Ухвала

від 18.10.2024 по справі 911/2769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2769/24

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 14.10.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявник) із заявою (вх. № 3788) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.

2.1. Згідно з п. 11 ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

Проте, долучені заявником декларації про його майновий стан за період 2021-2024 років не містять підпису ОСОБА_1 , а тому вважати, що заявником виконаний зазначений припис у суду підстав немає.

2.2. Пунктом 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 КУзПБ.

За змістом ч. 1 ст. 76 ГПК України, зокрема, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Проте, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником не надано усіх допустимих доказів, які підтверджують наявність грошових зобов`язань з кредиторами, які зазначені у відповідному конкретизованому списку (зокрема з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», ТОВ «Факторинг Партнерс», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Інновація Компані», ТОВ «Служба миттєвого кредитування» ТОВ «Лайм Кепітал» та інші).

Суд звертає увагу заявника, що його твердження про те, що останній не має можливості надати відповідні докази (копії договорів, банківські виписки тощо) через їх відсутність або втрату судом до уваги не приймається, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений права в установленому законом порядку звернутися до банківських/фінансових установ із відповідним запитом задля отримання таких документів. При цьому, надані до заяви відповідні запити до фінансових установ суд не може брати до уваги, оскільки останні не є допустимими доказами у розумінні ст. 77 ГПК України.

2.3. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 45 420,00 грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.

2.3.1. Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 21.06.2024 (далі Договір), укладений із арбітражним керуючим Дайнекою Миколою Івановичем (свідоцтво № 231 від 21.02.2013), проаналізувавши який суд зазначає наступне.

Із змісту п.п. 1.1. та 1.2. наданого Договору, зокрема, вбачається, що останній визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до КУзПБ та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника. Арбітражний керуючий зобов`язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, а Алєксєєв Д.В. зобов`язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов`язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи ч.ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Разом із цим, п.п. 3.3 та 3.4. Договору передбачено, що заявник вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Розрахунки проводяться шляхом оплати ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3 даного Договору, за умови надсилання арбітражним керуючим поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.

Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

Проте з огляду абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

Крім того, п. 7.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено законом.

Однак, за змістом ст. 123 КУзПБ у справі про неплатоспроможність ті чи інші рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, та до повноважень яких не належить встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією.

За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражним керуючим Дайнекою М.І. не може братися судом до уваги.

Крім того, заявником не надано заяви арбітражного керуючого Дайнеки М. І. про згоду на участь у даній справі, натомість заявник долучає заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво № 190 від 12.02.2013), в якій остання надає свою згоду на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ураховуючи зазначені обставини, у заявника наявне зобов`язання виконати п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

2.3.2. Як зазначає заявник, ним внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у загальному розмірі 9 084,00 грн (квитанції № 0.0.3757614717.1 від 12.07.2024 та № 0.0.3851579164.1 від 29.08.2024).

Таким чином, заявник повинен надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 36 336,00 грн (45 420,00 - 9 084,00).

3. Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо. (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

4. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024 (вх. № 3788) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність - залишити без руху.

2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 КУзПБ та надати:

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

докази, які підтверджують наявність договірних зобов`язань із усіма, зазначеними ОСОБА_1 у своїй заяві кредиторами або докази відмови кредиторів від надання таких доказів (договори, заяви-приєднання, анкети, листи тощо);

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 36 336,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ).

3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 18.10.2024 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 18.10.2024.