану відповідачем в період з 01.10.2021 по 31.12.2023 електроенергію становить 11697541,13 грн.

Посилаючись на прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позивач нарахував 1267275,37 грн інфляційних втрат та 488739,00 грн 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (надалі Порядок №641).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", у відповідності до п.5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.

За змістом ч.2 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.

Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).

Як встановлено судом вище між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" та Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" укладений договір №16823/01 від 04.04.2029, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання із купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.

Як встановлено судом вище у жовтні 2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергії на суму 2071925,36 грн, у лютому грудні 2022 (з урахуванням коригувань) на суму 15456116,71 грн, у лютому липні 2023 та вересні грудні 2023 на суму 23492995,98 грн.

Акти купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2021, від 28.02.2022, 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, від 31.08.2022, від 30.09.2022, від 31.10.2022, від 30.11.2022, від 31.12.2022, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023 підписані представниками сторін без зауважень.

Акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2022, серпень 2022, вересень 2022 підписані між сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Згідно з п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п.10.4 Порядку №641(в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

В той же час, з 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.

Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" за липень 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у серпні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні, лютому та липні вересні 2023 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді та грудні 2023 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у вересні листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.

Щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024), то суд зазначає таке.

Суд зазначає, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

Як зазначено вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП)

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акта купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.

До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у гарантованого покупця не виникає зобов`язання з остаточного розрахунку за електроенергію.

З урахуванням викладеного, у даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.

Оскільки постанови НКРЕКП № 858, № 896, № 946 затверджені після 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену в лютому 2023, липні-вересні 2023, грудні 2022, березні червні 2023, листопаді-грудні 2023, вересні листопаді 2022, жовтні 2023 мали здійснюватись у строки, встановлені п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024).

Отже, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у жовтні 2021 та у лютому 2022 - червні 2022 року у строк по 14.09.2022 (включно); у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно); у серпні 2022 року у строк до 17.03.2023 (включно); у вересні листопаді 2022 року, жовтні 2023 у строк до 22.05.2024 (включно); у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді грудні 2023 у строк до 16.05.2024 (включно); у лютому 2023,у липні вересні 2023 року у строк до 07.05.2024 (включно).

Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).

Отже, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.

З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем в період з 01.10.2021 по 31.12.2023 електроенергію на момент подання кінцевої заяви про зменшення розміру позовних вимог (12.08.2024) становила 11697541,13 грн.

Водночас в період з 28.08.2024 по 30.09.2024 відповідач сплатив частину вищевказаного боргу на суму 175083,22 грн, що підтверджується наданими відповідачем у матеріали справи платіжними інструкціями за період з 28.08.2024 по 30.09.2024.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено припинення існування предмету спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 175083,22 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 175083,22 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 175083,22 грн, згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Решта позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11 522 457,91 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, щодо посилань відповідача на те, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022, то суд зазначає таке.

На час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - листопад 2023 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно Порядком. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків.

У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:

- Накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.

Щодо посилань відповідача на те, що зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем за розрахункові місяці вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року не виникали, у зв`язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Суд зазначає, що вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Враховуючи викладене, зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, в тому числі, вересень-грудень 2022 року, а також за лютий-липень, вересень, жовтень 2023 року є таким, що настав.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки позивача, з урахуванням дат оплат, враховуючи строки виконання зобов`язання, зазначені судом вище, суд зазначає, що нарахування 3% річних, інфляційних втрат має здійснюватися:

на заборгованість за жовтень 2021 року: за загальний період з 16.09.2022 (дата початку, визначена позивачем) по 09.08.2024 з урахуванням сум та дат часткових оплат;

на заборгованість за лютий 2022 - червень 2022 року за загальний період з 16.09.2022 (дата початку, визначена позивачем) по 09.08.2024 з урахуванням сум та дат часткових оплат;

на заборгованість за липень 2022 року: за період з 27.09.2022 (дата початку, визначена позивачем) по 09.08.2024 з урахуванням сум та дат часткових оплат;

на заборгованість за серпень 2022 року: за період з 21.03.2023 (дата початку, визначена позивачем) по 09.08.2024 з урахуванням сум та дат часткових оплат;

на заборгованість за вересень, жовтень, листопад 2022: за період з 23.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за грудень 2022: за період з 17.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за лютий 2023:за період з 08.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за березень 2023 червень 2023 за період з 17.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за липень 2023, вересень 2023: за період з 08.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за жовтень 2023: за період з 23.05.2024 по 09.08.2024;

на заборгованість за листопад 2023: за період з 17.05.2024 по 29.05.2024;

на заборгованість за грудень 2023: за період з 17.05.2024 по 21.05.2024.

За перерахунком суду інфляційні втрати становлять 1155605,32 грн, 3% річних 487565,82 грн. а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, то суд зазначає таке.

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі № 910/4590/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

У справі, яка розглядається, позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч.2 ст.625 ЦК України), отже, в даному випадку, оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача щодо підстав зменшення 3% річних, відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

У постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 Верховний Суд зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19)".

Враховуючи встановлені у цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та окрім того, відповідачем, в свою чергу, не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу, починаючи з 10.08.2024 до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 11 522 457,91 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю"СОЛАР М", а саме в частині стягнення з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" 11 522 457,91 грн основного боргу, 487565,82 грн 3% річних, 1155605,32 грн інфляційних втрат та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 175083,22 грн, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі у частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №910/2992/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 175083,22 грн закрити.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, селище міського типу Широке, вулиця Вишнева, будинок 15, ідентифікаційний код 42306230) 11 522 457,91 грн основного боргу, 487565,82 грн 3% річних, 1155605,32 грн інфляційних втрат та 157987,55 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 11522457,91 грн, починаючи з 10.08.2024 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 11522457,91 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.10.2024.

СуддяС.О. Турчин