Рішення

від 03.10.2024 по справі 916/1557/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1557/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598)

про стягнення, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант, в якому просить суд:

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області матеріальну шкоду у розмірі 99199,23 грн.;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області пеню у розмірі 11650,93 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області 3% річних у розмірі 1100,70 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області суму інфляційних втрат у розмірі 101097,05 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення.

В обгрунтування позовних вимог позивач, зокрема, із посиланням на ст.ст. 625, 979, 988, 1187 ЦК України, ст. 22, п.36.5 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вказує, що враховуючи, що відповідачем на користь позивача було сплачено 26209,34 грн., в той же час як матеріальний збиток позивача згідно висновку від 17.10.2023 №ЕД-19/116-23/14918-АВ експертного автотоварознавчого дослідження складає 123165,76 грн., вимога про стягнення з відповідача 96955,42 грн. є обґрунтованою; окрім того, позивачем також нараховано пеню, 3% річних, інфляційні втрати та заявлено їх стягнення по день ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1557/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено судове засідання на 30.05.2024 о 14:45.

15.05.2024 за вх.№19660/24 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

20.05.2024 за вх.№20133/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач вказує, зокрема, наступне:

- 09.08.2023 мала місце ДТП за участю транспортного засобу BMW 524 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля SUZUKI д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія - ОСОБА_2 , в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження; відповідно до постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 18.09.2023 (справа №521/20518/23), винним у вчиненні вищевказаного ДТП було визнано - ОСОБА_1 ; цивільно-правова відповідальність винного водія була застрахована у ТДВ СК Альфа-Гарант, згідно полісу №АТ-0002795835;

- відповідач, вчасно, направив свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу «SUZUKI» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується протоколом огляду від 24.08.2023 року, у якому зафіксовано перелік пошкоджень, які виникли внаслідок вищевказаної ДТП;

- керуючись вихідними даними, такими як - фото пошкодженого транспортного засобу SUZUKI д.н.з. НОМЕР_2 , протокол огляду та адміністративні матеріали, які стосуються цієї дорожньо-транспортної пригоди, оцінювачем - ОСОБА_3 було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку № ЦВ/23/4541 від 23.11.2023; відповідно до якого - вартість відновлювального ремонту складає - 99199,23 грн.; відповідно до норм ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик відшкодовує витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому і законодавством, згідно Звіту №ЦВ/23/4541 від 23.11.2023 коефіцієнт фізичного зносу, визначений на підставі п.7.38 Методики Товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів становить - 70%, а вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу становить 34466,91 грн. (з ПДВ); до того ж, відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (ії представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного, відповідно до законодавства, податку на додану вартість, тому суму матеріального збитку прийнято (згідно Звіту №ЦВ/23/4541 від 23.11.2023) у розмірі - 29410,34 грн (без ПДВ); окрім цього суму страхового відшкодування було зменшено на розмір франшизи, яка за полісом №АТ0002795 83 5 становить 3200 грн.; розрахунок суми страхового відшкодування має наступний вигляд: 29410,34 грн. (сума матеріального збитку без ПДВ) - 3200 грн. (франшиза) = 26210,34 грн.; ТДВ СК Альфа-Гарнат 27.11.2023 сплатило страхове відшкодування у розмірі - 26210,34 грн., що підтверджено позивачем у позовній заяві;

- у висновку експерта №ЕД-19/116-23/14918-АВ враховано ПДВ до вартості матеріального збитку, а позивач не надав страховику та тим паче суду доказів на підтвердження понесених витрат з оплати ПДВ, тому розмір матеріального збитку має зменшитись на суму ПДВ, що не враховано при розрахунку заявлених вимог у позовній заяві позивачем та не враховано експертом при визначенні розміру матеріального збитку;

- згідно висновку №ЕД-19/116-23/14918-АВ, наданого позивачем, вартість матеріального збитку становить - 41584,41 грн. (сума з ПДВ), належний розрахунок, який визнає ТДВ СК Альфа-Гарант наступний: 41584,41 грн. (сума матеріального збитку) - 8316,88 грн. (20 % ПДВ) - 3200,00 грн. (франшиза) = 30067,53 грн.; враховуючи те, що 27.11.2023 відповідачем було сплачено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі - 26210,34 грн., що позивач підтверджує у позовній заяві, тому відповідач погоджується здійснити доплату у розмірі різниці, між сплаченим страховим відшкодуванням та вище визнаною сумою, згідно наданого розрахунку, а саме: 30067,53 грн. - 26210,34 грн. = 3857,19 грн. (можливий розмір доплати);

- розрахунок штрафних санкцій позивач обґрунтовує порушенням ТДВ СК Альфа-Гарант вимог чинного законодавства, щодо невиплати страхового відшкодування у межах строку, передбаченого п.36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховик (МТСБУ) протягом 15 днів, з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний прийняти рішення по справі), однак відповідачем на виконання вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було здійснено розслідування обставин настання події, яка має ознаки страхового випадку, вчасно проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, оцінено матеріальний збиток, здійснено належний розрахунок страхового відшкодування та виплачено позивачу належне страхове відшкодування, у межах терміну, встановленого п.36.2 ст. 36 Закону; отже нарахування штрафних санкцій - є безпідставним у даному випадку.

Ухвалою суду від 30.05.2024 відкладено розгляд справи на 20.06.2024 об 11:45.

20.06.2024 за вх.№24211/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка судом у протокольній формі прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, що звіт від 23.11.2023 №ЦВ/234541 не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, а отже не може братися до уваги судом; в свою чергу позивачем на адресу суду надано висновок експерта від 02.05.2024 №СЕ-19/116-24/7132-АВ щодо проведення транспортнотоварознавчої експертизи мотоцикла SUZUKI д.н.з. НОМЕР_2 з попередженням експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків за статтями 384, 385 Кримінального Кодексу України експерт обізнаний; в зазначеній експертизі повністю визначена сума повного відновлення транспортного засобу, а також враховано і ступінь зносу деталей; будь-яких належних доказів протилежного відповідачем не було надано, а отже і доводи являються такими, які не заслуговують на увагу.

У судовому засіданні 20.06.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.07.2024 о 12:00.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкладено розгляд справи на 12.09.2024 о 15:15.

16.08.2024 за вх.№30483/24 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка судом прийнята до розгляду. У поданій заяві позивач, у зв`язку з арифметичною опискою, просить суд вважати вірними наступні позовні вимоги:

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області матеріальну шкоду у розмірі 96955,42 грн.;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області пеню у розмірі 10744,59 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області 3% річних у розмірі 1075,80 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення;

- стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області суму інфляційних втрат у розмірі 98810,31 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення.

У судовому засіданні 12.09.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.10.2024 о 12:45.

У судове засідання 03.10.2024 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/1557/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 03.10.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.09.2023 у справі №521/20518/23 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. У вказаній постанові судом було вказано, зокрема, наступне:

- відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №534342, 09.08.2023 о 16 годині 15 хвилин в м. Одесі по вул. С. Ріхтера, в Малиновському районі м. Одеси водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW524TD, рухаючись вул. С. Ріхтера у бік вул. Центральний аеропорт у лівій смузі руху при перестроюванні у праву смугу руху не надав дорогу мотоциклу Suzuki SV650, що рухався в попутному напрямку у правій смузі руху, на яку він мав намір перестроїтися, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого водій мотоцикла різко загальмувавши, щоб уникнути зіткнення, втратив рівновагу і впав на проїзну частину, шоломом пошкодивши автомобіль; внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками;

- обставини правопорушення підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КУпАП: письмовими поясненнями потерпілих, свідків, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 09.08.2023 та схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.08.2023.

Відповідно до ч.6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

18.10.2023 Головне управління Національної поліції в Одеській області подало заяву до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант про страхове відшкодування, в якій просило відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП, пов`язаної з пошкодженням майна SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку з тим, що відповідальним за ДТП визнано ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована за договором №АТ2795835.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023, здійснений Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС на підставі листа ГУНП в Одеській області щодо проведення транспортно-товарознавчого дослідження мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 . У вказаному висновку експертного дослідження вказано, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 09.08.2023 складала 123165,76 грн., а також зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, завданого власникові мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження 09.08.2023, складає 41584,41 грн. Додатками до вказаного висновку експертного дослідження є ілюстративна таблиця на 8 сторінках, ремонтна калькуляція №672 на 3 сторінках, які наявні в матеріалах справи.

У вимозі від 16.02.2024 №32/379 позивач просив відповідача додатково перерахувати суму 96955,42 грн., що складає різницю між вартістю, зазначеною у висновку №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023 (123165,76 грн.) та страховою виплатою, яка надійшла від ТДВ СК Альфа-Гарант (26210,34 грн.).

У листі від 29.02.2021 відповідач повідомив позивача, що сума страхового відшкодування, яка має бути сплачена, складає 26210,34 грн. (без ПДВ та франшизи у розмірі 3200 грн.) та вказана сума була перерахована відповідно до страхового акту №ЦВ/23/4541 від 27.11.2023.

В матеріалах справи наявний висновок експерта №СЕ-19/116-24/7132-АВ від 02.05.2024, який попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, здійснений Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі листа ГУНП в Одеській області щодо проведення транспортно-товарознавчої експертизи мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 . У вказаному висновку експерта вказано, зокерма, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 09.08.2023, складала 123165,76 грн., а також зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, завданого власникові мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , визначається рівній 41584,36 грн., при цьому у висновку експертом зауважено, що вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ. Також в матеріалах справи наявна ремонтна колькуляція №672, в якій зазначено, що вартість ремонту становить 123165,76 грн.

Також в матеріалах справи наявні надані відповідачем документи на підтвердження власних доводів:

- звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/23/4541 від 23.11.2023, здійснений ФОП Шерстюком О.В. на підставі замовлення ТДВ СК Альфа-Гарант щодо оцінки матеріального збитку, завданого власнику майна SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП; відповідно до вказаного звіту: вартість відновлювального ремонту становить 99199,23 грн., в т.ч. ПДВ; вартість матеріального збитку складає 34466,91 грн. з ПДВ на вартість матеріалів та складових; вартість матеріального збитку складає 29410,34 грн. без ПДВ на вартість матеріалів та складових;

- сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Шерстюка О.В.;

- ремонтна колькуляція №ЦВ/23/4541 від 23.11.2023;

- акт огляду транспортного засобу №ЦВ/23/4541SKR;

- фотоматеріали.

Несплата відповідачем в повному обсязі страхової виплати стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Під час розгляду справи судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, в якій позивачем фактично змінено заявлені до стягнення суми матеріального збитку та остаточно викладено позовні вимоги, а саме: - стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області матеріальну шкоду у розмірі 96955,42 грн.; - стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області пеню у розмірі 10744,59 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення; - стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області 3% річних у розмірі 1075,80 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення; - стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ГУНП в Одеській області суму інфляційних втрат у розмірі 98810,31 грн. з остаточним розрахунком від 27 листопада 2023 року по день ухвалення рішення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України Про страхування, інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

За ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов?язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

За ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету). Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому. Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету. Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних. Договором страхування життя обов`язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов`язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації. Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика). Прийняті страховиком додаткові страхові зобов`язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку. У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат. Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування. Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Згідно з ст. 92 Закону України Про страхування страховик за договором страхування зобов`язаний: 1) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк; 2) у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування; 3) забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону. Договором страхування або законом можуть бути передбачені також інші обов`язки страховика.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров?ю потерпілих, не застосовується.

Статтею 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Згідно з ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб?єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судову експертизу" оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.

Пунктом 4.4 Методики визначено, що у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, така інформація: а) повне найменування суб?єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб?єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; с) додатки, які становлять невід?ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Відповідно до п.5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Пунктом 5.5 Методики встановлено, що під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов?язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно з п.36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов?язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов?язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Господарський суд зазначає, що підставою звернення позивача до суду з даним позовом стала незгода із сумою відшкодування, сплаченою відповідачем на його користь на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/23/4541 від 23.11.2023. При цьому в обґрунтування належної суми відшкодування позивач надав суду висновок експертного дослідження №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023, здійснений Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та висновок експерта №СЕ-19/116-24/7132-АВ від 02.05.2024, який попереджений про кримінальну відповідальність передбаченими ст.ст. 384, 385 КК України, здійснений Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Так, у висновку експертного дослідження №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023 (яким досліджувався SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 ) зазначено, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 09.08.2023, складала 123165,76 грн., а вартість матеріального збитку складає 41584,41 грн. При цьому, у висновку експерта №СЕ-19/116-24/7132-АВ від 02.05.2024 (яким також досліджувався висновок експертного дослідження №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023) встановлено, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла SUZUKI SV650 д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 09.08.2023, складала 123165,76 грн., а вартість матеріального збитку (коригування вартості відновлювального ремонту на коефіцієнт фізичного зносу та ВТВ) - 41584,36 грн.

Господарський суд, при визначенні вартості матеріального збитку у даній справі, бере до уваги висновок експерта №СЕ-19/116-24/7132-АВ від 02.05.2024 (яким також досліджувався висновок експертного дослідження №ЕД-19/116-23/14918-АВ від 17.10.2023), оскільки у вказаному висновку міститься попередження експерта про кримінальну відповідальність та дані якого відповідачем не спростовані в загальному порядку. При цьому, господарський суд вказує, що сума вартості матеріального збитку визначається у резолютивній частині висновку та становить 41584,36 грн., проте позивачем помилково взято до уваги суму вартості відновлювального ремонту 123165,76 грн., оскільки вказана сума не враховує коефіцієнт фізичного зносу та величину втрати товарної вартості.

При цьому, господарський суд, з урахуванням ч.1 ст. 75 ГПК України, вказує, що відповідачем було сплачено на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 26210,34 грн., за позицією відповідача вказана сума сплачена ним з урахуванням франшизи.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, господарський суд дійшов висновку, що відповідач мав сплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 41584,36 грн., проте сплатив 26210,34 грн., а тому господарський суд дійшов висновку, що різниця між вказаними сумами - 15374,02 грн. - підлягає стягненню з відповідача, а отже позивачем частково доведено та обгрунтовано позовну вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди на суму 15374,02 грн., в решті позову про стягнення суми матеріальної шкоди судом відмовляється.

Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов?язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

У відповідності до п.36.5 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик має сплатити на вимогу страхувальника (чи вигодонабувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Приписами статті 36 Закону України Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З урахуванням наведених положень законодавства, суд зазначає, що кінцевим строком виплати відшкодування є 16.01.2024 (90 днів з моменту заяви).

Враховуючи зазначене, судом зроблено власні розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат з 17.01.2024 в межах зазначеного позивачем періоду в наданому до суду в позовній заяві та уточненій заяві розрахунку розміру заявлених до стягнення позовних вимог (10.04.2024) та за підрахунками суду належними до стягнення сумами за період з 17.01.2024 по 10.04.2024 є: 1059,80 грн. пені, 107,11 грн. 3% річних та 123,22 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткову доведеність та часткову правомірність позовних вимог та стягнення з відповідача 15374,02 грн. матеріальної шкоди, 1059,80 грн. пені (за період з 17.01.2024 по 10.04.2024), 107,11 грн. 3% річних (за період з 17.01.2024 по 10.04.2024) та 123,22 грн. інфляційних втрат (за період з 17.01.2024 по 10.04.2024), в решті позову судом відмовляється. При цьому господарський суд вказує, що позивач не позбавлений можливості нараховувати пеню, інфляцію і 3% річних і після визначеної ним у розрахунках дати - 10.04.2024, заявивши окремі позовні вимоги, натомість можливість доручати здійснювати відповідні розрахунки господарському суду без заявлення таких позовних вимог і надання відповідних розрахунків господарське процесуальне законодавство не передбачає.

Згідно з ч.10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Як вбачається із позовної заяви та уточнень, позивач на вимоги ст. 238 ГПК не посилається і до спірних правовідносин застосувати положення ч.10 ст. 238 ГПК України не просить.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії Альфа-Гарант (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) 15374 /п`ятнадцять тисяч триста сімдесят чотири/ грн. 02 коп. матеріальної шкоди, 1059 /одну тисячу п`ятдесят дев`ять/ грн. 80 коп. пені, 107 /сто сім тисяч/ грн. 11 коп. 3% річних та 123 /сто двадцять три/ грн. 22 коп. інфляційних втрат та 200 /двісті/ грн. 03 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля